794e2d6b-f768-47d4-9a49-74f001985ffb.png

29.12.2023 Загальне

Пацієнтка В. 1964 року народження перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені ЛДЦ “Клініка Святого Луки” з 13.12.2023р. по 14.12.2023р. з діагнозом: дирофіляріоз, паразитарна киста периорбітальної ділянки справа. З анамнезу відомо, що 29.09.2023 року під час роботи на присадибній ділянці була укушена в ділянку обличчя невідомою комахою, можливо, комаром. Після цього протягом періоду до поступлення відмічала набряк, почервоніння, наявність стороннього тіла під шкірою правої половини обличчя. Займалась самолікуванням, приймала протиалергічні, протинабрякові препарати. Стан поступово погіршився і пацієнтка звернулась на УЗД м’яких тканин обличчя за місцем проживання, звідки була скерована на консультацію до хірурга. Хвора оглянута лікарем-хірургом ЛДЦ “Клініка Святого Луки” Старчевським А.А. Проведено додаткові обстеження (загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, контроль УЗД, рентгенографія ОГК, МРТ орбіт, консультації окуліста, терапевта, кардіолога, інфекціоніста, гінеколога, паразитолога). Запідозрено рідкісну патологію — дирофіляріоз, запропоновано оперативне лікування.

13.12.2023 року під ендотрахеальним наркозом проведено видалення паразитарної кисти периорбітальної ділянки справа. Інтраопераційно з порожнини кисти видалено живого, рухомого гельмінта довжиною до 18 см — відправлено в паразитологічну лабораторію. Висновок: гельмінт Dirofilaria repens – самець довжиною 720 мм. Післяопераційний період без особливостей.

Операційна бригада: оперуючий хірург Старчевський А. А, асистент Шатинський Б. І., операційна медсестра Петришин Л. С., анестезіолог Іванишин В. М., анестезистка Монташевич І.

Завдяки наявності замкнутого циклу обстеження та лікування в ЛДЦ “Клініка Святого Луки” та злагодженій роботі колективу, зокрема, медичного директора Іваночко Р. І., в. о. зав. стаціонарного відділення Іванишин В. М., лікаря-хірурга Старчевського А. А., інфекціоніста Андрусишин Л. І., окуліста Оленчук О. Я., лікаря УЗД Лаврук Х.З., лікаря МРТ Черняков П.О., епідеміолога Іванишин Н.О. пацієнтка радикально оздоровлена та у задовільному стані виписана зі стаціонару на амбулаторне лікування.

Останній клінічно підтверджений випадок дирофіляріозу на Прикарпатті зафіксований у 2014 році. Історична довідка: Дирофіляріоз — зоонозний гельмінтоз, який спричинюють гельмінти роду Dirofilaria. Дирофіляріоз, який спричиняє Dirofilaria repens, найчастіше зустрічається в районі Середземномор’я, на південь від Сахари, і в Східній Європі. У Південній Європі Італія несе найважчий тягар випадків дирофіляріозу у людей, частим він є у Франції, зустрічається у Греції та Іспанії. За останні роки в Україні почастішали випадки дирофіляріозу. Людина заражається тільки після укусу кровосисних комах, в основному комарів роду Aedes, Anopheles, Culex. В Україні це єдиний трансмісивний гельмінтоз, який передається людині — дирофіляріоз, який спричинює Dirofilaria repens, хоча можливі зараження за межами нашої країни й Dirofilaria immitis.

 

Через загальносвітове потепління клімату на сьогодні є можливість того, що на півдні України комарі здатні відтворити у своєму організмі весь життєвий цикл Dirofilaria immitis, тому, що це дозволяє зробити відповідна температура >27 °C, при умові, що вона протримається протягом двох тижнів. Безпосередньо від псових та котячих людина не заражається.


25547059-b825-465d-af5a-616657b5890e-1200x795.png

18.12.2023 Загальне

Абдомінопластика — це хірургічна операція, яка передбачає видалення надлишків шкіри та жирової клітковини в ділянці живота. В багатьох випадках абдомінопластика має  реконструктивний характер, у випадках наявності гриж на передній черевній стінці або розходження прямих м’язів живота. Також абдомінопластику здійснюють після значного скидання ваги, коли спочатку пацієнт набрав дуже багато кілограмів і шкіра розтягнулася, а потім позбувся жирових відкладень. При цьому не має значення, як саме схуднення відбувалось. Шкіра, яка розтягнулася, після ожиріння сама по собі нікуди не дінеться. Доступ до черевної порожнини при цій операції не виконується. Хірургічне втручання здійснюється на шкірі, жировій клітковині та м’язах живота.

Переваги хірургічного методу

У разі різкого схуднення (15 кілограмів і більше) тканини шкіри утворюють складки. Вони виглядають зовсім не естетично, але позбутися їх консервативними методами, за допомогою спорту чи масажу, косметичних засобів неможливо. Єдиний варіант — хірургічне видалення. Часто абдомінопластика потрібна після вагітності. Шкіра на передній черевній стінці  відвисає, втрачає тонус. В’ялість шкіри призводить до появи попрілості, але головне — створює підвищене навантаження на хребет, що зумовлює серйозні проблеми зі здоров’ям.

