Рак грудної залози
Рак грудної залози – злоякісне захворювання, що виникає із тканини грудної залози та має неконтрольований інфільтруючий ріст та здатність до регіонарного і віддаленого метастазування. В структурі онкологічного захворювання жіночого населення рак грудної залози є одним із найбільш поширених, проте хвороба зустрічається і в чоловіків. Пухлинний процес даної локалізації належить до візуальних форм раку і в більшості випадків хворобу можна діагностувати на ранній стадії, що значно покращує прогноз та зменшує вартість лікування. На сьогоднішній день рак грудної залози виліковний при ранній діагностиці, у запущених випадках можна досягти тривалої ремісії та значно покращити життя пацієнта.
Рекомендовано дотримуватись плану обстеження грудних залоз:
- З 18 років — самообстеження грудних залоз щомісяця (в першій половині менструального циклу)
- З 25 до 40 років – огляд мамолога та УЗД грудних залоз щороку (в першій половині менструального циклу) + огляд гінеколога
- Після 40 і до 50 років – скринінгова мамографія 1 раз на 2 роки
- Після 50 років – скринінгова мамографія щорічно (при наявності імплантів грудних залоз проводиться МРТ обстеження грудних залоз із в/в контрастуванням)
До факторів ризику виникнення раку грудної залози відносять:
- вік старше 40 років
- надлишкова вага
- надмірне вживання алкоголю, куріння
- сімейні випадки раку молочної залози
- іонізуюче опромінення
- ранній початок місячних, пізня менопауза
- генетична схильність, наявність мутацій у генах BRCA1, BRCA2 та PALB-2
- гормональна замісна терапія у постменопаузі.
Основними симптомами раку грудної залози є:
- наявність вузлового утворення грудної залози
- локальна асиметрія грудної залози
- наявність кров`янистих виділень із грудних залоз
- звиразкування ділянки соска чи ареоли
- зміни шкіри по типу «лимонної кірки», локальне втягнення шкіри
- деформація, втягнення соска чи ареоли
- збільшення лімфатичних вузлів аксілярних ділянок
При виявленні підозрілого утворення грудної залози проводиться трепан-біопсія із забором матеріалу для гістологічного дослідження та визначення характеру пухлинного процесу, агресивності пухлини, визначення молекулярного підтипу пухлини, що впливає на тактику лікування хворого.
Також для визначення поширеності хвороби проводиться комп`ютерна томографія, остеосцинтиграфія при підозрі на ураження кісткових структур, в окремих випадках ПЕТ-КТ.
Після дообстежень та визначення характеру пухлиного процесу, поширеності хвороби, складається індивідуальний план лікування для кожного пацієнта міждисциплінарною групою спеціалістів.
Пам`ятайте, профілактика та рання діагностика – запорука Вашого здоров`я!