Кожна людина прагне досягнути досконалості та успіху, прожити щасливе життя і залишатися здоровою до глибокої старості. Це природне і зрозуміле бажання і здійснення його залежить від багатьох речей та обставин. Але головний потенціал закладений в кожному з нас. Наша воля, працездатність та віра в себе здатні зробити нам неймовірні дива в нашому житті.
Боротися з надмірною масою тіла – це непросто усунути комплекс фізичної вади та запобігти розвитку чисельної кількості хвороб, це прокладання шляху до радісного усвідомлення себе, як головного режисера свого життя.
З медичної точки зору ожиріння це хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини в організмі і є наслідком дисбалансу споживання та витрат енергії у людей із генетичною схильністю або за її відсутності.

Розрізняють первинне (аліментарно-конституційне ожиріння) та вторинне, як наслідок інших захворювань, у тому числі й порушення гормонального фону (це захворювання щитоподібної залози, надниркових залоз, патології гіпоталамуса та гіпофізу)
За останні три десятиліття поширеність ожиріння зростає у всьому світі та це стає серйозною проблемою для охорони здоров’я багатьох країн, оскільки призводить до розвитку хвороб таких, як цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, захворювання суглобів і інші.
На жаль сьогодні пацієнти частіше звертаються уже з наслідками ожиріння.
Як же ж боротися сьогодні з цим?

Пацієнт має прийняти рішення для себе, що він готовий лікувати надлишкову вагу., готовий змінити спосіб життя не на тиждень, місяць, а змінити спосіб життя назавжди, не відкладаючи на завтра на понеділок….
Лікар має визначити який тип ожиріння у пацієнта (первинне чи вторинне) за допомогою збору анамнезу, лабораторних досліджень (лептин, кортизол, тиреотропний гормон, пролактин, індекс НОМА, інсулін і інше) інструментальних методів обстеження (УЗД ЩЗ, наднирникових залоз) та скласти план лікування
На сьогодні для лікування ожиріння потрібен комплексний підхід: в першу чергу це
– налагодження комунікації між лікарем та пацієнтом (формування довіри)
– Індивідуальне консультування дієтолога
– Фізична активність
За необхідності
– Медикаментозне лікування для зниження ваги
– Баріатрична хірургія

Обравши правильну тактику пацієнт повинен робити маленькі кроки кожного дня і пам’ятати, що великі досягнення починаються з малого. Те що ми робимо для нашого тіла сьогодні це результат нашого майбутнього.
Щоб змінити своє тіло потрібно не просто хотіти, потрібно щось робити для цього.

« Вставайте з за столу злегка голодними, і ви будете завжди здорові» Кавай Гален

Їжте та будьте здорові

Статтю підготувала ендокринолог “Клініки святого Луки” Протас Н.М.

Далі читати

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін.

Хвороба й досі залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем суспільства та є однією з провідних причин передчасної захворюваності та смертності, оскільки часто призводить до ампутації кінцівок, втрати зору, ниркової недостатності й провокує серцево-судинні захворювання.

В результаті неконтрольованого діабету виникає гіперглікемія (підвищення рівня глюкози в сироватці крові), що призводить до ураження багатьох систем організму, особливо нервів та кровоносних судин.

Основні симптоми:

– надмірне сечовиділення

– спрага

– постійне відчуття голоду

– втрата ваги

– стомленість

– погіршення зору

Розрізняють декілька типів діабету:

Діабет I типу (або ж інсулінозалежний) – характеризується недостатнім виробленням інсуліну. Причини виникнення недостатньо вивчені, тому запобігти захворюванню практично неможливо.

Діабет II типу (інсулінонезалежний) – виникає через неефективне використання інсуліну організмом. Більшість випадків діабету цього типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності.

Гестаційний діабет – характеризується підвищенням рівня цукру у крові, яке розвивається у жінок під час вагітності. При цьому типі діабету виникає висока ймовірність ускладнень під час вагітності та пологів.

