endokrinilog.jpeg

04.04.2022 Загальне

Лікар-ендокринолог займається вивченням гормональної функції організму, проводить діагностику і лікування захворювань, які пов’язані з порушенням вироблення тих чи інших гормонів та їх впливом на органи людини. Всі процеси в організмі людини відбуваються під впливом ендокринної системи. Під дією гормонів відбувається закладка органів репродуктивної системи, ріст і розвиток організму. Ендокринна система впливає на психоемоційне та фізичне здоров’я, на обмінні процеси, а також на здатність до зачаття, виношування і народження дитини.

Цукровий діабет за поширеністю посідає третє місце у світі після серцево-судинних та онкологічних хвороб. На жаль, кожні шість секунд діагностують два нових випадки цукрового діабету й одну смерть від його ускладнень.  Сліпота, інфаркт міокарда, інсульт, гангрена нижніх кінцівок, ураження нирок — ускладнення, до яких може призвести захворювання. Тому на сьогодні широко привертається увага до цієї недуги. На думку експертів, діабет – не вирок, а спосіб життя і чим швидше виявити захворювання, тим легшим буде лікування. Одним з важливих компонентів надання допомоги є постійна співпраця лікаря і пацієнта із розробкою індивідуалізованих схем лікування недуги: постійним контролем харчування, грамотним підходом до фізичного навантаження, адекватно корегованої медикаментозної терапії.

Лікарі-ендокринологи особливу увагу приділяють питанням наслідків йодного дефіциту в умовах Прикарпаття, розглядаючи його як вирішення однієї з глобальних проблем здоров’я людей. Спектр йододефіцитних захво­рювань у кожному віці має свої особливості: для плоду – це спонтанні викиди, мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку, перинатальна смертність; для немовляти – вроджений гіпотиреоз, дитяча смертність, при вира­женому дефіциті йоду – ендемічний неврологічний крети­нізм; у дітей та підлітків – це затримка фізичного і психіч­ного розвитку, юнацький гіпотиреоз, зростання патологічних змін щитоподібної залози, час­тоти виникнення вузлових форм зобу, аутоімунного тиреоїдиту тощо, висока захворюваність та схильність до хронічних захворювань, погіршення інтелектуальних здібностей, у дівчаток-підлітків – порушення у становленні репродуктивної сис­теми; у вагітних – не виношування вагітності, передчасні пологи, у решти дорослих – гіпотиреоз, зоб, зниження ро­зумової функції, підвищена сприйнятливість до радіа­ційного опромінення, безпліддя. Найфатальнішим нас­лідком дефіциту йоду є народження розумово неповноцінних дітей. Окремою групою ризику є вагітні жінки. Кількість ва­гітних із цією патологією щорічно зростає, що можна по­в’язати з відсутністю своєчасної профілактики існуючого на території нашої держави йодного дефіциту.

Після аварії на ЧАЕС в 1986 р., патологія щитоподібної залози посіла перше місце серед усіх ендокринопатій в Україні та на Прикарпатті. Чорнобильська катастрофа додала нових аспектів проблемі, зокрема щодо впливу малих доз опромінення та підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози.

Ендокринолог підходить комплексно до вирішення поставленого перед ним завдання. Відділення надає спеціалізовану допомогу з ендокринними захворюваннями, такими як:

  • цукровий діабет 1 типу, 2 типу;
  • дифузний токсичний зоб;
  • гіпотиреоз;
  • вузлові захворювання щитоподібної залози;
  • захворювання паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз,гіпопаратиреоз);
  • підгострий тиреоідит; аутоімунний тиреоідит;
  • хронічна наднирникова недостатність;
  • гормонально-активні пухлини наднирникових залоз (феохромацитома, альдостерома, синдром Іценко-Кушинга);
  • гормонально-активні пухлини гіпофіза (акромегалія, пролактинома, Хвороба Іценко-Кушинга);
  • нецукровий діабет;
  • ендокринний остеопороз;
  • ожиріння;
  • порушення статевого розвитку (ранній статевий розвиток. Затримка статевого розвитку);
  • безплідність;
  • гіперандрогенія;
  • клімактеричний синдром.

