Проктологія — це не соромно, коли мова йде про ваше здоров’я!
Лікар-проктолог – займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань анального каналу, прямої та товстої кишки, параректальних просторів, промежини, крижово-куприкової ділянки.
Нажаль часто люди звертаються до проктолога лише тоді коли хвороба уже прогресує і завдає маси неприємних відчуттів.
Геморой у перекладі з грецької означає кровотеча (гема – кров, рео – текти), що відображає тільки найбільш яскраву ознаку хвороби. У сучасному розумінні геморой – це хронічне захворювання, що супроводжується збільшенням об’єму або розширенням печеристих тілець прямої кишки. Геморой виявляють більш ніж у 10% дорослого населення планети, а його частота в структурі хвороб прямої кишки становить близько 40%.
Що ж є причиною виникнення цього захворювання?
Виникнення геморою часто пов’язане з такими чинниками, як підвищення тиску в гемороїдальних сплетеннях при запорі, тяжкій фізичній праці, малоактивному способі життя, вагітності, зловживанні алкогольними напоями та гострою їжею. Механізм формування геморою пов’язаний з порушенням відтоку крові.
За клінічним перебігом лікарі розділяють його на гострий та хронічний. А за локалізацією на внутрішній (підслизовий), зовнішній та змішаний (комбінований).
До ускладнень геморою відносять: тромбоз та защемлення гемороїдальних вузлів.
Симптоми й клінічний перебіг.
До ранніх ознак геморою належать свербіж в ділянці відхідника внаслідок мацерації шкіри слизовими виділеннями з прямої кишки. Свербіж посилюється при порушенні дієти, що супроводжується запором чи проносом. Для початкової стадії геморою нехарактерні виражені клінічні ознаки, проте, під час огляду виявляють збільшення гемороїдальних вузлів. Тривалість цієї стадії від кількох місяців до десятків років.
Хронічний перебіг геморою характеризується чергуванням періодів загострення й ремісії. Особливістю хронічного перебігу геморою є те, що створюються умови для виникнення тріщини відхідника, поліпів, гострого парапроктиту. Відмінності клінічного перебігу геморою пов’язані з виникненням ускладнень.
Гострий тромбоз частіше виникає при геморою III–IV стадії, за наявності як внутрішніх, так і зовнішніх гемороїдальних вузлів. При тромбозі вони збільшені, різко болісні, відзначають виражений набряк ділянки навколо відхідника, синюшного забарвлення. Часом внутрішні гемороїдальні вузли випадають.
Таке ускладнення, як випадіння назовні та защемлення у зовнішньому м’язі–замикачу відхідника внутрішніх гемороїдальних вузлів спостерігають рідко.
Виникненню геморою сприяють: сидячий, малорухливий спосіб життя, часті запор або пронос, ожиріння, зловживання алкоголем, куріння, тривале сидіння в туалеті, тривалий кашель, надмірне фізичне навантаження, вагітність (особливо останній триместр), пологи, захворювання печінки).
Які методи лікування геморою?
Консервативну терапію проводять у хворих за неускладненого перебігу. Лікування комплексне, включає дієтотерапію, лікарські засоби та фізіопроцедури. Слід виключити з раціону гострі та солоні страви, їжу з великою кількістю шлаків. Застосовують мікроклізми з теплою водою, жировими, в’яжучими середниками, антисептиками, місцеве тепло у вигляді сидячих ванн, зігріваючі компреси.
Призначають кровоспинні й знеболювальні засоби, протизапальні та в’яжучі препарати парентерально чи у вигляді ректальних свічок.
Застосовують також і фізіотерапевтичні методи (УВЧ, дарсонвалізацію), лікувальну фізкультуру для зміцнення м’язів черевного пресу та діафрагми таза, курортне лікування (сірководневі, грязьові, радонові ванни).
При гострому тромбозі гемороїдальних вузлів призначають венотоніки. Місцево призначають гепаринвмісні та знеболювальні мазі.
Хірургічне лікування геморою. Планове хірургічне лікування проводять з приводу геморою II–IV ступеня. Крім того, показаннями до оперативного втручання є часта кровотеча, що погано піддається консервативному лікуванню та супроводжується анемією, повторні епізоди тромбозу вузлів, випадіння гемороїдальних вузлів ІІІ–IV ступеня, защемлення, великі гемороїдальні вузли, що утруднюють випорожнення.
Найбільш часто застосовують метод Мілігана – Моргана. Досить простим в технічному плані є метод лігування гемороїдальних вузлів за допомогою латексних кілець (вакуумне латексне лігування). Використовують спеціальний пристрій, за допомогою якого на ніжку прямокишкового вузла накладають циркулярну лігатуру з спеціальної латексної гуми. Після стискання ніжки і припинення притоку крові до вузла він відторгається разом з лігатурою на 11–14–ту добу. Метод можна застосовувати в амбулаторних умовах.
Не потрібно боятися проктолога та відкладати візит до нього за наявності симптомів захворювання, а також займатися самолікуванням.
⠀ У “Клініці святого Луки” подбали про ваш комфорт, та зробили усе можливе, щоб своєчасна діагностика, досвід наших лікарів та можливості сучасної медицини забезпечили вам якісне медичне обслуговування!
Інформацію для вас підготував лікар-хірург проктолог ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Садовий Ігор Яремович, доцент кафедри хірургії та кардіохірургії Івано-Франківського національного медичного університету.