Ризики й ускладнення

Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2% смертей у світі пов’язано з діабетом.

Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації.

Ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти.

Діабет є основною причиною ниркової недостатності.

Статистика

Понад 400 мільйонів людей живуть з діабетом по всьому світу та прогнозується, що поширеність продовжуватиме зростати. Це була сьома провідна причина смерті у 2016 році. Поширеність діабету в Україні збільшилася за останніх 10 років на половину. Інсулінозалежний діабет (І типу) складає 6,5% усіх випадків захворювання. Майже 3% первинної інвалідності дорослого населення в України є наслідком захворювання на діабет.

Профілактика діабету II типу полягає у простих заходах з підтримання здорового способу життя:

– досягнути нормальної ваги тіла та підтримувати її;

– бути фізично активним та приділяти не менше 150 хвилин на тиждень регулярній фізичній активності;

– дотримуватись здорового харчування та зменшувати кількість цукру та насичених жирів

– утримуватись від паління та зловживання алкоголем.

Діабет є хронічним прогресуючим захворюванням, але люди з діабетом можуть прожити довге життя завдяки вчасно розпочатому лікуванню. Воно передбачає не лише регулювання глюкози у крові, але також контроль факторів ризику розвитку ускладнень, таких як високий артеріальний тиск і високий рівень холестерину. Ними можна управляти за допомогою здорової дієти, регулярних фізичних навантажень та правильного використання ліків. Людям із діабетом потрібен доступ до регулярної та організованої медичної допомоги, що надається командою кваліфікованих медичних працівників.

Людям із цукровим діабетом І типу потрібна щоденна інсулінотерапія, регулярний моніторинг глюкози у крові та здорова дієта і здоровий спосіб життя, щоб ефективно управляти своїм станом і затримати або уникнути багатьох ускладнень, які зумовлює діабет.

Наріжним каменем діабету II типу є здорова дієта, збільшення фізичної активності та підтримання здорової ваги тіла. Для контролю рівня глюкози у крові також часто призначають пероральні препарати й інсулін.

Далі читати

Актуальність питання аж надто висока. Наслідки інсульту – парези та паралічі, інвалідизація нерідко з втратою дієздатності та можливості самообслуговування й потреба в сторонньому догляді створює значні проблеми як для хворого, так і для сім’ї, а в цілому і для суспільства загалом.

Отже, інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Існують два різновиди інсульту:

– геморагічний, що спричинений розривом мозкової артерії

– ішемічний, коли артерія, що постачає кров у мозок, закупорюється тромбом або спазмується.

Це означає, що інсульт – судинне захворювання, тому для його профілактики перш за все маємо пильнувати, щоб наші артерії були чистими та еластичними.
Що для цього потрібно?

Відвідувати сімейного лікаря як мінімум 1 раз на рік, а якщо у вас уже наявне хронічне захворювання, то й частіше. Саме сімейний лікар зважить усі наявні у вас фактори ризику розвитку серйозних серцево-судинних захворювань, визначить обсяг дообстеження та складе план профілактики.
Контроль артеріального тиску.
Контроль цукру крові та рівня холестерину.
Ведіть здоровий спосіб життя:

– правильно харчуйтеся: слідкуйте, щоб ваш раціон був збалансований за кількістю білків, жирів та вуглеводів, вживайте багато фруктів та овочів, рибу, уникайте надмірного вживання цукру, мучних продуктів, тваринних жирів.
– відмовтеся від паління
– введіть собі за звичку піші прогулянки, велоспорт чи інші аеробні фізичні вправи, особливо якщо ваша робота є сидячою.
– слідкуйте за вагою.
Важливо:
Якщо ви приймаєте ліки від тиску, холестерину, препарати для розрідження крові чи зниження рівня цукру, не відміняйте чи змінюйте їх самостійно! Не займайтеся самолікуванням.

Воронич М.Я. терапевт “Клініки святого Луки”.

Про те як розпізнати інсульт читайте у нашій наступній статті.

Далі читати

Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу, що спричиняє ушкодження тканин мозку і розлади його функцій.