Основними показаннями щодо абдомінопластики стануть:

  • Виражені стрії — сильні розтягнення. У разі різкого розтягування шкіри виникають мікротріщини у ділянках, де дерма максимально сильно натягується. Нерідко це пов’язано з різким набором ваги, в разі вагітності, зустрічається генетична схильність до появи розтягнень;
  • Рубці, які залишилися від попередніх операцій;
  • М’язовий діастаз передньої стінки очеревини, у випадку якого м’язи втрачають тонус і розходяться. У такому разі часто також спостерігається зміна форми талії — вона розпливається, втрачається витончений силует;
  • Пупкова чи пахова грижі.
  • Наявність шкірно-жирових складок на животі. Після різкого схуднення шкіра, що втратила тонус, обвисає і створює так званий “шкірний фартух”, відновити форму живота без операції неможливо;

При цьому є низка протипоказань, у разі яких виконання операції буде неможливим:

  • Цукровий діабет
  • Ожиріння. Абдомінопластика проводиться після схуднення
  • Захворювання крові, що порушують швидкість згортання
  • Серцева недостатність
  • Рубці в зоні над пупком
  • Інфекційні захворювання
  • Операція не проводиться вагітним і жінкам під час критичних днів та робиться лише повнолітнім пацієнтам.

Першим кроком на шляху до покращення здоров’я реконструктивним методом є консультація лікаря-хірурга. Консультація включає:

– Визначення показань та обговорення з пацієнтом побажань;

– Відповіді на всі питання, що цікавлять, нюанси планування операції та реабілітації після неї.

У «Клініці святого Луки» функціонує хірургічний стаціонар оснащений новітнім обладнанням експертного класу для виконання даного виду оперативного втручання.
Інформацію для вас підготував лікар-хірург ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Старчевський Антон Антонович


laparoskopichna-hinekolohiia.jpg

04.12.2023 Загальне

У порівняння з традиційним оперативним втручанням, лапароскопічна операція має величезну кількість переваг, як, наприклад: малоінвазивність, безпека, ефективність, низький ризик розвитку ускладнень та швидкий відновлювальний період.

Затребувана лапароскопія і в гінекологічній практиці. А саме: лапароскопія маткових труб, лапароскопічне видалення кісти яйника, міоми матки, лапароскопічна гістеректомія, лапароскопічне лікування ендометріозу — це далеко не весь список операцій які проводяться за допомогою лапароскопа.

Особливо часто в оперативній гінекології застосовують трансабдомінальну лапароскопічну кістектомію. Згідно зі статистикою, кісти яйників різного генезу зустрічаються приблизно у 30-50 % жінок.

Коли необхідно видалення кісти яєчника за допомогою лапароскопії?

Видалення кісти яєчника проводиться за медичними показаннями в наступних випадках:

–        наявність у жінки дермоїдної, ендометріоїдної, або параоваріальної кісти
–        кіста має значні розміри та чинить тиск на сусідні органи та тканини, деформує яйник
–        існує ймовірність перекруту ніжки кісти, або її розриву
–        кіста відрізняється швидким збільшенням у розмірах
–        існує ризик малігнізації (переродження) новоутворення
–        апоплексії яйника
–        лапароскопічне видалення кісти яйника може бути рекомендовано і в разі безпліддя та запалення яйника (аднекситу).

Підготовка до лапароскопічної кістектомії.

Підготовка до лапароскопічної кістектомії не відрізняється нічим особливим. В першу чергу при підготовці жінка повинна здати необхідні аналізи, окремо загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові (цукор, білок, сечовина та ін.), коагулограму, аналізи на гепатити, сифіліс, ВІЛ-інфекцію та зробити ЕКГ.

Безпосередньо перед операцією:

–        відмовитись від їжі та рідини принаймні за 10 годин до операції
–        виключити за показанням лікуючого лікаря препаратів, що впливають на згортання крові, за 2 дні до операції.
–        очисна клізма напередодні втручання
–        гігієнічні процедури також є частиною підготовки.
–        деякі лікарі також рекомендують на час операції одягати компресійні панчохи для запобігання утворення тромбів.

Як проходить трансабдомінальна лапароскопічна кістектомія?

Операція проводиться під загальним наркозом з використанням сучасного лапароскопа (Karl Storz, Німеччина) в кілька етапів, а саме:

–        антисептична обробка операційного поля
–        формування невеликого проколу в передній черевній стінці. Через нього в черевну порожнину нагнітається вуглекислий газ та вводиться лапароскоп — ендоскопічний інструмент, що має вигляд трубки та оснащений відеокамерою та джерелом світла.
–        формування двох невеликих проколів
–        видалення за допомогою додаткового мікроінструментарію кісти яйника, а при необхідності — видалення й всього яйника.
–        закінчується лапароскопічна кістектомія яйника накладанням швів на отвори.

Тривалість втручання становить близько 20-40 хвилин.