Пріоритетні напрямки роботи відділення

Діагностика, профілактика та лікування цукрового діабету та його хронічних мікросудинних (синдром діабетичної стопи, ретинопатія, нефропатія) і макросудинних (інфаркт міокарда, інсульт) ускладнень, нейропатій

Діагностика вузлових захворювань щитоподібної залози: диференціація доброякісної або злоякісної природи вузлових утворень, інтерпретація результатів біопсії та оцінка молекулярних маркерів, початкового ризику і проведення скринінгових процедур для виявлення злоякісного новоутворення.

Робота з раннього виявлення цукрового діабету в осіб з факторами ризику:

  • Артеріальна гіпертензія
  • Дисліпідемія
  • Ожиріння
  • Цукровий діабет
  • Куріння
  • Обтяжений сімейний анамнез цукрового діабету, раптової смерті, ураження периферичних артерій
  • Не виношування вагітності.

За допомогою клінічних, лабораторних, інструментальних методів досліджується функціональний стан залоз внутрішньої секреції та ускладнення зі сторони інших органів і систем організму при порушеннях діяльності означених залоз.

У відділі здійснюється моніторинг рівня глюкози у крові, добової глюкозурії та протеїнурії, визначається рівень глікозильованого гемоглобіну; досліджуються біохімічні показники (креатинін, сечовина, швидкість клубочкової фільтрації, АсАТ, АлАТ, ліпідограма, білки крові та ін.), що відображають стан вуглеводного, ліпідного обміну, функцію нирок і печінки при ендокринних захворюваннях.

У відділі ендокринології застосовуються сучасні інструментальні, гормональні методи дослідження:

  • ультразвукова діагностика захворювань щитоподібної залози та серця, органів черевної порожнини, нирок, статевих органів;
  • добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ;
  • визначення гормональних показників (рівень ІРІ, С-пептид, рівень ТТГ, Т3в. Т4в, АТТПО, кальцитонін, тиреоглобулін крові, паратгормон, віт. Д, кортизол, АКТГ, ФСГ, ЛГ, тестостерон, пролактин крові та ін.  );
  • визначення імунологічних показників;
  • спільно з відділенням функціональної діагностики розроблений та впроваджений у практику новий метод діагностики захворювань щитоподібної залози – еластометрія та еластографія.

Сучасне устаткування центру, апаратурне забезпечення, висококваліфіковані спеціалісти дають змогу проводити багатопрофільні обстеження і лікування в галузі ендокринології, надавати фахову консультативну допомогу пацієнтам із складними діагностичними випадками.


uzdsrc.jpg

01.04.2022 Загальне

Ехокардіоскопія (синонім УЗД  серця) — метод дослідження і діагностики порушень будови і механічної (скоротливої) діяльності серця.  Він дозволяє оцінити скорочувальну здатність серця та його структуру, а також артеріальний тиск в порожнинах серця.

Ехокардиоскопія застосовується для вивчення будови самого серця (розміру порожнин, функціонального стану клапанів, товщини стінок серця), а також тканин, щойого оточують.

Ехокардіоскопія показана при ішемічній хворобі серця, вегето-судинній дистонії, болях невідомої природи в ділянці серця, вроджених або набутих вадах серця.  Підозрі на перикардит чи захворювання аорти. Приводом для його проведення може бути і зміна електрокардіограми, шуми в серці, порушення його ритму, гіпертонічна хвороба, наявність ознак серцевої недостатності.

Протипоказів до його проведенн нема.

Рекомендовано перед ЕхоКс не вживати каву чи інщі продукти, що сприяють прискореному серцебиттю.


holter-1.jpg

31.03.2022 Загальне

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) — це один з найбільш інформативних методів оцінки  коливань артеріального тиску у звичних для людини умовах протягом доби. У порівнянні з одноразовим вимірюванням, добовий моніторинг тиску дозволяє максимально ефективно діагностувати артеріальну гіпертензію.

Основні показання до проведення ДМАТ

Діагностичні, коли первинно ( без медикаментозного лікування) діагностується наявність чи відсутність гіпертензіі. З метою контролю підібраної терапії — перевіряється рівень артеріального тиску на фоні підібраної терапії, та, при потребі, коригується схема лікування.