Згідно з даними ВООЗ 2019 р. – померло 6,1 млн людей.
В Україні — померло 9,4 тис., що складає 13% від 128 тисяч осіб, що перенесли інсульт.
Це майже 1,85 млн років втраченого життя в Україні.
Кожні 2 сек у світі реєструється інсульт, кожні 4 год одна людина помирає від інсульту.
Кількість інсультів працездатного віку (20-64 років) у людей збільшилася на 25%, смертність на 36%, інвалідизація на 73%.
20% пацієнтів після перенесеного інсульту повертаються до праці, 60% – залишаються інвалідами, 20% – потребують стороннього догляду.

Світова організація по боротьбі з інсультом говорить про те, що інсульт є виліковною і відворотною хворобою.
В Європі прийнято план дій боротьби з інсультом на 2018 – 2030, що передбачає основні цілі:
– зменшення інсульту на 10% до 2030 р.
– лікування пацієнтів більш як 90% має проходити в інсультному блоці.
Належну увагу слід приділити первинній і вторинній профілактиці, організації інсультної служби, лікування гострого інсульту та реабілітації.

Важливим чинником є належна інформованість населення включаючи школи, а особливо осіб, що знаходяться в групі високого ризику:
– артеріальна гіпертензія
– порушення ритму серця
– високі показники холестерину
– цукровий діабет
– дисметаболічні прояви.

Але, які плани стратегічні й далекоглядні б не приймали в Європі та Україні – кожна людина зобов’язана дбати про своє здоров’я:
– щорічний профогляд
– здорове харчування
– споживання достатньої кількості води
– не займатися самолікуванням, а тим паче використовувати Google помічника
– піші прогулянки, по можливості велосипедні, перебувати більше часу на свіжому повітрі.
Кожна людина має бути ознайомлена з основними симптомами інсульту.

Попіль Л.С., невролог “Клініки святого Луки”.

Далі читати

Сонячні промені приносять нам задоволення, а особливо в літній період дарують приємну коричневу засмагу. Проте ультрафіолетове випромінювання викликає більшість зморшок і пігментних плям на обличчі. Подумайте тільки: одна жінка у віці 40 років, яка захистила свою шкіру від сонця, насправді має шкіру 30-річної!

Ми часто асоціюємо сяючий колір обличчя з гарним здоров’ям, але колір шкіри, отриманий від перебування на сонці або в солярії, насправді прискорює наслідки старіння і підвищує ризик розвитку раку шкіри.

Вплив сонця викликає більшість змін шкіри, які ми вважаємо нормальною частиною старіння. Згодом ультрафіолетове світло (УФ) пошкоджує волокна шкіри, які називаються еластином. Коли ці волокна руйнуються, шкіра починає провисати, розтягуватися і втрачати здатність повертатися на місце після розтягування. На шкірі також легше з’являються синці і рани загоюються довше. Отже, хоча пошкодження шкіри від сонця в молодому віці може бути неочевидним, це обов’язково проявиться пізніше в житті.

Як сонце змінює мою шкіру?

Сприяє появі доброякісних та злоякісних пухлин
Дрібні та грубі зморшки
Веснянки
Пігментація
Телеангіектазії – розширення дрібних кровоносних судин під шкірою
Еластоз – руйнування еластичної та колагенової тканини (викликає зморшки, в’ялість шкіри)

Що викликає рак шкіри?

Рак шкіри є найпоширенішою формою всіх видів раку в США, і кількість випадків продовжує зростати. Це неконтрольований ріст аномальних клітин шкіри. Це швидке зростання призводить до пухлин, які є або доброякісними (нераковими), або злоякісними (раковими). Ультрафіолетове (УФ) випромінювання сонця є першою причиною раку шкіри, але ультрафіолетове випромінювання від солярію так само шкідливе. Вплив сонячного світла в зимові місяці ставить вас під такий самий ризик, як і влітку, оскільки UVA-промені присутні при денному світлі.