Процес відновлення після лапароскопічної кістектомії проходить в більшості випадків швидко та без ускладнень. На час відновного періоду пацієнтці призначаються антибіотики з метою уникнення інфікування ран, при необхідності знеболювальні препарати, протизапальні засоби. Щодня проводиться антисептична обробка швів.

Відновлення може супроводжуватися незначними больовими відчуттями в області яйника, нездужанням, слабо вираженою ломотою в тілі, здуттям живота, або запором. Однак, ці симптоми зазвичай зберігаються не довше 2-4 днів. Також може змінитися характер менструацій.

У відновний період слід уникати надмірних фізичних навантажень, занадто активного статевого акту, занять спортом, відвідування саун, басейнів, тривалого перебування під прямими сонячними променями.

У «Клініці святого Луки» функціонує хірургічний стаціонар оснащений новітнім обладнанням експертного класу для виконання даного виду оперативного втручання (Karl Storz, Німеччина). Тут працюють висококваліфіковані лікарі, які мають багаторічний досвід роботи, в тому числі й у проведенні лапароскопічної кистектомії.

Стаціонар клініки забезпечений усім необхідним для легкого та швидкого періоду відновлення.


hepatyt-a.png

17.11.2023 Загальне

Спалах вже призабутої інфекції — гепатиту A.

Довший час захворюваність на гепатит A в Україні утримувалась на мінімальному рівні. Причина цього у високих стандартах гігієни та санітарії, яку практикувало населення. Значне покращення санітарно-гігієнічних умов населення, якості водопостачання у містах і селах України сталося в першій декаді 21 сторіччя. Тому останні 20 років ця хвороба майже не реєструвалася. Однак, цьогорічна осінь принесла неприємний сюрприз у вигляді спалаху гепатиту A. За даними МОЗ, в період з 17 жовтня до 6 вересня у Вінницькій області було зареєстровано 254 випадки недуги. Не оминула вона  й Івано-Франківщину, де в інфекційну лікарню потрапило восьмеро осіб з таким діагнозом.  Причину спалаху захворювання епідеміологи України пов’язують із затопленням Херсонської області після підриву і зруйнування Каховської ГЕС. З каналізаційних систем та вигрібних туалетів населених пунктів у води Дніпра потрапили фекалії разом із різноманітними збудниками кишкових інфекцій, в тому числі й вірусом гепатиту А. Потерпілі від повені мешканці Херсонської області були змушені якийсь час користуватися забрудненою водою для своїх потреб.  Забруднена вода з гирла Дніпра захопила побережжя  Чорного моря в Миколаївській та Одеській області. Проте з тих областей місцеві люди не захворіли масово, що свідчило про досить успішні протиепідемічні заходи, які проводилися в регіоні катастрофи. Тут треба згадати потужну роботу рятувальників і волонтерів, які забезпечили потребуючих якісною питною водою. Проте, мабуть, якась невелика групка мобільних людей все-таки заразилися перебуваючи на тій забрудненій території та занесли захворювання у Вінницьку область. В Івано-Франкцівській області, перші випадки захворювання  ймовірно були пов’язані з перебуванням людей у місцях громадського харчування як в місті, так і на території Карпатської рекреаційної зони. Пізніше з’явилися й сімейні осередки, де згодом захворіли ті члени сім’ї – діти й дорослі, які були в контакті з хворими.

Що нам відомо про гепатит A?
Це захворювання належить до групи кишкових інфекцій, передається, так званим, фекально-оральним механізмом через забруднену воду, харчові продукти та з брудними руками. Інкубаційний (прихований період, що триває від моменту зараження і до появи перших симптомів хвороби) триває від 7 до 42 днів, а здебільшого це становить 14-28 днів.  Вірус вражає печінку, викликає її запалення та жовтяницю. Ще за 3-5 днів до появи жовтяниці в людини підвищується температура, з’являється нудота, втрачається апетит. Часто ці симптоми розцінюють як грип або кишкову інфекцію. Далі темніє сеча і жовтіють очі – виникає жовтяниця, яка поширюється на всю шкіру, турбує свербіж. Сеча стає темно-жовтого кольору, а кал може бути світлим аж до повного знебарвлення. Жовтяниця при гепатиті A як правило триває недовго — в межах 7 днів і поступово зникає. Захворювання, в цілому, перебігає доброякісно і самочинно завершується одужанням. Дещо тяжче хворіють дорослі, а діти дошкільного віку хворіють легко, та здебільшого без симптому жовтяниці. Невиявлені хворі можуть активно розповсюджувати інфекцію. Перенесене захворювання залишає стійкий пожиттєвий імунітет.
Слід пам’ятати, що всі хворі з гепатитом A підлягають ушпиталенню в інфекційну лікарню, де забезпечується відповідне лікування та ізоляція. Абсолютно неприпустиме самолікування, вживання жовчогінних ліків  і трав’яних настоїв, — це погіршує перебіг жовтяниці. Цілком заборонені будь-які алкогольні напої. Не можна вживати жарену, жирну їду, шоколад, мед і горіхи. Найкраща рекомендація для хворого — це є фізичний і психічний спокій, правильне харчування і збільшена кількість напоїв типу мінеральних негазованих вод, неконцентрованого відвару сушених яблук та родзинок.