Протипоказаннями до ДМАТ

  • Шкірні захворювання (інфекційні)
  • Ураження судин і важкі  травми рук .
  • Хвороби крові в період загострення.
  • Істотні порушення серцевого ритм.
  • Показники артеріального тиску понад 200 мм рт. ст.

Як підготуватися до добового моніторингу тиску?

Для досягнення інформативних результатів і мінімізації похибок особливе значення має правильна поведінка хворого під час ДМАТ.

На час проведення ДМАТ скасовується прийом деяких препаратів, які можуть вплинути на зміну артеріального тиску ( по узгодженні з лікарем). Під час вимірювання тиску рука, на якій знаходиться манжет, повинна бути випрямлена та розслаблена. Якщо манжета трохи сповзе, її потрібно акуратно поправити. Ні в якому разі не можна допустити перегин трубки насоса.

Якщо вимірювання артеріального тиску застало пацієнта під час ходьби, то необхідно (бажано) зупинитися, розслабити руку і дочекатися закінчення вимірювання. У день ДМАТ виключаються будь-які важкі фізичні навантаження. Пацієнт не повинен приймати водні процедури.


ole_4136.jpg

30.03.2022 Загальне

Це проба з дозованим фізичним навантаженням. За допомогою якої можна дізнатись толерантність людини до фізичних навантажень (здатність людини  переносити те чи інше фізичне навантаження). Дане дослідження показане людям із захворюваннями серця, так і людям, які не пред’являють скарг зі сторони судинно-серцевої системи для виявлення прихованої патології.

Показання для проведення тредміл тесту

Обстеження пацієнтів, що не пред’являють скарги зі сторони серцево-судинної системи:

  • Осіб старше 40 років, зайнятих в сфері соціально значимих професій (водії громадського транспорту, пілоти, льотчики, машиністи та ін), а також осіб, що займаються спортом;
  • Чоловіків старше 40 років і жінок старше 50 років, що мають в анамнезі два і більше фактори ризику серцевої патології – цукровий діабет, артеріальна гіпертонія, наявність раптової серцевої смертності у найближчих родичів молодше шістдесяти років, підвищення рівня холестерину в крові і супутні порушення ліпідного обміну, ожиріння, куріння;
  • Пацієнтів старше 40 років перед плановим оперативним втручанням в області гінекології, загальної хірургії, урології, онкології та інших хірургічних профілів (при необхідності).

Обстеження пацієнтів зі скаргами з боку серця:

  • Діагностика ІХС, уточнення функціонального класу (ФК – класифікаційний критерій, що дозволяє розмежувати ступінь прояву клінічних або інструментальних даних в залежності від ступеня фізичного навантаження);
  • Оцінка проведеної медикаментозної терапії, або проведеного кардіохірургічного лікування;
  • Діагностика «німий» ішемії міокарда (безсимптомна ішемія, виявлена на ЕКГ);
  • Діагностика артеріальної гіпертонії;
  • Експертиза непрацездатності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або після перенесеного інфаркту міокарда.

Протипоказання для проведення дослідження

Незважаючи на простоту в використанні, доступність, точну діагностику і відносну безпеку для пацієнта, все-таки існують протипоказання для проведення тредміл тесту. До них відносяться:

  • Гострі судинні патології — гострий інфаркт міокарда, інсульт, аневризма аорти, системні тромбоемболії (легеневої, брижі, стегнової артерій), тромбоз вен нижніх кінцівок,
  • Гострі інфекційні та гарячкові стани,
  • Гостра ревматична лихоманка, гострий перикардит, гострий міокардит,
  • Хронічні захворювання серця в стадії декомпенсації — пороки серця, виражена серцева недостатність, набряк легень, складні порушення ритму.
  • Захворювання дихальної, травної, ендокринної систем в стадії декомпенсації (бронхіальна астма, цироз печінки, цукровий діабет та ін).
  • Вживання кави та паління сигарет в день обстеження забороняється. Водний режим дозволений в звичному обсязі.