Хто знаходиться в групі ризику по розвитку раку шкіри?

Хоча кожен може захворіти на рак шкіри, найбільший ризик для людей зі світлою шкірою або з веснянками, яка легко горить, світлими очима і світлим або рудим волоссям.

Які симптоми раку шкіри?

Найпоширенішою тривожною ознакою раку шкіри є, як правило, поява нової родимки або зміна вже наявної, а також наявність вогнищ висипань, особливо на обличчі, які тривалий час не загоюються.

Як я можу допомогти запобігти раку шкіри?

Ніщо не може повністю запобігти шкідливому впливу від сонця, хоча шкіра має здатність дещо відновлюватися, особливо за умови постійного захисту від ультрафіолету. Тому ніколи не пізно це починати робити. Ваша шкіра змінюється з віком – наприклад, ви менше потієте, і шкірі може знадобитися більше часу для загоєння, але ви можете відтермінувати ці зміни, не потрапляючи на сонце.

Дотримуйтесь цих порад, щоб запобігти раку шкіри:

Наносьте сонцезахисний крем широкого спектру дії з фактором захисту від сонця (SPF) 30 або більше (для захисту від UVB), оксидом цинку (для захисту UVA) та оксидом заліза (для видимого та синього світла) за 20 хвилин до виходу на сонце та кожні 2 години.
Виберіть одяг, косметику та контактні лінзи, які забезпечують захист від ультрафіолету.
Носіть сонцезахисні окуляри з повним захистом від ультрафіолету та широкополі капелюхи, щоб затінити обличчя та шию.
По можливості уникайте прямих сонячних променів у години пік УФ-випромінювання (з 10:00 до 14:00). УФА-промені, які викликають передчасне старіння шкіри та ініціюють рак шкіри, не діють протягом усього дня.
Регулярно (принаймні раз на місяць) проводьте самообстеження шкіри, щоб ознайомитися з наявними новоутвореннями та помітити будь-які зміни чи нові новоутворення.
Вісімдесят відсотків усього життя людина перебуває на сонці до 18 років. Будучи батьками, станьте хорошим прикладом для наслідування та виховуйте у своєї дитини звички профілактики раку шкіри.

Далі читати

Рекомендації та застереження з розміщення та догляду за пацієнтом з COVID-19 в домашніх умовах:

