Ожиріння – більше, ніж діагноз

Ожиріння – це хронічне захворювання, яке веде до збільшення жирової маси в організмі. Але за цим сухим медичним формулюванням криється складна реальність: це захворювання запускає ланцюгову реакцію в нашому тілі.

Воно призводить до розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету другого типу, жирової інфільтрації різних паренхіматозних органів – підшлункової залози, печінки. Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки стає все більш тривожною реальністю нашого часу.

Ожиріння порушує ліпідний обмін, призводить до розвитку атеросклеротичних бляшок у наших судинах. Це вже не просто медичні терміни – це реальна загроза інфаркту, інсульту, а в подальшому – інвалідизації суспільства.

Що веде до розвитку ожиріння: розуміємо причини

Основними чинниками є насамперед генетична схильність. Це не виправдання, але важливий фактор, який треба враховувати.

Друге – це мінімальна або взагалі відсутня фізична активність. Сучасне життя майже позбавило нас природного руху, і це має свою ціну.

Також важливу роль відіграє наявність нейроендокринних захворювань. На першому місці щитовидна залоза – її гіпофункціонування веде до зниження рівня обміну речовин, і людина потрапляє в замкнене коло.

Основним чинником залишається порушення харчової поведінки. Найбільш поширеним у наш час є компульсивне переїдання, особливо на фоні стресу. Стрес стає тригером, так само, як і порушення сну. Ми заїдаємо проблеми, втомлюємось, не висипаємось – і організм відповідає накопиченням зайвої ваги.

Що ж робити? Вивчаємо метаболізм

Які основні профілактичні заходи потрібно проводити, щоб людина з надмірною масою тіла не отримала діагноз “ожиріння”? Що робити тим, у кого воно вже є?

Насамперед, давайте розберемося, що таке обмін речовин, тобто рівень метаболізму. У кожної людини він свій, і залежить від багатьох фізіологічних чинників, а також зовнішніх факторів. Для того, щоб профілактувати це захворювання, нам потрібно вплинути на обмін речовин, прискорити та пришвидшити його.

Три складові метаболізму

Умовно ми можемо поділити метаболізм на три складові.

Перша – базальний метаболізм. Це та кількість енергії, яку витрачає наш організм у стані спокою просто для підтримання життєдіяльності. Функції дихальної, серцево-судинної системи, сечостатевої, шлунково-кишкового тракту, а також нашої розумової діяльності – все це потребує енергії щосекунди.

Основними фізіологічними чинниками, які впливають на базальний метаболізм, є генетика та рівень м’язової маси. Чим вища м’язова маса, тим більше енергії витрачає організм. Для роботи та життєдіяльності м’язової маси потрібна більша кількість енергії – це наш природний спалювач калорій.

Також сюди відносимо вік і стать. У чоловіків, завдяки вищому рівню тестостерону, відповідно, одразу й більша м’язова маса. І рівень метаболізму в чоловіків завжди на старті вищий, ніж у жінок. Це просто фізіологічний факт, який треба розуміти.

До фізіологічних чинників відносяться також сон, наявність стресу та основне – харчова поведінка людини.

Формуємо здорову тарілку: перші кроки до змін

Ми можемо впливати на харчову поведінку, зробити перші кроки в бік здорового харчування, сформувати здорову тарілку. Сюди ми відносимо споживання щоденно основних нутрієнтів – білків, жирів, вуглеводів.

Білок – фундамент здоров’я

Першим і найбільш необхідним є білок. Добова потреба для дорослого населення, для жінок, становить 1,2-1,5 г на кілограм маси тіла. Для чоловіків, які не займаються спортивною діяльністю, це також 1,5 г на кілограм маси тіла.

Звідки ж брати цей корисний білок? Звичайно, ми його беремо з білого м’яса – важливо різко обмежити вживання червоного м’яса. Ми можемо брати його також з риби, морепродуктів, яєць і кисломолочної продукції, що, до речі, є хорошим живленням для нашої мікрофлори, підтримує здоровий мікробіом.