Профілактика захворювання полягає в особистій гігієні, вживанні тільки кип’яченої води, уникненні місць громадського харчування, куди могла б завітати хвора людина.  Вдома, де виникло захворювання, слід провести ретельну дезінфекцію туалетної кімнати, сантехніки, кухні, посуду. Контактні люди підлягають спостереженню впродовж 35 днів. Можна провести профілактику захворювання ввівши дозу людського нормального імуноглобуліну (краще препарат з перевіреним титром антитіл до вірусу гепатиту A) або терміново вакцинуватися однією дозою вакцини від гепатиту A. Всі питання профілактики допоможе вирішити ваш сімейний лікар.

Інформацію підготував професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології ІФНМУ, інфекціоніст “Клініки святого Луки” Грижак Ігор Гнатович.

 


artroskopiia-1.png

03.11.2023 Загальне

Відтепер у «Клініці святого Луки» доступна можливість проведення артроскопії. Що це за метод лікування і кому він може бути корисний?

Артроскопія – це малоінвазивний метод оперативного лікування суглобів, який проводиться при пошкодженнях внутрішньосуглобових структур (хрящі, меніски, зв’язки) та з діагностичною метою.

Перевага методу полягає в низькій травматичності: через невеликі проколи на шкірі в порожнину суглоба вводиться інструмент для маніпуляцій та камера (артроскоп), яка виводить зображення на екран монітора, що дозволяє оцінити всі внутрішньосуглобові анатомічні утвори, а саме стан хряща, капсули суглоба та її синовіальної оболонки, менісків та зв’язок.

Малі розміри післяопераційних ран забезпечують пацієнту максимально швидке відновлення. Як правило ставати на оперовану кінцівку дозволяється на другий день після оперативного лікування. Загальний термін відновлення становить від 2 тижнів, що дозволяє швидко повернутись до звичного способу життя (індивідуально у кожного пацієнта).

Артроскопія – золотий стандарт діагностики та лікування суглобів у всьому світі.

Травми колінного суглоба посідають одне із провідних місць травматизму опорно-рухового апарату. Частіше це спортивні травми, але і не виключений побутовий травматизм. Серед спорту це футбол, боротьба, гірськолижний спорт, важка атлетика та інші.

Кому показана артроскопія колінного суглоба?

Хворим із патологією колінного суглоба, а це:

  • Свіжі та застарілі пошкодження меніска
  • Пошкодження та розриви передньої та задньої хрестоподібних зв’язок.
  • Пошкодження суглобового хряща
  • Наявність вільних внутрішньосуглобових тіл
  • Розсікаючий остеохондрит (Хвороба Кеніга)
  • Звичний вивих надколінка
  • Хронічні синовіїти
  • Деформуючий артроз
  • Внутрішньосуглобові переломи
  • З діагностичною метою для уточнення діагнозу

Вам потрібно проконсультуватись з ортопедом для виявлення ушкодження структур колінного суглоба та раннього якісного лікування. Якщо наявні такі симптоми:

  • Біль в колінному суглобі при незначних навантаженнях
  • Відчуття больового «клацання» в суглобі
  • Різке та болюче обмеження рухів «блоки» в колінному суглобі
  • Відчуття нестабільності
  • Відчуття стороннього тіла, яке мігрує в колінному суглобі
  • Вивихи надколінка, які повторюються.

Завдяки сучасному обладнанню та майстерності фахівців «Клініки святого Луки» артроскопія має безліч переваг:

  • Мінімальне травмування тканин
  • Діагностика і лікування за одне хірургічне втручання
  • Видалення додаткових патологій суглоба, не видимих при діагностиці
  • Відсутність важких ускладнень
  • Швидке відновлення, немає потреби обмежувати рух суглоба
  • Не залишається великих шрамів.

Крім того, маючи можливість повністю оцінити стан суглоба і його елементів можна запобігти розвитку інших захворювань коліна.

Оперативне лікування проводять висококваліфіковані ортопеди-травматологи «Клініки святого Луки».

Артроскопія дозволяє якомога швидше повернуться до звичайного активного життя, без тривалого постільного режиму і наступних обмежень.

 

 


kholetsystektomiia-2.png

23.10.2023 Загальне

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) — це утворення каменів (конкрементів) у жовчному міхурі та у жовчних протоках.  Основною причиною ЖКХ є зміна властивостей жовчі. Через застій, сольові частки жовчі випадають в осад, скупчуються й утворюють холестеринові кристали. Дані ущільнення заважають відтоку жовчі через протоку, викликаючи запалення жовчного міхура.

Факторів, які провокують застій і утворення конкрементів, досить багато:

  • надлишок холестерину
  • сидяча робота і відсутність регулярних фізичних навантажень
  • дискінезія або зниження моторики жовчного міхура
  • нерегулярне і незбалансоване харчування
  • захворювання підшлункової залози та органів шлунково-кишкового тракту
  • вживання великої кількості жирної їжі
  • прийом гормональних препаратів.