Розмістіть пацієнта у добре провітрюваному приміщенні.
Обмежте кількість доглядачів пацієнта, в ідеалі призначте одну людину не з категорії ризику. Відвідування забороняються.
Члени домогосподарств повинні перебувати в іншій кімнаті або, якщо це неможливо, підтримувати відстань не менше 1 м від хворої людини (наприклад, спати в окремому ліжку). Винятком може вважатися мати, що годує грудьми: враховуючи переваги грудного вигодовування та незначну роль грудного молока в передачі інших респіраторних вірусів, мати може продовжувати годувати грудьми, водночас мати повинна носити медичну маску, коли вона знаходиться поруч з дитиною, і дотримуватися ретельної гігієни рук перед тісним контактом з дитиною, їй потрібно також застосувати інші гігієнічні заходи, описані в цьому документі.
Обмежте рух пацієнта та мінімізуйте загальний простір. Переконайтесь, що загальні приміщення (наприклад, кухня, ванна кімната) добре провітрюються (наприклад, тримайте вікна відкритими).
Доглядач повинен носити медичну маску, що щільно прилягає до обличчя, коли знаходиться в одній кімнаті з хворою людиною. Під час використання маски її не слід чіпати. Якщо маска намокне або забрудниться виділеннями, її потрібно негайно змінити. Застосовуйте одноразові маски та виконайте гігієнічну обробку рук після зняття маски.
Проводьте гігієнічну обробку рук після будь-яких контактів із хворим або їх найближчим оточенням. Гігієну рук також слід застосовувати до і після приготування їжі, перед їжею, після туалету та кожного разу, коли руки виглядають брудними. Якщо на руках відсутнє помітне забруднення, можна застосовувати витирання рук засобом на основі спирту. Застосовуйте гігієну рук, використовуючи мило та воду, коли руки помітно забруднені. Вирішіть проблеми безпеки (наприклад, випадковий прийом всередину та можливість пожежі) перед тим, як рекомендувати засоби для обробки рук на основі алкоголю для побутового використання.
Під час використання мила та води бажано використовувати одноразові паперові рушники для рук. Якщо немає, використовуйте окремі рушники з тканини та замініть їх, коли вони стануть вологими.
Обов’язково дотримуйтесь гігієни дихання як доглядачів, так і особливо хворих. Прикривайте рот і ніс під час кашлю або чхання за допомогою медичних масок, тканинних масок, тканин або згинання ліктя з подальшою гігієнічною обробкою рук.
Відмовтеся від багаторазового використання матеріалів для гігієни рота або носа або відповідним чином очищуйте їх після використання (наприклад, прання хусток, використовуючи звичайне мило або миючий засіб та воду).
Уникайте прямого контакту з біологічними рідинами організму, зокрема пероральними або дихальними виділеннями та випорожненнями пацієнта. Використовуйте одноразові рукавички для надання догляду за ротовою порожниною або диханням та при поводженні з випорожненнями, сечею та відходами. Виконуйте гігієнічну обробку рук до і після зняття рукавичок.
Рукавички, тканини, маски та інші відходи хворих осіб або доглядальників за хворими, слід розміщувати в окремому контейнері в приміщенні, де знаходиться хвора людина, до вивезення цих відходів.
Уникайте інших видів можливого потрапляння виділень хворих або забруднених предметів у безпосереднє оточення здорових (наприклад, уникайте обміну зубними щітками, цигарками, спільного використання посуду, напоїв, рушників, мочалок або постільної білизни). Посуд після використання слід мити з милом або миючим засобом та водою та використовувати повторно, а не викидати.
Щодня чистіть та дезінфікуйте поверхні, такі як тумбочки, покривала та інші меблі для спальні звичайним побутовим дезінфікуючим засобом.
Очищайте та дезінфікуйте поверхні ванної та туалету принаймні один раз на день звичайними побутовими дезінфікуючими засобами.
Прати одяг, постільну білизну, рушники для ванни та рук тощо хворих людей, використовуючи звичайне мило та воду для прання чи машинне прання при температурі 60–90°C загальним побутовим миючим засобом, та ретельно висушіть. Помістіть забруднену білизну в мішок для білизни. Не струшуйте забруднену білизну та уникайте прямого контакту шкіри та одягу із забрудненими матеріалами.
Використовуйте одноразові рукавички та захисний одяг (наприклад, пластикові фартухи) при чищенні та обробці поверхонь, одягу чи білизни, забруднених біологічними рідинами хворого для тіла. Дотримуйтесь гігієни рук до і після зняття рукавичок.
Особи з симптомами хвороби повинні залишатися вдома до тих пір, поки не буде доведено відсутність хвороби на підставі клінічних та / або лабораторних результатів (два негативних RT-ПЛР-тести з інтервалом не менше 24 годин).
Усі члени домогосподарства вважаються контактними, а їх стан здоров’я слід контролювати.

Далі читати

Особи з легкими респіраторними симптомами, підозрою на інфекцію 2019-nCoV та без серйозних хронічних захворювань можуть підлягати амбулаторному лікуванню та потребують ізоляції.

Легкими симптомами вважаються невисока гарячка до 38^оС, SpO2 ≥95% кашель, нездужання, ринорея, біль у горлі без будь-яких серйозних симптомів (таких як задишка або утруднене дихання, посилення дихання, наявність мокротиння або кровохаркання), шлунково-кишкових симптомів (такі як нудота, блювання та/або діарея) і без змін психічного стану (тобто без сплутаності свідомості, млявості).

Серйозними хронічними захворюваннями, які зумовлюють підвищений ризик розвитку ускладнень, вважаються хронічні хвороби легенів чи серця, ниркова недостатність або імуноскомпроментовані стани ‒ первинні та вторинні імунодефіцити, алергологічна патологія, автоімунна патологія.

