Пусковим моментом у формуванні хронічного запального вогнища в мигдаликах є порушення так званого помпового механізму, що забезпечує самоочищення мигдаликів. Порушується звільнення лакун від їхнього вмісту, який накопичується у надлишковій кількості.

Лакуни розширюються, в них утворюються гній та казеозні маси у вигляді пробок. Відтак, лакуни необхідно звільнити від казеозних пробок. Зазвичай це відбувається за рахунок скорочення м’язів глотки при ковтанні, позіханні. Мигдалик затискається між дужками, вміст лакун видавлюється у просвіт ротоглотки і крипти звільняються. При розслабленні цих м’язів мигдалик розправляється, у криптах утворюється від’ємний відносно атмосферного тиск, у крипти засмоктуються мікроорганізми з мікрочастинками їжі та повітрям. Цей процес повторюється при кожному скороченні дужок.

Річ у тім, що мигдалики відіграють важливу роль у формуванні захисних реакцій організму у відповідь на впливи бактерій і вірусів. Вони здатні знищувати 47-98 % мікробів, які потрапляють в організм із зовнішнього середовища. Тому і підтримання їх у здоровому вигляді вкрай важливе. Промивання лакун мигдаликів – ефективна процедура при лікуванні хронічного тонзиліту. Вона не призводить до повного одужання, але надовго вводить патологію в стадію ремісії та полегшує стан хворого. Перевагами даного методу є його безпечність та гіпоалергенність. Процедура не травмує слизову оболонку і не викликає пошкодження мигдаликів.

Промивання лакун мигдаликів є незамінним при хронічних тонзилітах і дозволяє уникнути необхідності видалення мигдалин. Ця процедура не має жодних вікових обмежень і успішно проводиться як дорослим, так і дітям. Для вагітних жінок не рекомендованим є тільки ультразвуковий варіант.

Промивання мигдаликів – це курсове лікування, що складається з п’яти-десяти процедур. Так, як за ведення пацієнта і результат лікування відповідає лікар-отоларинголог, то за ним залишається відповідальність і право підбирати кількість промивань і лікарські препарати, які будуть при цьому використані.

Промивання мигдаликів протипоказано при:

• гострих інфекційних захворюваннях, які супроводжуються високою температурою тіла;
• діагностованих новоутвореннях злоякісного характеру;
• гіпертермії (підвищення температури тіла) нез’ясованого походження;
• туберкульозі.