Симптоми жовчнокам’яної хвороби:

Протягом перших 3-5 років жовчнокам’яна хвороба протікає безсимптомно. Іноді у пацієнта можуть виникати такі неоднозначні симптоми як гіркота у роті або неприємний запах, біль у животі, що віддає у праве підребер’я або епігастральну ділянку, поширення болю в спину, під праву лопатку, плече, нудота, блювота.

Конкременти мігрують по жовчних шляхах в результаті чого може відбутися закупорка жовчних шляхів, в результаті якої виникає механічна жовтяниця або так звана печінкова колька.

Чим небезпечна жовчнокам’яна хвороба?

Жовчнокам’яна хвороба небезпечна своїми ускладненнями: розвитком гнійного запалення міхура, жовчним перитонітом, розривом стінки жовчного міхура та іншими. За статистикою, ці стани розвиваються приблизно в 30% випадків і загрожують життю.

Якщо довгий час камені у жовчному міхурі не мали належного лікування, можливе приєднання вторинної інфекції, що може призвести до сепсису та інших ускладнень. Також тривалий запальний процес підвищує ризик розвитку раку жовчного міхура.

Діагностика

Виявити камені у жовчному міхурі можна при ультразвуковому обстеженні органів черевної порожнини. 

Лікування

Дуже важливо при перших ознаках цієї хвороби не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря, адже саме він може правильно визначити симптоми, підібрати відповідне лікування та скерувати за потреби на операцію з видалення жовчного міхура.

При такому захворюванні, як жовчнокам’яна хвороба, найбільш ефективним і виправданим методом лікування, так званим “золотим стандартом”,  вважається лапароскопічна холецистектомія.

Це високотехнологічне щадне хірургічне втручання для лікування гострих і хронічних уражень жовчного міхура. При виконанні даної операції, доступ у черевну порожнину здійснюється через кілька проколів в животі, а всі необхідні маніпуляції здійснюються під візуальним контролем за допомогою мініатюрної відеокамери.

Операція по видаленню жовчного міхура в більшості випадків проводиться в плановому порядку, щоб уникнути ускладнень, небезпечних для здоров’я пацієнта. Адже планова лапароскопія жовчного міхура абсолютно безпечна, і перенести її в рази легше, ніж екстрені втручання, котрі проводяться за невідкладними показниками. Після такого оперативного втручання потрібен значно коротший термін реабілітації.

У «Клініці святого Луки» функціонує хірургічний стаціонар оснащений новітнім обладнанням експертного класу для виконання даного виду оперативного втручання (Karl Storz, Німеччина). Тут працюють висококваліфіковані лікарі-хірурги, які мають багаторічний досвід роботи, в тому числі і у проведенні лапароскопічної холецистектомії.

Видалення органу, навіть якщо це жовчний міхур, завжди потребує ретельного обстеження й наявності показань до операції. Тому до вивчення стану здоров’я пацієнта в «Клініці святого Луки» відносяться з особливою увагою та професіоналізмом. 

Одже якщо ви спостерігаєте у себе симптоми жовчекам’яної хвороби чи маєте уже підтверджений діагноз. Не відкладайте лікування та зверніться за консультацією до лікаря-хірурга.

Більш докладно про лапароскопічну холецистектомію ви можете дізнатися, зателефонувавши до контакт-центру «Клініки святого Луки». Тут дадуть відповідь на всі ваші запитання, запишуть на прийом до лікаря, щоб ви змогли дізнатися чи є у вас жовчекам’яна хвороба та чи потрібна вам операція.

Інформацію для вас підготував лікар-хірург ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Старчевський Антон Антонович


ruky.jpg

17.10.2023 Загальне

Чи задумувалися коли-небудь ми, що саме можемо зробити для того, щоб бути здоровими?

Авжеж! – буде наша відповідь, адже ми стараємося, щоб наша їжа була здоровою, відвідуємо спортзал чи займаємося активними видами спорту, стараємося уникати шкідливих звичок, підтримувати нормальну масу тіла. Це геніально! На щастя, це входить в моду і це дійсно дуже важливо!
Але, чи задумувалися ми, як справляємося з однією простою процедурою, важливість якої важко переоцінити?

Отже, сьогодні згадаємо про гігієну рук.
Близько 80% інфекційних хвороб передаються саме через руки, а це 840 тисяч різних мікроорганізмів. Деякі з них дуже небезпечні. І живуть вони на руках наших, знайомих і незнайомих людей, від них розносяться на предмети в громадських місцях та предмети спільного вжитку, з рук — через їжу, подряпини, доторкування до очей чи рота — потрапляють в організм. Навіть малі подряпини чи рани можуть спричинити вірусні, бактеріальні, грибкові захворювання та кишкові інфекції, гельмінтози тощо. Якщо зсилатися на конкретні захворювання, то при недотриманні гігієни рук можна заразитися такими хворобами як:

  • Респіраторні захворювання (наприклад, SARS-CoV-2, туберкульоз);
  • Кишкові захворювання (які викликають діарею та зневоднення, Гепатит A);
  • Гельмінтози;
  • Грибкові захворювання шкіри рук;
  • Захворювання слизової очей (кон’юнктивіт).