Обґрунтування рішення про амбулаторне лікування вноситься в медичну документацію пацієнта.

Рішення стосовно медичної допомоги в домашніх умовах приймається після оцінки безпеки домашнього середовища пацієнта та ретельної клінічної оцінки стану пацієнта.

Особи з легкими респіраторними симптомами та підозрою на інфекцію 2019-nCoV та їх доглядачі повинні дотримуватись правил гігієни (додаток 4 до наказу МОЗ України від 25.02.2020 № 552):

часто дотримуватись гігієни рук, використовуючи натирання рук розчинами на спиртовій основі, або обробкою милом з водою;
триматися на максимальній відстані від здорових осіб (не менше 1 метра);
користуватися медичною маскою
прикривати рот і ніс при кашлі або чханні одноразовою паперовою тканиною, утилізувати її після використання.
мити чи обробляти руки відразу після контакту з дихальними виділеннями;
покращити повітряний потік у житловому приміщенні, часто провітрювати.

Особи з тяжкими симптомами ГРВІ та підозрою на інфекцію 2019-nCoV потребують негайної госпіталізації.

Тяжкий перебіг гострої респіраторної інфекції – гостре респіраторне захворювання з гарячкою в анамнезі або температурою ≥38C°, кашлем протягом останніх 10 днів, задишкою 30 дих /хв. Пацієнтам із тяжкою ГРВІ та гострим респіраторним дистрес синдромом (далі – ГДРС), гіпоксемією SpO2 ≤90% або шоком необхідна рання підтримуюча терапія та моніторинг, негайна госпіталізація.

Далі читати

Спинномозковий інсульт: Реабілітація

Спинномозковий інсульт виникає через порушення кровопостачання спинного мозку, що блокує доступ кисню до тканин. Ішемічний інсульт спричиняється тромбами, які закупорюють артерії, тоді як геморагічний інсультвиникає через крововилив внаслідок розриву артерії.
Тип інсульту визначає методи лікування, після яких розпочинається реабілітація. Швидкий початок відновлювальних заходів допомагає мінімізувати ускладнення, відновити здатність пацієнта до самообслуговування та виконання щоденних завдань.
Відновлення функцій можливе завдяки нейропластичності — здатності центральної нервової системи формувати нові зв’язки та зміцнювати існуючі.

Реабілітація після спинномозкового інсульту включає:
• фізичну терапію;
• трудотерапію;
• сенсорне перенавчання;
• кінезіотерапію.

Переваги реабілітації в клініці святого Луки

Ми ставимо за мету допомогти пацієнтам повернутися до повноцінного життя. Завдяки мультидисциплінарному підходу та сучасним методикам, наш центр досягає значних результатів, адаптуючи програми до індивідуальних потреб кожного пацієнта. Ми пропонуємо повний спектр реабілітаційних послуг, що допомагають не лише відновлювати втрачені функції, але й адаптуватися до можливих обмежень, покращуючи якість життя.

Етапи реабілітації:

1. Оцінка стану пацієнта: Аналіз анамнезу, поточного стану та прогнозів.

2. Розробка програми: Створення індивідуального плану реабілітації та визначення формату (амбулаторного чи стаціонарного).

3. Реалізація програми: Виконання відновлювальних заходів згідно з розробленим планом.

4. Корекція плану: Адаптація реабілітаційної програми відповідно до змін у стані та потребах пацієнта.

Далі читати

З поширенням коронавірусу загострилося питання важливості очищення рук. І це добре, адже чисті руки потрібні завжди, а не лише в часи спалахів хвороб.

Антисептик — засіб, що мусить бути в кишені/сумці/рюкзаку сучасної людини. Незамінний засіб, коли треба очистити руки, але води та мила поблизу немає. Втім дуже важливо користуватися ним правильно. Так-так, просто потерти долоні 3 секунди не допомагає

Центр громадського здоров’я України дає такі рекомендації для вибору та користування антисептиком.