Вуглеводи – енергія життя

Якщо говорити про вуглеводи, в нашому добовому раціоні потрібно близько 2 г на кілограм маси тіла. І що важливо – щоб у їхньому складі переважали складні вуглеводи. Легкі вуглеводи допускаються до 5% від загального вживання їжі.

Легкі вуглеводи – це всім відомі хліб, хлібобулочні продукти, макарони не твердих сортів, картопля та інші продукти, які містять високий глікемічний індекс. Їх треба обмежувати.

Основним джерелом складних вуглеводів є цільнозернові продукти, зокрема крупи – особливо гречана, кіноа, цільнозернова, вівсяна крупа, оскільки вони, крім усього іншого, багаті білком у своєму складі.

Якщо говорити про інші джерела – це бобові, горіхи, насіння і, звісно, наші овочі та фрукти, щоденне споживання яких просто необхідне.

Жири – необхідний компонент

Далі формуємо на тарілці жир. Дуже часто всі бояться споживати жир, але жир в нашому організмі також потрібний – для синтезу тестостерону та інших жіночих статевих гормонів, для синтезу вітаміну D та інших обмінних процесів.

Корисного жиру на день потрібно близько 1 грама на кілограм маси тіла. Але, знову ж таки, жири ми поділяємо на тваринні та рослинного походження. Тваринного жиру в нашому добовому раціоні повинно бути тільки 30%.

Звідки брати жир рослинного походження? Звісно, на першому місці – це олія Extra Virgin. Вона може бути не тільки оливкова, може бути лляна, з авокадо, гарбузова, тобто та, яка найбільше до смаку вам.

Також основним джерелом таких омега-3 є насіння, горіхи, звісно, морепродукти, риба жирних сортів. Це не просто жир – це ліки для нашого серця та судин.

Режим харчування: коли і як їсти

Оскільки ми поговорили про основні нутрієнти, слід також врахувати кратність прийому їжі. Здоровому дорослому населенню на день достатньо трьох повноцінних прийомів їжі без жодних перекусів. І ще гірше – без перекусів легкими вуглеводами, що часто, на жаль, робимо ми в такому швидкому нашому темпі життя.

І ніколи не можна пропускати сніданок! Сніданок – це основний прийом їжі протягом дня, оскільки під час нього запускається робота всіх наших внутрішніх органів, всього шлунково-кишкового тракту. 

Не забуваємо і про питний режим. На день доросла людина має випивати близько 30 мл на кілограм маси тіла. Вода – це основа всього.

Сон, стрес і рух: три стовпи здоров’я

Про здорову тарілку ми поговорили, розібралися. Тепер ми можемо впливати на сон, можемо впливати на рівень стресу в організмі, що також призводить до зниження обміну речовин.

Як ми можемо це зробити? Будь-яка фізична активність, яка приносить людині задоволення – хочу підкреслити саме задоволення – вона завжди буде підвищувати в організмі рівень гормонів щастя: дофаміну, серотоніну, що, у свою чергу, буде протидіяти стресу.

Звісно, можна також поспілкуватися з відповідними фахівцями з цієї сфери – з психологами. Це не ознака слабкості, а ознака турботи про себе.

Проста піша прогулянка на свіжому повітрі під сонцем також буде чудовим засобом для зняття стресу. Іноді найпростіші речі – найефективніші.

Медичний супровід: коли звертатися до лікаря

Також профілактично проходьте обстеження в ендокринолога, якщо у вас є проблема з надмірною масою. Це потрібно, щоб виключити наявність проблем із щитовидною залозою насамперед, чи синдром Іценко-Кушинга, чи немає розвитку інших гормональних порушень.

Не бійтеся звертатися до фахівців – ми тут для того, щоб допомогти.

Підбиваємо підсумки: що ж робити?

Отже, ми можемо підбити підсумки. Що ж робити?