Найбруднішими предметами нашого повсякденного життя є:

  • мобільні телефони
  • письмові столи
  • клавіатура та мишка комп’ютера
  • кнопки ліфта
  • вимикачі світла
  • дверні ручки та усі поруччя
  • гроші.

Миття рук водою і милом це часто перша лінія захисту від інфекцій. Цей простий процес дозволяє видалити до 90 % мікробів з рук.

Намагайтеся частіше мити руки з милом у теплій воді протягом 20-40 секунд. Так ви вбережете себе та оточуючих від захворювань, які ви переносите на руках.

Коли потрібно мити руки?

  • Коли ви приходите на роботу (відвідуєте навчальні заклади) та після неї;
  • Коли ви приходите додому;
  • Після відвідування туалету;
  • Після контакту з тваринами;
  • Перед одяганням контактних лінз;
  • Перед прийомом ліків;
  • Перед та після догляду за пацієнтами, літніми людьми;
  • Перед приготуванням їжі.

Якщо у вас не має можливості помити руки, використовуйте антисептики для рук із вмістом спирту не менше 60%. Але пам’ятайте, що антисептики не вбивають усі типи мікробів, включаючи мікроби, які викликають діарею, тому завжди після відвідування туалету мийте руки з милом.
Гігієна рук — це ціла наука для медичних працівників і їхня робоча рутина. Миття рук водою та милом і обробка рук антисептиком має чіткі покази та техніки, але їх дотримання щороку рятує мільйони життів.

Тож, намагаймося стати разом з медичними працівниками на один бік боротьби з інфекційними захворюваннями дотримуючись чистоти наших рук!

Інформацію для вас підготувала лікар-терапевт ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Воронич Мирослава Ярославівна.


altshejmer.png

25.09.2023 Загальне

Хвороба Альцгеймера – це нейродегенеративне захворювання, при якому страждають клітини мозку, порушуються та втрачаються найважливіші функції: пам’ять, мислення та поведінка. Названа на честь німецького невролога Алоїза Альцгеймера, який у 1907 р. вперше описав симптоми й нейропатологічні ознаки хвороби.

За даними Асоціації Альцгеймера, на цю хворобу припадає від 60 до 80% випадків усіх різновидів деменції. Хвороба Альцгеймера частіше зустрічається в людей у віці старше 65 років, але деякі люди мають ранній початок розвитку хвороби Альцгеймера і симптоми проявляються вже у 40-50 років.

Уражається «сіра речовина» головного мозку, що призводить до втрати пам’яті та прогресуючого слабоумства. Це порушення мозкових процесів, не фізичних функцій.

Вчені виділяють 2 клінічні типи хвороби Альцгеймера:

з раннім початком (тип 2) – розвивається, як правило, в передстаречому віці й характеризується поступовим прогресуванням порушень пам’яті, інтелектуальної діяльності, вираженими розладами мовних функцій, порушенням координації рухів і просторової діяльності;
з пізнім початком (тип 1) – найчастіше, захворювання розвивається в старечому віці й починається з малопомітних порушень пам’яті, зниження інтелектуальних здібностей, які призводять, в кінцевому підсумку, до зниження вищих кіркових функцій.
Окремо виділяють атипову хворобу Альцгеймера або деменцію змішаного типу, при ній спостерігається поєднання симптомів, що є характерними для ХА і судинної деменції.

Сьогодні, залишається відкритим питання: чому виникає хвороба Альцгеймера. Існує кілька теорій, які намагаються пояснити розвиток захворювання але чіткої відповіді на це запитання досі немає.

До причин винекнення хвороби Альцгеймера ми можемо віднести:
– спадкову схильність
– хромосомні порушення
– атеросклероз
– кисневу недостатність
– відкладення бета-амілоїду в клітинах головного мозку та зниження рівня ацетилхоліну
– специфічні реакції імунітету
– вплив токсичних речовин
– травми (психологічні, черепно-мозкові)
– віруси.
До факторів ризику захворювання багато дослідників відносять повільну депресію, високий артеріальний тиск, низький інтелект, цукровий діабет та ін.

Першим проявом хвороби Альцгеймера є зниження пам’яті, уваги, розумової працездатності, здатності формувати та включати в дію рухові навички та ін.

Симптомами хвороби Альцгеймера є:
– погіршення запам’ятовування нової або відтворення раніше засвоєної інформації
– порушення інтелектуальної діяльності
– афазії (порушення вже сформованого мовлення)
– апраксії (порушення цілеспрямованих рухів і дій)
– агнозії (порушення сприйняття: зорового, слухового, тактильного)
– відзначається підвищена тривожність.