Не кожен антисептик, який продають майже на кожній касі в супермаркеті, впорається зі збудниками. Обирайте той, який містить від 60–80% спирту або містить 2% хлоргексидину.
Антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук. Для цього слід використовувати 3 мл розчину, а це не менше 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером (це той, що з дозатором). Якщо у вас такий, то просто відкрутіть дозатор та вилийте на руки не менш 3 мл. До речі, правильну кількість антисептика зазвичай вказують на інструкції до виробу.
Обробляти руки слід не менше 30 секунд. Це справді важливо, інакше небезпечні мікроби можуть вижити.
Багато бруду збирається під нігтями, тож особливу увагу приділіть їхньому очищенню.
У разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри.
Тримайте антисептик якомога далі від маленьких дітей. Ці симпатичні баночки дуже притягують малечу, але спирт, який є в антисептику, дуже токсичний.
Антисептики засоби на основі спирту можуть швидко зменшити кількість мікробів на руках у деяких ситуаціях, але вони не панацея від усіх видів мікробів. Для видалення деяких з них ефективніші старі добрі мило та вода. Тому не нехтуйте цими видами гігієни, якщо вони доступні. Особливо віддавайте перевагу милу та воді, якщо:
- Руки помітно брудні або жирні.
- На шкіру потрапили шкідливі хімічні речовини, пестициди та важкі метали.
Під час використання антисептика спочатку нанесіть його на поверхню однією руки, а потім розподіліть по всій поверхні обох рук. Важливо не витирати антисептик поки руки не висохнуть. І ви ж пам’ятаєте про 30 секунд?

На десерт — хороша новина! Спиртовмісні антисептики не впливають на виникнення стійких до антибіотиків бактерій. Вони також вбивають мікробів, але інакше, ніж це роблять антибіотики. Зокрема — дуже швидко. Тож мікроби не мають шансів адаптуватися чи чинити опір.

Далі читати

Одним зі способів запобігти передачі вірусу SARS-CoV-2 є самоізоляція. Міжнародні рекомендації радять самоізолюватися людям, які мають симптоми гострої респіраторної інфекції, повернулися з країн, де зафіксовано велику кількість випадків коронавірусної хвороби, або ж коли вони мають позитивний тест на наявність вірусу при цьому не мають симптомів або відчувають лише легкі симптоми.

Самоізоляція означає повне обмеження будь-якого контакту з іншими людьми, і зазвичай застосовується до людей, які вже інфіковані або хворі, і можуть заражати інших людей.

Карантин же спрямований на те, щоби максимально зменшити контакти між здоровими людьми, аби знизити ймовірність передачі вірусу, якщо хтось виявиться інфікованим або хворим. Ці поняття не варто плутати.

Людина на самоізоляції повинна залишатися вдома і повністю уникати контакту з іншими людьми. А також максимально зменшити кількість контактів навіть вдома, якщо вона живе з кимось ще.

Вам потрібно самоізолюватися:

якщо у вас є симптоми, які характерні для COVID-19 (висока температура, кашель, нежить, біль у горлі)
перш ніж ви пройдете тест на визначення чи у вас є вірус
поки ви чекаєте результатів тесту
якщо ви повернулися з-за кордону (особливо з країн з великою кількістю випадків)
якщо ви отримали позитивний результат тесту і не потребуєте госпіталізації

Чому це важливо?

Наявні дослідження кластерів розповсюдження вірусу SARS-CoV-2 показали, що він активно передається в межах сімей та домогосподарств.

Саме тому, дуже важливо, щоби люди із симптомами гострої респіраторної інфекції (ймовірною підозрою хвороби COVID-19) суворо дотримувались правил самоізоляції. Навіть в межах власної домівки.

Якщо ви отримали рекомендацію самоізолюватися, що це означає?