В першу чергу, змінювати не тільки харчову поведінку, а весь спосіб свого життя. Це не спринт – це марафон. Це подорож до себе нового.

Включайте в харчову поведінку здорові продукти у своєму раціоні. Друге – налагодіть свій сон. Третє – зніміть будь-які фактори, які призводять до стресу, і намагайтеся понизити його рівень, якщо він є у вашому організмі.

І, звісно, фізична активність. Будь-яка фізична активність може в рази прискорити обмін речовин – у раз, навіть у півтора і два рази. Усе це залежить від ваших можливостей, від вашого бажання, від вашої любові до себе.

Ваш перший крок назустріч здоров’ю

Отже, бажаю всім нам бути здоровими і зробити свої перші кроки в бік того, щоб здорово харчуватися, полюбити себе і жити якісно.

Це не просто побажання – це місія, яку ми разом можемо здійснити. У клініці Святого Луки ми не просто лікуємо ожиріння – ми супроводжуємо вас на шляху до здоров’я, до радості життя, до впевненості в собі.

Кожна історія перемоги над ожирінням – це історія повернення до повноцінного життя. І я щиро вірю: ця історія може стати вашою.

 

Наталя Михайлівна Терешкун
Лікар-дієтолог Клініки святого Луки

З 18 до 24 листопада щороку триває Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків.

І ми б хотіли нашим пацієнтам розповісти мету цього тижневика.

 

Що таке антибіотики і їхнє значення у лікуванні інфекційних бактеріальних захворювань?

Нас оточують трильйони бактерій.

Ці одноклітинні організми — одні з перших форм життя на нашій планеті.

Не всі з них шкідливі. Є корисні бактерії, наприклад, які допомагають нашому травленню та імунітету. А є й такі, що можуть спричиняти як легку недугу, так і смертельну епідемію (за підрахунками істориків, в середні віки епідемія чуми забрала життя 25 мільйонів людей і зараз навіть це страшне захворювання можна вилікувати антибіотиками, так само як і бактеріальні пневмонії, менінгіти тощо) .

 

Тому антибактеріальні препарати (антибіотики) – це визначне досягнення в медицині щодо лікування інфекційних захворювань.

Завдяки цим лікам, від часу їхнього створення,було врятовано мільйони людських життів і не тільки.

Отже, це корисні засоби при правильному використанні.

 

А чи можуть вони бути небезпечними?

Як це буває з досягненнями науки, дуже швидко ми почали сприймати велике досягнення , як дещо належне.

Хтось приймає антибіотики без призначення лікаря. Хтось не дотримується рекомендацій та припиняє приймати препарат на свій розсуд. Це прискорює таке явище як антибіотикорезистентність.

Антибіотикорезистентність — це стійкість бактерій до антибактеріального препарату, який має їх знищити.

Чим частіше ми вживаємо антибіотики, тим швидше виникає цей процес.

 

Чому антибіотикорезистентність загрожує людству?

Тому, що з часом інфекційні хвороби не зможуть лікувати звичними антибіотиками, а це призведе до зростання захворюваності та смертності. 

Ви лишень уявіть, що такі поширені хвороби, як пневмонія та ангіна, зможуть часто бути смертельними через антибіотикорезистентність.

 

Тож ми не можемо бути безвідповідальними!

 

Центр Громадського Здоров’я МОЗ України пропонує правила відповідального вживання антибіотиків:

• Антибіотики діють лише на бактерії. Ніколи не використовуйте їх при вірусних інфекціях, бо антибіотики безпорадні в боротьбі з ними.
• Не займайтесь самолікуванням! Лише лікар може чітко визначити, коли варто приймати антибіотики та які саме.
• Не переривайте курс антибіотиків самостійно. Ніколи не викорстовуйте самовільно антибіотики з пачки, яка залишилася після курсу лікування. Не діліться цими ліками з іншими та не радьте їх приймати.
• Вакцинуйтесь, стежте за гігієною рук, тримайтесь якомога далі від хворих людей, використовуйте індивідуальні засоби захисту (маски, респіратори). Це і профілактика захворювань, і можливість зменшити кількість використання антибіотиків.
• Негайно звертайтесь до лікаря, якщо антибіотики, які він прописав, не полегшують симптоми захворювання. Можливо, вам необхідно підібрати інший препарат.

