Джузеппе Москаті — святий лікар
Джузеппе Москаті — науковець, професор університету, італійський лікар, якого Церква визнала святим.
Джузеппе Москаті народився 25 липня 1880 року в місті Беневенто. Він був шостою дитиною в багатодітній заможній сім’ї. Його батько був відомим юристом. Коли Джузеппе виповнилося 4 роки, то його сім’я переїхала в місто Неаполь, в якому він провів подальшу частину свого життя. В 1889 році, після завершення навчання у початковій школі, Джузеппе поступив у ліцей Віктора Емануїла. Згодом продовжив своє навчався в Неапольському університеті на медичному факультеті. У 1903 році завершив його зі ступенем доктора медицини.
Варто зауважити, що після завершення університету Джузеппе Москаті працював позаштатним ад’ютантом в одній з неаполітанських лікарень. В 1906 році, під час виверження вулкану Везувію йому були доручено керувати евакуацією постраждалих в Торре-дель-Греко, де він рятував хворих, ризикуючи навіть своїм власним життям. У 1908 році Джузеппе Москаті став штатним асистентом кафедри фізіологічної хімії в неаполітанському медичному інституті. Через три роки, а саме в 1911 році він здійснив вагомий внесок у ліквідацію епідемії холери в м. Неаполі. В тому ж році його прийняли у члени Італійської Королівської медико-хірургічної академії.
Джузеппе Москаті був патріотом своєї країни, тому в період Першої Світової війни намагався записатися в добровольці, однак йому відмовили, оскільки його лікарські здібності були значно кориснішими в тилу, а не на фронті. Під час війни, у шпиталі, де працював Москаті, під його опікою знаходилося майже три тисячі поранених солдатів.
У 1919 році Джузеппе Москаті був призначений головним лікарем відділення для невиліковно хворих в одній з неаполітанських лікарень. А в 1922 році спеціальна комісія міністерства громадського просвітництва надала йому право вільно навчати в загальній клініці.
В 1923 році італійський уряд направив його на міжнародний фізіологічний конгрес в м. Единбург. Цікавим фактом є те, що Джузеппе Москаті був головним редактором медичного журналу «Медична реформа» та здійснив вагомий внесок у вивченні проблем виникнення діабету, адже його праці дали поштовх до відкриття інсуліну.
За свідченнями колег, Джузеппе був відомий своєю самовідданістю, безкорисливістю та глибокою побожністю. Він майже ніколи не брав плати за лікування незаможних пацієнтів, а бідним пацієнтам допомагав сам, вкладаючи купюри у виписані ним рецепти. Джузеппе завжди відкрито свідчив про свою віру, щоденно приймав Пресвяту Євхаристію і спонукав інших хворих брати участь в богослужіннях. Проте, за свою відкриту християнську позицію йому довелося зустрітися з різноманітними труднощами у медичній сфері серед матеріалістів та противників християнства.
Помер Джузеппе Москаті 12 квітня 1927 році, на 47 році життя, внаслідок раптової смертельної хвороби.
У 1930 році, через три роки після смерті, його тіло перепоховали в неаполітанській церкві Джезу Нуово. А через 45 років, 16 листопада 1975 року Джузеппе Москаті зарахували до лику блаженних. Згодом, після зафіксованого випадку чудодійного зцілення від раку мешканця м. Неаполя Джузеппе Фуско, комісія Ватикану ініціювала процес канонізації блаженного.
25 жовтня 1987 року Папа Римський Іван Павло ІІ канонізував блаженного Джузеппе Москаті, як благочестивого мирянина, який використовував свою професійну діяльність лікаря задля поширення Христової віри, а також для вияву милосердя супроти недужих та тих, хто потребували духовної підтримки. Канонізація Джузеппе Москаті стала прикладом того, як може сучасний мирянин досягнути святості обравши звичайну мирянську професію.