Слід відзначити, що серед нейродегенеративних захворювань є й іші, які можуть мати подібні з хворобою Альцгеймера симптоми. Тому, для точної діагностики лікар проводить фізичні та неврологічні обстеження та використовує технологію візуалізації мозку для діагностування або виключення хвороби Альцгеймера. Для правильної постановки діагнозу рекомендується консультація психотерапевта. Медикаментозна терапія у таких пацієнтів покращує функціональні можливості, полегшує когнітивні й поведінкові симптоми, але згодом ефект фармакотерапії знижується.

Запобігти розвитку або сповільнити прогресування хвороби можна, якщо дотримуватися простих, але ефективних правил, що захистять ваш мозок:

1. Тренуйте свій мозок: розв’язуйте кросворди й головоломки, грайте в інтелектуальні ігри, читайте розумні книги.

2. Спорт – запорука здоров’я. А помірні фізичні навантаження – це хороше кровопостачання, повноцінне живлення клітин, тонус м’язів та інших тканин.

3. Здорове харчування: варто дотримуватися дієти з низьким глікемічним індексом (овочі, несолодкі фрукти, нежирне м’ясо, злаки). Також добре вживати зелений чай (доведено, що 200 мл чаю на день знижує ризик захворювання на 54%), кориця і куркума.

4. Вітамін D і риб’ячий жир. Цей комплекс часто недооцінюють, хоча він здатний запобігти безлічі неврологічних захворювань, поліпшити пам’ять і увагу, зміцнити нервову систему.

5. Повноцінний сон. Під час глибокого сну, хвилі спинномозкової рідини омивають мозок і приносить користь нашому організму. А порушення сну погано впливає на пам’ять та підвищує ризик розвитку деменції.

На жаль, на сьогодні хвороба Альцгеймера невиліковна, однак вчасне звернення до кваліфікованого спеціаліста може уповільнити процес її прогресування та поліпшити якість життя.

Інформацію для вас підготувла лікар-психіатр ЛДЦ “Клініки святого Луки”, Коба Анна Юріївна.

 


1-1.png

20.09.2023 Загальне

Наявність в організмі людини металевих елементів (протези, імпланти, кліпси, уламки) є протипоказом для проведення МРТ, тому, що під дією магнітного поля, яке створює томограф, вони можуть зміщуватися, нагріватися і ламатися пошкоджуючи оточуючі тканини (особливо це стосується судин).

          Сучасні протези (наприклад, кульшового суглоба, або зубні імпланти) виготовляються з немагнітних металів. Зазвичай після встановлення таких протезів пацієнту видають на руки його паспорт, який містить в собі дані про матеріал, з якого виготовлено даний елемент. В такому випадку протипоказів для проведення процедури МРТ не має, але на місці протеза/імпланту буде відбуватися випадіння МР сигналу. Лікар на зображенні буде бачити чорні ділянки.

          Здається, що методом обстеження пацієнтів в організмі яких присутні металеві елементи є комп’ютерна томографія. Це є дійсно так, але є певний нюанс. Річ у тому, що будь-який метал (як магнітний, так і немагнітний) дуже сильно поглинає рентгенівські промені. При побудові КТ зображення металеві елементи маскують зображення прилеглих органів і тканин, що не дає змогу лікарю оцінити їх стан та будову.

          Але що ж робити людям які мають у своєму тілі будь-які металеві елементи? Невже відмовитися від обстеження?

На щастя, науковий прогрес не стоїть на місці та інженерами компанії Siemens Healthineers був розроблений особливий програмний алгоритм (iMAR) усунення артефактів від металу на КТ зображеннях. Комп’ютерний томограф Siemens Somatom go.UP, що встановлений в кабінеті комп’ютерної томографії «Медікал  2021» в «Клініці святого Луки» оснащений даною системою. Більш того наші лікарі вже мають практичний досвід її застосування!

          Наприклад, до наших спеціалістів звернувся пацієнт з направленням на проведення комп’ютерної томографії м’яких тканин шиї. Після проведення сканування було отримано наступне зображення (зображення зліва). На ньому можна бачити наявність артефактів від зубних імплантів (велика біла пляма). Ці артефакти маскують прилеглі тканини та не дають лікарю можливості оцінити їх структуру і стан. Після цього до отриманого в ході сканування масиву даних був застосований алгоритм iMAR (праве зображення). Як можна бачити на цьому зображенні усунена переважна частина артефактів, що дає змогу оцінити стан і структуру тих ділянок тканин, які були замасковані на зображенні зліва.

          Слід також відзначити, що алгоритм подавлення артефактів від металу iMAR є винятково програмним рішенням і не потребує додаткових сканувань, а також збільшення дози опромінення при проведенні обстеження.


860-1-1200x795.jpg

12.09.2023 Загальне

Проктологія — це не соромно, коли мова йде про ваше здоров’я!

Лікар-проктолог – займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань анального каналу, прямої та товстої кишки, параректальних просторів, промежини, крижово-куприкової ділянки.

Нажаль часто люди звертаються до проктолога лише тоді коли хвороба уже прогресує і завдає маси неприємних відчуттів.

