Чиста оселя, доглянутий одяг,вимитий посуд –  це норми повсякденного життя сучасної людини. Нам з вами важко уявити,що ще донедавна  в центральній  Європі, яка на сьогоднішній день вважається еталоном охайності і порядку, все було геть по-іншому. Зокрема в  XV–XVI ст.  лише багаті громадяни приймали ванну раз у півроку. Подейкують, що французький король Людовік XIV мився всього два рази в житті, і то за порадою лікарів.

Отож не дивно,що першочерговим завданням відомої  на увесь світ  французької парфумерії було маскування неприємного запаху роками немитого тіла різкими і стійкими парфумами. Німецький лікар-терапевт Фрідріх Едуард Більц у своєму підручнику медицини XIX ст. буквально вмовляв людей вмиватися, переконував, що «після п’ятої-шостої ванни до цього можна звикнути».

У наш час все виглядає зовсім по-іншому. Ми знаємо багато про світ хвороботворних мікроорганізмів, що викликає страх перед невидимою небезпекою, від якої ми прагнемо захиститись, часто впадаючи  в протилежні крайнощі.  Цей страх змушує нас все чистити  та дезінфікувати. Але, як свідчить статистика, чим вищі норми гігієни в країні, тим вищий рівень алергії і аутоімунних захворювань. Тридцять років тому лише кожен десятий страждав від алергії, сьогодні – кожен третій.

Отож, дослідження бактерій дає нам нове розуміння чистоти. Понад 95% усіх бактерій світу не завдають нам жодної шкоди, а часто навіть допомагають. Тому в будинку, мешканці якого відносно здорові, не слід дезінфікувати все. Прибирання має на меті лише зменшити кількість бактерій, а не знищити їх. Кілька хвороботворних мікроорганізмів  навколо – корисний залишок для «тренування» імунної системи. А для того,  щоб вони не розмножувались понад міру, достатньо  не створювати в оселі умов, сприятливих для цього. І ось декілька методів:

Зменшення концентрації бактерій на поверхнях та в повітрі: промивання овочів і фруктів проточною водою, провітрювання кімнат, мінімалізація терміну використання кухонних губок для миття посуду.

Висушування: тут варто згадати макаронні вироби, чорнослив, мюслі. Те, що вони так довго зберігаються є яскравим свідченням того, як  мікроби бояться  сухого середовища. Отож найчистіші підлога і посуд – не просто вимиті, але й сухі. Не залишайте  у ванній чи на кухні вологі рушники – вони ідеальне живильне середовище для бактерій.

Вплив температури:  для бактерій люта зима – справжнє лихо, саме тому жителі субтропіків та тропіків, де ніколи не буває морозів,  донині найчастіше потерпають від важких  інфекційних хвороб.  Ось чому ми зберігаємо свіжі продукти в холодильнику.  Тут варто згадати і про користь високих температурних режимів: прати кухонні рушники, постільну білизну варто при температурі не менше 60°C, а  також не забувати про кип’ятіння води , яка тече з крану.

Очищення поверхонь – являє собою процедуру прибирання плівки з жиру, білків та пилу, котрі збираються на наших полицях, столах та підвіконнях, підлозі. Для цього нам необхідно багато води, яка часто змінюється, і всього краплина миючого засобу.

Окрім бактерій в наших домівках живуть ще пилові кліщі. Пиловий кліщ – це сапрофіт, тобто організм, який співіснує поруч з іншим організмом і не приносить ні користі, ні особливої ​​шкоди.

Тим не менш, він є алергенною складовою домашнього пилу і люди, які вже мають схильність до алергії, можуть це відчувати. Точніше алергенами виступають продукти його життєдіяльності, простіше кажучи фекалії і уламки хітинового панцира вже мертвих кліщів. Проблема полягає у тому, що якщо ці алергени піднімаються в повітря, то потім вони дуже довго осідають. Це дає їм можливість з легкістю потрапляти в дихальні шляхи людини, що може стати причиною нежиті, алергічної астми та різних  захворювань шкіри. Як стверджують вчені, з пиловим кліщем боротися можна і потрібно. Проте для  цього існують прості, традиційні методи (про деякі з них ми вже згадували), а саме:  мороз, або вплив сонячного ультрафіолетового випромінювання (варто періодично виносити килими, матраци на вулицю і залишати там на деякий час); регулярне вологе прибирання (можна проводити з допомогою 20% розчину кухонної солі); своєчасна заміна матраців, ковдр, подушок (від пір’яних подушок радимо відмовитися взагалі); прання постільної білизни при температурі не нижче 60 ° C, зберігання її в сухому приміщенні;

Дуже важливо  пам’ятати про миття рук перед прийомом їжі та безпосередньо після забруднення (відвідування туалету тощо). Проте часте, панічне миття рук – помилка. Якщо надто часто змивати захисну жирову плівку з рук, то шкіра втратить свій природній захист від бактерій.

Отож справжня дезінфекція повинна мати місце лише в спеціалізованих закладах, в першу чергу медичних. Якщо мова йде про ваш власний дім, то в ньому має панувати звичайна  чистота – здоровий баланс корисних та шкідливих бактерій.

Статтю підготувала лікар-терапевт «Лікувально-діагностичного центру святого Луки» Куців Марія Володимирівна