Також необхідно мати зручний одяг, спортивне взуття, рушничок.


ekg.jpg

29.03.2022 Загальне

Електрокардіографія дозволяє діагностувати багато кардіологічних захворювань.

Показаннями для ЕКГ є:

1. Планове (профілактичне) обстеження дітей, підлітків, вагітних, військовослужбовців, водіїв, спортсменів, осіб старше 40 років, пацієнтів перед хірургічним втручанням, пацієнтів з іншими захворюваннями (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, захворювання легенів, хвороби травної системи та інше).

2. Діагностика захворювань:

  • Артеріальна гіпертонія;
  • Ішемічна хвороба серця (ІХС), в тому числі інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз;
  • Ендокринні, дисметаболічні, алкогольно-токсичні захворювання серця.
  • Хронічна серцева недостатність;
  • Вади серця;
  • Порушення ритму і провідності ( різноманітні перебої в роботі серця, відчуття прискореного чи сповільненого серцебиття).
  • Перикардити ( запалення навколосерцевої сумки).

3. Контроль після лікування перерахованих захворювань (медикаментозного або кардіохірургічного).


ukoly_4-500x366-1.jpg

28.03.2022 Загальне

Одним з методів лікування больового синдрому в практиці лікаря невролога є лікувальна блокада. Анестезуючі блокади, розриваючи порочне коло: біль – м’язевий спазм – біль, надають виражений патогенетичний вплив на больовий синдром.

Лікувальна блокада — це сучасний метод терапії больового синдрому та інших клінічних проявів захворювань, заснований на введенні лікарських речовин безпосередньо у патологічний осередок, відповідальний за формування больового синдрому. У порівнянні з іншими методами (медикаментозний, фізіотерапевтичний, масаж, мануальна терапія, голкотерапія та ін.), лікувальні блокади застосовуються порівняно недавно — приблизно 100 років і принципово відрізняються від інших методів терапії больових синдромів. Основна мета блокади — по можливості усунути причину болю. Але важливим моментом є і боротьба з самою болем. Ця боротьба повинна бути проведена досить швидко, з найменшою кількістю побічних ефектів, матеріальних і тимчасових витрат. Іншими словами швидко і ефективно. Саме цим умовам відповідає метод блокад.

Види лікувальних блокад — локальні і сегментарні

Локальні блокади роблять безпосередньо в зоні ураження, в зоні зміненої реакції тканини, під вогнища ураження або навколо них, де є запалення, рубець та ін. Вони можуть бути периартикулярними (в навколосуглобових тканини) і периневральними (в канали, де проходять нерви).

До сегментарних відносять паравертебральні блокади, тобто в проекцію певних сегментів хребта. Варіант такої сегментарної терапії має пояснення. Кожному сегменту хребта і спинномозковому нерву відповідає певна ділянка шкіри, сполучної тканини, м’язи і певний «відрізок» кісткової системи. У сегменті відбувається перемикання нервових волокон, тому можливий і перехресний вплив. Впливаючи за допомогою внутрішньошкірного введення лікарської речовини в певний дерматом, можна впливати як на відповідний сегмент хребта, так і на стан внутрішніх органів, які блокуються даними сегментом спинного мозку, досягаючи терапевтичного ефекту. І, навпаки, при захворюваннях внутрішніх органів у певному сегменті може відбуватися пораження відповідного дерматома або міотома. Відповідно до цього ж механізму за допомогою впливу на міотом або склеротом можна досягати терапевтичного впливу на внутрішні органи.

Які препарати використовують для блокад

Переважно це місцеві анестетики (новокаїн, лідокаїн та ін.) І стероїдні препарати (дипроспан, кеналог та ін.), Можливе застосування судинних препаратів. Лікарські засоби відрізняються один від одного по тривалості ефекту, за рівнем токсичності, по ефективності, за механізмом дії. Тільки лікар може визначити чи показана  блокада в даному випадку, яким препаратом користиватись і якому варіанту блокади віддати перевагу.