Геморой у перекладі з грецької означає кровотеча (гема – кров, рео – текти), що відображає тільки найбільш яскраву ознаку хвороби. У сучасному розумінні геморой – це хронічне захворювання, що супроводжується збільшенням об’єму або розширенням печеристих тілець прямої кишки. Геморой виявляють більш ніж у 10% дорослого населення планети, а його частота в структурі хвороб прямої кишки становить близько 40%.

Що ж є причиною виникнення цього захворювання?
Виникнення геморою часто пов’язане з такими чинниками, як підвищення тиску в гемороїдальних сплетеннях при запорі, тяжкій фізичній праці, малоактивному способі життя, вагітності, зловживанні алкогольними напоями та гострою їжею. Механізм формування геморою пов’язаний з порушенням відтоку крові.

За клінічним перебігом лікарі розділяють його на гострий та хронічний. А за локалізацією на внутрішній (підслизовий), зовнішній та змішаний (комбінований).

До ускладнень геморою відносять: тромбоз та защемлення гемороїдальних вузлів.

Симптоми й клінічний перебіг.
До ранніх ознак геморою належать свербіж в ділянці відхідника внаслідок мацерації шкіри слизовими виділеннями з прямої кишки. Свербіж посилюється при порушенні дієти, що супроводжується запором чи проносом. Для початкової стадії геморою нехарактерні виражені клінічні ознаки, проте, під час огляду виявляють збільшення гемороїдальних вузлів. Тривалість цієї стадії від кількох місяців до десятків років.

Хронічний перебіг геморою характеризується чергуванням періодів загострення й ремісії. Особливістю хронічного перебігу геморою є те, що створюються умови для виникнення тріщини відхідника, поліпів, гострого парапроктиту. Відмінності клінічного перебігу геморою пов’язані з виникненням ускладнень.

Гострий тромбоз частіше виникає при геморою III–IV стадії, за наявності як внутрішніх, так і зовнішніх гемороїдальних вузлів. При тромбозі вони збільшені, різко болісні, відзначають виражений набряк ділянки навколо відхідника, синюшного забарвлення. Часом внутрішні гемороїдальні вузли випадають.

Таке ускладнення, як випадіння назовні та защемлення у зовнішньому м’язі–замикачу відхідника внутрішніх гемороїдальних вузлів спостерігають рідко.

Виникненню геморою сприяють: сидячий, малорухливий спосіб життя, часті запор або пронос, ожиріння, зловживання алкоголем, куріння, тривале сидіння в туалеті, тривалий кашель, надмірне фізичне навантаження, вагітність (особливо останній триместр), пологи, захворювання печінки).

Які методи лікування геморою?

Консервативну терапію проводять у хворих за неускладненого перебігу. Лікування комплексне, включає дієтотерапію, лікарські засоби та фізіопроцедури. Слід виключити з раціону гострі та солоні страви, їжу з великою кількістю шлаків. Застосовують мікроклізми з теплою водою, жировими, в’яжучими середниками, антисептиками, місцеве тепло у вигляді сидячих ванн, зігріваючі компреси.

Призначають кровоспинні й знеболювальні засоби, протизапальні та в’яжучі препарати парентерально чи у вигляді ректальних свічок.

Застосовують також і фізіотерапевтичні методи (УВЧ, дарсонвалізацію), лікувальну фізкультуру для зміцнення м’язів черевного пресу та діафрагми таза, курортне лікування (сірководневі, грязьові, радонові ванни).

При гострому тромбозі гемороїдальних вузлів призначають венотоніки. Місцево призначають гепаринвмісні та знеболювальні мазі.

 

Хірургічне лікування геморою. Планове хірургічне лікування проводять з приводу геморою II–IV ступеня. Крім того, показаннями до оперативного втручання є часта кровотеча, що погано піддається консервативному лікуванню та супроводжується анемією, повторні епізоди тромбозу вузлів, випадіння гемороїдальних вузлів ІІІ–IV ступеня, защемлення, великі гемороїдальні вузли, що утруднюють випорожнення.

Найбільш часто застосовують метод Мілігана – Моргана. Досить простим в технічному плані є метод лігування гемороїдальних вузлів за допомогою латексних кілець (вакуумне латексне лігування). Використовують спеціальний пристрій, за допомогою якого на ніжку прямокишкового вузла накладають циркулярну лігатуру з спеціальної латексної гуми. Після стискання ніжки і припинення притоку крові до вузла він відторгається разом з лігатурою на 11–14–ту добу. Метод можна застосовувати в амбулаторних умовах.

Не потрібно боятися проктолога та відкладати візит до нього за наявності симптомів захворювання, а також займатися самолікуванням.

⠀ У “Клініці святого Луки” подбали про ваш комфорт, та зробили усе можливе, щоб своєчасна діагностика, досвід наших лікарів та можливості сучасної медицини забезпечили вам якісне медичне обслуговування!

Інформацію для вас підготував лікар-хірург проктолог ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Садовий Ігор Яремович, доцент кафедри хірургії та кардіохірургії Івано-Франківського національного медичного університету.

 


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024