Джузепе Москаті — святий лікар
Джузепе Москаті — святий Церкви, італійський лікар, науковець, професор університету.
Народився 25 липня 1880 року в Беневенто. Джузепе був шостим з дев’яти дітей в заможній сім’ї. Його батько був відомим юристом. Коли Джузепе було 4 роки, сім’я переїхала в Неаполь, де він провів решту свого життя. Після завершення навчання у початковій школі в 1889 році він поступив у ліцей Віктора Емануїла. Згодом вчився на медичному факультеті Неапольського університету, який завершив у 1903 році зі ступенем доктора медицини.
Після завершення університету працював позаштатним ад’ютантом в одній з неаполітанських лікарень. Під час виверження Везувію в 1906 році йому доручили керувати евакуацією лікарні в Торре-дель-Греко — він врятував хворих, ризикуючи власним життям. В 1908 році Джузепе Москаті став штатним асистентом кафедри фізіологічної хімії в неаполітанському медичному інституті. В 1911 році вніс вагомий вклад у ліквідацію епідемії холери в Неаполі. В тому ж році його прийняли у члени Італійської Королівської медико-хірургічної академії.
Під час Першої світової війни Москаті намагався записатися в добровольці, однак йому відмовили, мотивуючи це тим, що його лікарські здібності будуть значно кориснішими в тилу, а не на фронті. Під час війни, у шпиталі, де працював Москаті, під його опікою знаходилося майже три тисячі поранених солдатів.
В 1919 році Джузепе Москаті призначили головним лікарем відділення для невиліковно хворих в одній з неаполітанських лікарень. В 1922 році спеціальна комісія міністерства громадського просвітництва надала йому право вільно навчати в загальній клініці.
В 1923 році італійський уряд направив його на міжнародний фізіологічний конгрес в Единбурзі. Москаті був головним редактором медичного журналу «Медична реформа» та вніс вагомий вклад у вивчення проблеми виникнення діабету. Його праці спричинилися до відкриття інсуліну.
За свідченнями колег Москаті був відомий своєю самовідданістю, безкорисністю та глибокою набожністю. Майже ніколи не брав плати за лікування незаможних пацієнтів, а нужденним допомагав сам, вкладаючи купюри у виписані рецепти. Він відкрито визнавав свою віру, щоденно причащався і спонукав інших хворих брати участь у богослужіннях. За свою відкриту християнську позицію він нажив собі багато ворогів у медичній сфері серед матеріалістів та противників християнства.
Помер Джузепе Москаті у 1927 році, у віці 47 років унаслідок несподіваної смертельної хвороби.
Через три роки після смерті, у 1930 році, його тіло перезахоронили в неаполітанській церкві Джезу Нуово. А ще через 45 років, 16 листопада 1975 року Джузепе Москаті зарахували до лику блаженних. Після зафіксованого, відповідною ватиканською комісією, випадку чудодійного зцілення від раку неаполітанця Джузепе Фуско ініціювали процес канонізації блаженного.
Папа Римський Іван Павло ІІ канонізував Джузепе Москаті 25 жовтня 1987 року, як благочестивого мирянина, що використовував свою професійну діяльність лікаря для поширення християнства, для виявлення милосердя супроти недужих та тих, що потребували духовної підтримки. Канонізація Москаті стала прикладом того, як може сучасний мирянин досягнути святості обравши звичайну мирянську професію.
Останній пост
01.05.2025