Перевага методу лікувальних блокад

  • Швидкий знеболюючий ефект. Швидкий знеболюючий ефект блокад обумовлений тим, що анестетик безпосередньо зменшує підвищену импульсацию переважно по повільним провідникам нервової системи, за якими і поширюється хронічний біль. При інших методах (електронейростімуляціі, голкотерапії та інших фізичних факторах) відбувається стимуляція переважно ж швидких нервових провідників, що рефлекторно і опосередковано гальмує больову імпульсацію, тому знеболюючий ефект розвивається повільніше.
  • Мінімальні побічні ефекти. При медикаментозному методі (прийом таблеток або внутрішньом’язові ін’єкції) лікарські препарати спочатку потрапляють у загальний кровотікі тільки потім, в меншій кількості — у хворобливий вогнище. При блокаді ж лікарські речовини доставляються безпосередньо в патологічний осередок, і тільки потім в меншій кількості надходять в загальний кровотік.
  • Можливість багаторазового застосування. Звичайно, при блокаді анестетик лише тимчасово перериває больову, патологічну імпульсацію, зберігаючи інші види нормальних нервових імпульсів. Однак тимчасова, але багаторазова блокада больової імпульсації з патологічного вогнища дозволяє домогтися вираженого і тривалого терапевтичного ефекту. Тому лікувальні блокади можуть застосовуватися багаторазово, при кожному загостренні.
  • Комплексні терапевтичні ефекти. Крім основних переваг (швидкого знеболення, мінімального токсичного ефекту) лікувальні блокади мають цілу низку терапевтичних ефектів. Вони знімають на тривалий час місцеву патологічну м’язову напругу і судинний спазм, запальну реакцію, набряк. Вони відновлюють порушену трофіку місцевих тканин. Лікувальні блокади, перериваючи больову імпульсацію з патологічного осередку, призводять до нормалізації рефлекторних зв’язків на всіх рівнях центральної нервової системи.

Таким чином, лікувальні блокади є патогенетичним методом терапії клінічних проявів ряду захворювань і больових синдромів. Досвід застосування лікувальних блокад говорить про те, що лікувальні блокади є одним з ефективних методів лікування больового синдрому.

Однак треба пам’ятати, що лікувальні блокади, як і будь-який інший метод терапії, особливо ін’єкційний, пов’язаний з ризиком виникнення деяких ускладнень, має свої показання, протипоказання і побічні ефекти.


ole_1925.jpg

27.03.2022 Загальне

Медичних методів дослідження мозку досить багато, але найчастіше такі діагностичні методики, як МРТ та УЗД, не в змозі визначити вогнище ураження і встановити причини його виникнення. Впоратися з поставленими діагностичними завданнями медикам допомагає енцефалограма головного мозку.

Більшість з нас досить спокійно ставляться до таких досліджень, як УЗД і флюрографія, але ось електроенцефалографія у багатьох викликає страх і певну недовіру. Насправді енцефалограма головного мозку — це просто метод фіксації електричних імпульсів нервових клітин цього органу та його відділів. Щоб провести процедуру, на різні ділянки голови досліджуваного накладають спеціальні електроди, що передають по проводах інформацію в комп’ютер, що відображає біоелектричну активність нейронів, з яких складається мозок, на екрані або вибудовує криві на папері. Навіть мінімальні відхилення в активності мозку відслідковуються і реєструються, завдяки чому досягається можливість більш точного встановлення діагнозу та причин захворювань цього органу.

Показання до проведення ЕЕГ

Енцефалограма головного мозку призначається далеко не всім хворим, але існує ряд захворювань і станів, при яких таку діагностику лікарі вважають необхідною:

  1. черепно-мозкові травми;
  2. перенесені хірургічні втручання на хребті та головному мозку;
  3. перевірка гіпотез про наявність новоутворень в головному мозку;
  4. симптоми порушення мозкового кровообігу;
  5. епілепсія;
  6. судоми;
  7. часті непритомність;
  8. напади невластивого для поведінки людини;
  9. невротичні захворювання та розлади;
  10. гіпертонічна хвороба;
  11. остеохондроз шийного відділу хребта;
  12. головні болі;
  13. порушення сну;
  14. затримка мовного або розумового розвитку.

