Саме слово «атибіотик» видасться нам загрозливим, якщо дізнаємося його грецьке походження: anti(проти) bioticos (життєвий), тобто той, хто є проти живого. І це не перебільшення. А отже, в порівнянні з іншими медичними препаратами, антибіотики — це не просто ліки, але і своєрідна біологічна зброя, яка може бути особливо небезпечною у випадку нераціонального і невмілого її використання.
Часто люди бояться вживати антибіотики лише з однієї причини — їм відомо, що такі ліки вбивають корисні бактерії кишечника, що призводить до дисбактеріозу, а той, у свою чергу, викликає дискомфорт, знижує опірність організму до нових інфекцій, іноді сприяє розвитку алергії. Все вірно. Та чи в цьому полягає основна небезпека? І чому у всіх високорозвинених країнах світу Ви не купите антибіотиків без рецепта лікаря, а Всесвітня організація охорони здоров’я щороку видає все більше і більше публікацій, в яких закликає людство раціонально і правильно використовувати антибіотики. Чого так бояться лікарі і вчені?
Справа в тому, що найбільша небезпека в даному випадку криється за словом «резистентність». Під антибіотикорезистентністю розуміють здатність мікроорганізмів протистояти дії антибіотиків. Антибіотикорезистентність виникає спонтанно внаслідок мутацій, що закріплюються в популяції. Сам по собі антибіотик не є причиною появи резистентності.
Якщо говорити простою мовою і використати прийом метафори, то уявімо,що в момент початку прийому антибіотика, в людському оргазмі розпочинається «війна» проти шкідливих бактерій, зброєю в якій виступає сам препарат, а його жертвами стають і самі збудники хвороби, і «мирні жителі» — представники типової мікрофлори кишечника. Так от, навіть якщо пацієнт приймав антибіотик правильно і ретельно, то всерівно серед шкідливих бактерій залишається мізерна кількість тих, хто вижив. Такі «ветерани війни» якраз виробляють ту саму антибіотикорезистентність і здатні передавати її своїм пра-пра-пра…внукам, вони ніби «розповідають» їм, що таке війна і як її пережити. Ось чому лікарі не радять лікуватися одним і тим самим антибіотиком постійно, навіть якщо діагноз той самий і такий препарат вже не один раз Вам допомагав. Як правило, резистентність після грамотної антибіотикотерапії триває від 6-ти місяців до двох років і не являє собою глобальної проблеми.
Зовсім інша справа, якщо людина лікується антибіотиком , не дотримуючись основних правил. Уявімо, що хтось припиняє лікування не на сьомий день, як того вимагає хвороба, а на третій, що трапляється дуже і дуже часто (антибіотик, яким можна лікуватися тільки три дні існує, але він лише один і його повинен назначити лікар). В такому випадку «ветеранів війни», котрі вижили, є уже не мізерна кількість, як у попередньому прикладі, а дуже і дуже багато. Адже пацієнт відчуває ефект від лікування не тому,що бактерії загинули , вони просто «захворіли», відповідно їхній негативний вплив на організм зменшився. А іноді буває так, що проти банальної інфекції, викликаної звичайним стрептококом, без потреби використовувався антибіотик широкого спектру дії, і до третього дня він дійсно майже «убив» стрептококів — збудників хвороби, і людина дійсно практично виздоровіла, але паралельно з тим, він негативно подіяв на цілий ряд інших, більш небезпечних бактерій, котрі теж чутливі до цього антибіотика, і також, в невеликій кількості, існували в організмі, проте не були причиною конкретної хвороби. Такі бактерії колонізують велику кількість таких самих, як і вони, або максимально схожих до себе резистентних «нащадків», котрі вже не боятимуться повторної зустрічі з цим же препаратом, адже вони вже «досвідчені».
Саме тому кожна людина, котра використовує антибіотики нераціонально, наражає себе на велику небезпеку захворіти в майбутньому на важку пневмонію, чи іншу, викликану бактеріями, хворобу і не мати шансу одужати, використавши класичну схему лікування. Нераціональне використання антибіотиків є основною причиною зниження їх ефективності за останні 50 років, а також значне зростання випадків мультирезистентного туберкульозу легень (який не чутливий до лікування відразу кількома протитуберкульозними антибіотиками). Уявіть собі, він досить поширений на теренах нашої області вже сьогодні!
Тільки уявіть собі наскільки актуальною є проблема, якщо на даний час вченими з усього світу навіть розроблений так званий «список резерву», до якого увійшли антибіотики, котрі повинні повністю ліквідувати з фармакологічного ринку і зберегти на випадок, якщо всі протимікробні засоби, що масово використовуються людьми, стануть безпорадними у боротьбі з інфекцією.
Отже, не антибіотики є нашими ворогами, а самі ми, коли використовуємо їх бездумно. Тому, якщо прийом антибіотиків є необхідним, то варто розпочинати лікування, адже у випадку важкої пневмонії, чи дитячої інфекції,що здатна давати небезпечні ускладнення, навіть таблетовані форми препаратів здатні врятувати життя пацієнту. І саме вони є одним з найважливіших винаходів в медицині. Але ні в якому разі не розпочинайте лікування антибіотиками без попередньої консультації лікаря! Тільки він може дати пораду відносно того, чим саме лікуватись і як це зробити правильно, а також ,чи потрібне використання антибіотика взагалі.
Лікар-терапевт Куців М. В.