 

Тож наші дорогі пацієнти бережіть себе та своїх рідних.

З турботою та любов’ю до кожного пацієнта, інформацію підготувала завідувач відділу інфекційного контролю Наталія Орестівна Іванишин-Пилипів

 

ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) – це прогресуюче захворювання, що характеризується обмеженим потоком повітря в легені та утрудненим диханням. Воно включає в себе два стани: хронічний бронхіт (запалення бронхів) та емфізему (руйнування альвеол).

Ця хвороба займає провідне місце серед хронічних захворювань органів дихання, є однією з основних причин захворюваності та стійкої втрати працездатності в усьому світі, а також входить до трійки причин-лідерів смертності населення, після ішемічної хвороби серця та інсульту.

Головні фактори ризику виникнення ХОЗЛ:

• Тютюнопаління 
• Забруднене повітря 
• Професійні шкідливості 

Інші фактори ризику виникнення ХОЗЛ:

• Часті інфекції дихальних шляхів
• Аномалії розвитку органів дихання
• Спадковість

Симптоми ХОЗЛ.

ХОЗЛ, як правило, частіше розвивається після 40 років. Розвиток хвороби — поступовий тривалий процес, найчастіше непомітний для пацієнта.  Звернутися до лікаря змушують задишка і кашель. Це найпоширеніші симптоми захворювання (задишка майже постійна; кашель частий і щоденний, з виділеннями мокротиння вранці).

Ось кілька запитань, які допоможуть у ранній діагностиці ХОЗЛ:

• Чи кашляєте Ви щодня?
• Чи відкашлюєте Ви мокротиння?
• Чи є у Вас задишка при фізичних навантаженнях, які раніше Ви виконували без неї?
• Ви відчуваєте важкість або дискомфорт у грудній клітці?
• Чи Ви курите або курили в минулому і/або мали контакт із шкідливими факторами на робочому місці?

Діагностика ХОЗЛ.

При появі вищевказаних симптомів і/або наявності факторів ризику виникнення ХОЗЛ варто звернутися на консультацію до сімейного лікаря, терапевта чи пульмонолога. Встановити діагноз ХОЗЛ допоможуть наступні методи дослідження:

• Загально-клінічне обстеження пацієнта
• Лабораторні дослідження крові та мокркотиння
• Спірометрія і проба з бронхолітиком
• Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки

Лікування ХОЗЛ.

 Лікування ХОЗЛ є комплексним і спрямоване на контроль симптомів, уповільнення прогресування хвороби та поліпшення якості життя, оскільки повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо.

Основні методи лікування ХОЗЛ:

• відмова від куріння чи впливу інших чинників ризику;
• щоденна медикаментозна інгаляційна терапія (бронходилататори, інгаляційні

кортикостероїди). Більшість із цих препаратів пацієнт із ХОЗЛ може отримати безкоштовно або з частковою доплатою завдяки державній програмі «Доступні ліки». Для цього варто звернутися до сімейного лікаря (після встановлення діагнозу лікарем- пульмонологом), який згенерує електронний рецепт, а потім – отримати ліки в аптеці, яка має договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ);

– легенева реабілітація (комплексна програма, що включає фізичні вправи під              наглядом, консультації дієтолога та інші заходи для адаптації пацієнта до його стану);

– киснева терапія (рекомендується пацієнтам з низьким рівнем кисню в крові для нормалізації його рівня);

– у разі виникнення загострень ХОЗЛ – застосування медикаментозних та немедикаментозних заходів лікування амбулаторно чи стаціонарно залежно від тяжкості загострень ХОЗЛ .