Підготовка до ЕЕГ

ЕЕГ не має протипоказань. Перед її проведенням не слід вживати продукти, що містять кофеїн. В іншому випадку рекомендується дотримуватися колишнього режиму харчування. Волосся необхідно ретельно вимити і висушити. Також необхідно поінформувати лікаря про всі прийняті лікарські препаратм, так як деякі з них можуть спотворювати результати дослідження, тому їх прийом слід припинити за 1-2 дні до дослідження. Пацієнтам з підвищеною нервовою збудливістю і дітям іноді призначають заспокійливі препарати.

Людям, які страждають епілепсією, ЕЕГ часто проводять у стані сну. В такому випадку пацієнту рекомендується напередодні дослідження провести безсонну ніч. Безпосередньо перед проведенням процедури йому дають седативний препарат.

Що очікувати після проходження процедури ЕЕГ

Після проходження процедури ЕЕГ електроди з голови знімаються та людина може йти додому. При цьому вона не має відчувати жодного дискомфорту та може повернутись до рутинних справ. За цей час спеціаліст медичного центру інтерпретує записи, зняті з ЕЕГ, з’ясує причини розладів та зробить відповідні висновки. На основі цих даних буде будуватись можливий план лікування.

Розшифровка результатів електроенцефалографії

Лікар аналізує ЕЕГ, звертає увагу на симетричність електричних сигналів мозку, базальний ритм, зміна активності мозку внаслідок функціональних проб. При епілепсії, тонічних судомах реєструється підвищена електрична активність мозку, при запальних захворюваннях мозку і деяких порушеннях обміну речовин — знижена. Відсутність активності мозку, що відбивається на електроенцефалограмі у вигляді прямої лінії, що свідчить про смерть пацієнта.


nevrolog.jpg

26.03.2022 Загальне

Не зволікайте, якщо ви хоча б інколи спостерігаєте у себе такі явища: порушення координації; запаморочення; головні болі і болі в лицьовій частині черепа; болі в хребті (у шийному, поперековому і грудному відділах); м’язову слабкість; судоми і тремтіння кінцівок; зміни чутливості шкірного покриву; розлади апетиту і сну; порушення мови; зниження пам’яті, порушення читання, рахунки і т.д.

Ці симптоми можуть свідчити про те, що у вас вражена периферична або центральна нервова система. У медичному центрі святого Луки пропонують ефективні рішення цих проблем. Наші лікарі продіагностують захворювання, призначать розумне лікування.

Лікар-невролог за результатами бесіди та огляду може порекомендувати додаткові дослідження:

  • УЗД судин голови та шиї;
  • аналізи (біохімічний, коагулограма, розгорнутий аналіз крові, рівень цукру, аналіз сечі)
  • електроенцефалографія та інше.

На першій консультації при наявності болю невропатолог дасть відповідні рекомендації, зробить блокаду з метою усунення болю.


ole_1864.jpg

25.03.2022 Загальне

Магнітотерапія — це відносно новий напрямок в фізіотерапії, що грунтується на впливі низькочастотного магнітного поля на хвору область або весь організм в цілому. При цьому тканини організму не намагнічуються, але окремим складовим організму (лімфа, кров) передаються магнітні властивості.

Для чого застосовується магнітотерапія? Основна мета магнітотерапії — боротьба з болем. При впливі магнітного поля знижується біль у людей з важкими травмами, нездужаннями, пов’язаними з артритами і артрозами. Також магнітотерапія успішно застосовується для зняття запалень і розсмоктування гематом.

Одним з найважливіших плюсів цього методу лікування є те, що його легко переносять навіть ослаблені хворі та літні люди. Крім позбавлення від болю у пацієнтів спостерігається покращення загального стану організму.

Ефекти магнітотерапії

  • загальне поліпшення самопочуття, нормалізація сну;
  • ослаблення або повне зникнення болю;
  • покращення властивостей мікроелементів крові;
  • покращення рухливості суглобів;
  • зменшення лімфатичних вузлів;
  • зниження артеріального тиску;
  • нормалізація температури;
  • очищення сечовивідних шляхів;
  • відновлення функції периферичних нервів;
  • нормалізація рівня цукру крові;
  • розсмоктування инфильтративной тканини.