Постійно(!) залишатися вдома (за винятком, коли вам треба отримати медичну допомогу за межами дому).
Не влаштовувати сімейні зустрічі чи навідуватися до родичів. Не запрошувати відвідувачів додому.
Не ходити на роботу, не відвідувати будь-які громадські місця.
Не користуватися громадським транспортом, таксі чи спільним авто з іншими людьми.
Уникати контакту з домашніми улюбленцями, поки ви маєте симптоми.

Як організувати самоізоляцію вдома

Простір:

Залишайтеся постійно у своїй кімнаті якомога далі від інших людей, які з вами мешкають, не спіть разом ні з ким в одному ліжку.
Уникайте обіймів, рукостискань тощо.
Якщо є можливість, користуйтеся окремим туалетом та ванною кімнатою.
Якщо такої можливості немає, опісля кожного користування варто дезінфікувати поверхні до яких ви торкалися. За змоги розробіть графік, за яким ви мінімізуєте контакт з іншими людьми, які з вами живуть.
Регулярно провітрюйте кімнату, в якій ви ізольовані.
Не їжте разом на кухні, краще споживати їжу окремо від інших людей, які з вами живуть. Вони можуть залишати їжу для вас біля вашої кімнати.
Залишайте використаний посуд також біля кімнати. Його треба ретельно помити гарячою водою і добре висушити.
Навіть якщо вам доведеться з кимось контактувати вдома, тримайте дистанцію у 2 метри. Але наголошуємо, що контакт треба мінімізувати.
Викидайте використані серветки в окремий смітник, так, аби з ними не контактували інші люди.

Щодо користування речами:

Не користуйтеся спільними предметами, якими користуються люди, що з вами мешкають, — будь-яким посудом, рушниками, постільною білизною тощо.
Ці речі треба мати окремо лише для індивідуального користування.
Варто мити поверхні, до яких часто торкаються вдома, — ручки дверей, вимикачі, ручка холодильника, поверхні у туалеті чи ванній кімнаті.

Про що ще варто подбати, якщо ви знаходитеся на самоізоляції:

Про достатню кількість запасів їжі чи ліків. Якщо ви живете одні, то замовляйте безконтактну доставку онлайн, якщо вам приносить їжу чи ліки хтось із близьких чи знайомих, просіть їх залишати все біля дверей. Інші люди не мають заходити до вас додому, якщо вони з вами не живуть.
Майте напоготові контакти свого сімейного лікаря та будьте з ним/нею на зв’язку.
Негайно повідомте лікаря, якщо відчули погіршення стану (температуру вищу за 38,5, труднощі з диханням, зміни психічного стану).
Якщо у разі погіршення стану вам потрібно викликати швидку, обов’язково попередьте, що у вас можлива підозра на COVID-19 (або вже підтверджений діагноз, якщо ви робили тест), аби лікарі приїхали готові.
Не припиняйте самоізоляцію за своїм рішенням, обговоріть це обов’язково зі своїм сімейним лікарем.

Дотримуйтеся ретельної гігієни рук, етикету кашлю і чхання. Цих правил мають також дотримуватися люди, які з вами живуть.

Якщо ви живете з людиною, яка входить до групи ризику (людиною, старшою за 60 років, людиною з хронічними хворобами (серцево-судинні, цукровий діабет, хвороби легень) вагітною жінкою чи людиною, що має ослаблений імунітет) — спробуйте домовитись про те, щоби вони залишилися зі здоровими друзями або членами сім’ї.

Якщо ж такої можливості немає і вам доведеться залишатися вдома разом, то актуальні всі поради, які наведені вище.

Не забувайте піклуватися про своє психічне здоров’я. Залишатися ізольованим може бути складно, тому намагайтеся більше спілкуватися з близькими чи друзями телефоном чи через соціальні мережі, читайте книжки, дивіться фільми чи серіали. Займіться тим, що приносить вам задоволення.

Пам’ятайте, що самоізоляція — це ефективний спосіб запобігти можливій передачі вірусу та захистити людей навколо. Не нехтуйте цим!

Далі читати

Newer Posts

Older Posts