Важливо якомога раніше виявити цю хворобу для отримання кращих результатів лікування.

З турботою про Ваше здоров’я інформацію підготувала лікар-пульмонолог Клініки святого Луки Наталія Володимирівна Чаплинська.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання при якому рівень глюкози в крові підвищений через недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою або нездатністю організму ефективно використовувати інсулін.

Виділяють такі види цукрового діабету:

• Цукровий діабет 1 типу (абсолютна інсулінова недостатність) – зустрічається в дітей та молодих людей
• Цукровий діабет 2 типу (відносна інсулінова недостатність та знижена чутливість до інсуліну)
• Інші специфічні типи зумовлені генетичними дефектами, хворобами екзокринної частини підшлункової залози, іншими патологіями ендокринної системи (Акромегалія, синдром Кушинга, Феохромоцитома, Тиреотоксикоз та інші), прийомом ліків (глюкокортикоїдів)
• Гестаційний цукровий діабет – діабет, який виникає вперше під час вагітності.
• MODY -діабет (Цукровий діабет дорослого типу у молодих) та LADA -діабет (Латентний аутоімунний діабет у дорослих)

 

Типовими скаргами, які можуть вказувати на розвиток Цукрового діабету є :

• Спрага
• Сухість у роті
• Поліурія (збільшення сечовипускання)
• Схуднення
• Виражена загальна слабкість
• Підвищення апетиту
• Свербіж шкіри

 

 Кому варто проходити скринінг для раннього виявлення порушень вуглеводневого обміну без наявних  скарг:

 – Пацієнти, які мають надлишкову масу тіла або ожиріння і наявні один і більше наступних факторів ризику : наявність ЦД 2 типу у найближчих родичів (1 ступінь спорідненості), раса/етнічна приналежність (афроамериканці, латиноамериканці, азіати), наявність серцево-судинних захворювань, Артеріальна гіпертензія, порушення ліпідного обміну, жінки із синдромом полікистозних яєчників, інсулінорезистентністю. Таким групам пацієнтів скринінг варто проводити 1 раз на 3 роки.

– Жінки у яких був діагностований Гестаційний цукровий діабет (скринінг варто проводити 1 раз на 3 роки)

– Всім пацієнтам починаючи з 35 років. При нормальних результатах скринінг проводиться 1 раз на 3 роки, враховуючи дані попередніх результатів

 

Скринінг для дітей та підлітків без скарг проводиться за наступних умов:

Пацієнти, які мають надлишкова масу тіла або ожиріння і наявні 1 більше факторів ризику:

-у мами ЦД або в анамнезі Гестаційний цукровий діабет.

-наявність ЦД 2 типу у  родичів (1 та 2  ступінь спорідненості),

– ознаки інсулінорезистентності

– або стани, пов’язані з інсулінорезистентністю (артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, синдромом полікистозних яєчників або низька маса тіла при народженні)

 

Критерії діагностики Цукрового діабету :

• Глюкоза плазми венозної крові натще > 7,0 ммоль/л

– Глюкоза крові через 2 год після навантаження глюкозою >11,1 ммоль/л

– Глікований гемоглобін >6,5 %

 

Особливої уваги заслуговує Предіабет – проміжний стан за значеннями глікемії між нормальними показниками глюкози та цукровим діабетом 2 типу. Пацієнти з ре діабетом мають підвищений ризик розвитку цукрового діабету 2 типу у майбутньому.

Критерії діагностики Предіабету:

– Глюкоза плазми венозної крові натще  ≥ 5,7  < 6,9 ммоль/л

– Глюкоза крові через 2 год після навантаження глюкозою ≥7,8 < 11,1 ммоль/л

– Глікований гемоглобін ≥ 5,7 < 6,4%

Інформацію підготувала лікар-ендокринолог Клініки святого Луки , Ірина Ігорівна Кочержук.

З турботою та любов’ю до кожного пацієнта.