Показання та протипоказання

Магнітотерапія успішно застосовується при захворюваннях:

  • серцево- судинної системи (гіпертонія в I ст.А та II ст.В, венозні захворювання);
  • органів дихання (бронхіт, синусит, пневмонія);
  • шлунково -кишкового тракту (гастрит, холецистит, панкреатит, спастичний коліт, виразкова хвороба шлунку);
  • опорно -рухового апарату (артрози, артрити, остеохондрози);
  • опорно-рухового апарату (гнійно-запальні процеси, захворювання м’яких тканин);
  • нервової системи (невралгії, невропатії, дисциркуляторна енцефалопатія, порушення сну, початкові прояви недостатнього кровопостачання мозку, неврози, наслідки травм, порушення сну);
  • вух (отити та запалення);
  • очей (кон’юнктивіт, глаукома в початковій стадії, кератит, ірит, атрофія зорового нерва);
  • сечостатевої системи (уретрит, цистит, пієлонефрит, метрит, простатит, аднексит, імпотенція, безпліддя);
  • шкіри (псоріаз, нейродерміт, опіки, обмороження);
  • зубів (гінгівіт, запалення ротової слизової оболонки, пародонтоз);

Протипоказання магнітотерапії

  • онкозахворювання,
  • вагітність,
  • туберкульоз,
  • патологія системи згортання крові,
  • постінфарктний стан, стенокардія, аритмія.

Курс лікування підбирає лікар, виходячи з вашого захворювання та індивідуальних особливостей організму. Зазвичай курс лікування триває близько місяця, найкращі результати спостерігаються при проходженні повного курсу лікування. У деяких випадках через певний час призначають повторний курс магнітотерапії.


dsc_0762.jpg

24.03.2022 Загальне

Комп’ютерна тракція (витягування) хребта — новий вид терапії на унікальному обладнанні виробництва США! Принциповою метою «тракційної терапії» є міжхребцеві з’єднання — звільнення корінців та провідних каналів. В окремих випадках захворювання м’яких тканин, зокрема м’язевої тканини: при генералізованій тендоміопатії, спортивних та фізичних перенавантаженнях м’язів, підтримки м’язевої координації.

Тракційна терапія призначається лікарем в індивідуальному порядку після аналізу всіх суб’єктивних та об’єктивних даних та детального вивчення додаткових методів обстеження (магнітно-ядерний резонанс, або ком’ютерна томографія, або рентгенграфія ураженого відділу хребта).

Показання для комп’ютерної тракції:

  • вік пацієнта від 16 до 60 років;
  • дегенеративні зміни всього хребта та структур міжхребцевих суглобів, якщо вони супроводжуються порушенням функції, на яку позитивно впливає тракція (артроз, спондилоартроз, остеохондроз);
  • дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта з помірно або нерізко вираженими нейродистрофічним та больовим синдромами;
  • остеохондроз хребта ускладнений грижами міжхребцевих дисків, які є не більші 5 мм;
  • при травмах хребта: забій хребта, компресійні неускладнені та не оперовані переломи 1-2ст. тіл хребців, в період реабілітації;
  • практично здоровим людям, які виконують важку фізичну працю, спортсменам та особам, які ведуть малорухливий спосіб життя.

Протипокази для комп’терної тракції:

  • пацієнти віком до 16 та старші 60 років;
  • вагітність;
  • запальні процеси хребта та нервів;
  • свіжі пошкодження хребта;
  • виражений доформуючий спондильоз;
  • наслідки після операцій на хребті;
  • всі захворювання пов’язані з порушенням обміну речовин;
  • новоутворення спинного мозку та хребта;
  • жовчно-кам’яна та сечо-кам’яна хвороби;
  • виразкова хвороба шлунку та 12п. кишки в стадії загострення.

Примітки

Хворі, яким показана комп’ютерна тракція повинні мати додаткові обстеження: магнітно-ядерний резонанс, або комп’ютерну томографію, або рентгенографію ураженого відділу хребта та консультацію невролога.


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Останній пост

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024

Translate »