14 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ (ЦД)
Щороку 14 листопада відзначається Всесвітній День боротьби з цукровим діабетом. Його заснувала у 1991 році Міжнародна діабетична федерація ВООЗ. Ця дата пов’язана із днем народження Фредеріка Бантінга, канадського фізіолога, який спільно з професором Джоном Маклеодом відкрив гормон інсулін. Метою Всесвітнього дня боротьби з діабетом є підвищення поінформованості про одне з найпоширеніших захворювань у світі – не тільки про кількість хворих, але і про те, яким чином можна запобігти розвитку цієї хвороби. В Україні діабет займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології. Катастрофічне зростання захворюваності пов’язане з цукровим діабетом 2 типу, частка якого становить понад 85% всіх випадків. Згідно даних Міжнародної діабетичної федерації, у світі є 463 мільйони людей з ЦД 2 типу, до 2045 передбачають збільшення їх до 700 мільйонів. На сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 1 млн 260 тис. хворих на ЦД, що становить приблизно 2,6% населення. Бути обізнаним про ризики, ознаки і превентивні міри; регулярно перевіряти рівень глюкози в крові (норма 3.3-5.5) – мінімум, що маємо робити.
Профілактика діабету полягає у простих правилах здорового способу життя: не допускати надлишкової ваги; мати регулярні фізичні навантаження; дотримуватися здорового харчування, зменшення кількість цукру, насичених жирів і збільшення споживання клітковини – овочів та фруктів; відмовитися від куріння і надлишкового вживання алкоголю; регулярно перевіряти рівень глюкози в крові, слідкувати за артеріальним тиском та холестерином; уникати стресу. Своєчасне діагностування та контроль діабету дозволяє попередити розвиток тяжких ускладнень. Людям з групи ризику періодично (1 раз на рік) необхідно проводити пробу з навантаженням глюкозою, визначення глікозильованого гемоглобіну, підвищений рівень якого достовірно вказує на порушення вуглеводного обміну.
Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці та продовжується протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схільність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких лідирують ожиріння та гіподинамія. Розрізняють цукровий діабет 1 типу чи інсулінозалежний і цукровий діабет 2 типу чи інсулінонезалежний та гестаційний цукровий діабет, який виникає у жінок під час вагітності.
Симптоми діабету: сухість у роті, спрага, надмірне сечовиділення, втрата ваги при підвищеному апетиті, зуд шкіри (особливо в області геніталій у жінок), погано заживаючі рани, постійне відчуття голоду, погіршення зору, постійне відчуття втоми.
Ризики й ускладнення: дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації. Ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти. Діабет є основною причиною ниркової недостатності. Більшість людей із діабетом мають зайву вагу та зменшений об’єм легень, це збільшує схильність до захворювань дихальної системи та виникнення ускладнень, що з нею пов’язані.
Хворим на діабет необхідно приймати ліки, навіть якщо вони почуваються добре. Людям з діабетом І типу потрібна щоденна інсулінотерапія, пацієнт приходить до лікаря-ендокринолога, який призначає той інсулін і в тому обсязі, що треба пацієнту. Пацієнти з діабетом 2 типу приймають таблетовані препарати для контролю рівня глюкози в крові. Такі препарати пацієнти можуть отримати за програмою «Доступні ліки» – безоплатно або з незначною доплатою.
Ціла низка недорогих заходів може допомогти людям, у яких діагностований діабет, успішно справлятися зі своєю недугою. До цих заходів належать: контроль рівня глюкози в крові за допомогою комбінації відповідного харчування, фізичної активності (150 хвилин помірної фізичної активності за тиждень) та цукрознижувальна терапія; контроль артеріального тиску і ліпідограми для скорочення ризику серцево-судинних захворювань та інших ускладнень; регулярне спостереження лікаря на предмет виявлення ускладнень зі сторони очей, нирок та стоп з метою призначення своєчасного лікування. Самоконтроль і точне виконання рекомендацій лікаря дозволяють уникнути або значно уповільнити розвиток ускладнень захворювання!
Тривалість життя пацієнтів збільшилась. Успіхи діабетології останніх десятиліть дозволяють оптимістично дивитися на вирішення проблем, спричинених діабетом.
Будьте здорові, бережіть себе та своїх рідних!
Інформацію для вас підготувала лікар ендокринолог вищої кваліфікаційної категорії ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, завідувач кафедри ендокринології Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, Голова асоціації ендокринологів Івано-Франківської області Надія Василівна Скрипник.