Чого при годуванні грудьми робити не треба. Якщо у вас з’явиться одна з наведених далі думок — поміркуйте ще раз, аби не припуститися помилки.

1. «Треба про всяк випадок запастися пустушками та пляшками для суміші»
   Якщо ви твердо вирішили годувати свою дитину природним способом, не купуйте зайвого. При годуванні грудьми і пустушки, і пляшки — марні речі, адже це атрибути штучного вигодовування. Навіщо пустушки? Їх вигадали для дітей, яких годують сумішшю раз на 3–3,5 години, бо частіше — небезпечно для здоров’я. А у проміжках новонароджені хочуть смоктати, непокояться і плачуть, тому й було винайдено цю річ — для задоволення смоктального рефлексу немовлят на штучному вигодовуванні.
   Мама, чий малюк прикладається до грудей на вимогу, годує частіше ніж раз на 3–3,5 години. Вона не боїться за здоров’я малюка, тому він задовольняє свій смоктальний рефлекс під грудьми, заспокоюється там же. Треба чітко розуміти всі ризики використання пустушки: через неї дитина смокче груди рідше, що може призвести до зниження лактації, а ще дитина, яка заспокоюється пустушкою, може почати відмовлятися від грудей.

Чим небезпечна для немовляти пляшка? Першу пляшку з соскою винайшли та почали виробляти на початку XIX століття в Італії, використовували в притулку для знедолених дітей. З того часу й донині формі соски, яка є на пляшці, далеко до досконалості материнських грудей. На більшості пляшок соски тверді та маленькі. А груди — великі та м’які. Це важливо розуміти, адже при ефективному прикладанні дитини, вона повинна глибоко захопити грудь, щоб видобувати молоко не із соска, а з ареоли. Дитина під час смоктання здійснює хвилеподібні рухи язиком, просуваючи молоко із зони ареоли до соска та на вихід. Якщо немовля смокче пляшку, воно навчається смоктати сосок, а потім, прикладаючись до грудей, також смокче сосок. Так дитя не може висмоктати з грудей достатню кількість молока, починає вередувати, нервувати під грудьми, відмовлятися від них, воліючи смоктати пляшку. Тому фахівці з лактації рекомендують догодовувати (якщо це необхідно) немовлят із чашки, ложки або шприцу.

2. «Заради свого малюка я готова терпіти навіть болюче годування»
   Біль при годуванні малюка грудьмизавжди свідчить про те, що дитину невдало приклали до грудей і вона смокче сосок, найчутливішу частину. Шкіра соска пронизана множинними нервовими закінченнями, а ще вона дуже чутлива і може легко потріскатися. Якщо мама відчуває біль, це сигнал «зроби щось, не треба так зі мною». Спробуйте акуратно забрати грудь і прикласти малюка ще раз. Вкладайте груди максимально глибоко, щоб дитина змогла смоктати ареолу, а сосок розміщався глибоко в роті немовляти, на рівні м’якого піднебіння. Якщо ви знову прикладаєте, а воно болить, потім ще раз, а результат той самий — схоже, це системна помилка і варто запросити спеціалістку з грудного вигодовування та навчитися цього за її порадами. Можливо, є якісь нюанси, яких ви не знаєте (коротка вуздечка язика, інфекції на сосках тощо). Безболісне годування допоможе малюку висмоктувати більше молока, а отже, добре набирати вагу.
   Отже, болюче прикладання веде до поганого набору ваги, занепокоєння малюка під грудьми та психологічної втоми матері й часто знижує тривалість грудного вигодовування.

 

3. «Купити суміш у пологовий будинок: використовувати, якщо молоко прийде не відразу»

Молозиво починає вироблятися у кожної жінки одразу після того, як малюк з’явився на світ та відійшов послід. Цього попередника молока в перші дні мало, але саме стільки треба немовляті, щоб не втомити його крихітний організм, який уперше самостійно засвоює їжу. Щоб адаптуватися до нового способу харчування, новонародженому треба отримувати маленькі порції молозива. Материнський організм це знає, і тому виробляє небагато — від 10 до 100 мл на добу.
Звісно, мама може занепокоїтися, побачивши, що з грудей під час зціджування з’являється лише одна-дві краплі, але це нормально. Часто неспокій і плач малюка сприймають за голод, і тоді залучають суміші… Зазначу, що причина може бути іншою: немовля пройшло через важку роботу — воно народилося. Після цього дитина стикається з новим, незвичним довкіллям, яке відрізняється від внутрішньоутробного світу. Все це становить велике випробування та стрес для немовляти. Воно буде адаптуватися жити у цьому світі поступово протягом перших 3 місяців свого життя.
Легше з цим впоратися на руках у мами, смокчучи груди. Коли немовля без мами, воно починає плакати. Шукає ротом груди — хоче поцмулити, тому що саме смоктання його заспокоює. Згодом, мама навчиться розуміти малюка і давати саме те, чого він просить: тепло її тіла, ароматний запах молока, безтурботне смоктання грудей, ритмічне погойдування. Усе це дає новонародженому відчуття безпеки, й він не плаче. Тому введення суміші в перші дні має бути суворо обґрунтованим, оскільки це завжди є ризиком для здоров’я малюка і може мати віддалені наслідки.

4. «Дитина здатна за 15 хвилин з’їсти потрібну кількість молока, і довше залишати її біля грудей не треба»
   Насправді новонароджені діти, як і всі люди, різні. Кожен має свій темперамент, характер, фізичні можливості. Тому і швидкість висмоктування материнського молока також відрізняється. Є малюки, які можуть наїстися за 10 хвилин, і більше не хочуть залишатися біля грудей, засинають. А є такі, які смоктатимуть мамині груди й 40 хвилин і з великим небажанням відпускатимуть груди. Спостерігайте за своїм малюком, намагайтеся задовольнити саме його потребу в смоктанні. Нагадаємо, новонароджена дитина прикладається до грудей не тільки тому, що вона голодна. Причини можуть бути різними: злякалася, скучила, спекотно, просто хочеться смоктати, втомилася сильно за цілий день, ніяк не може заснути, стрес від огляду лікарем та багато іншого. Але пам’ятайте, що задовольняючи потребу дитини у смоктанні, важливо періодично чути глибокі, наповнені ковтки малюка. Це свідчить про те, що смоктання ефективне і не буде проблем із набором ваги.
5. «Щоб визначити, скільки у мами молока, треба зробити контрольне зважування дитини або зцідити груди й поміряти об’єм»
   Ці два варіанти визначення достатності молока дуже недієві. Поясню, чому. Спочатку про контрольне зважування. Ми знаємо, що мама при годуванні має бути спокійною та розслабленою, тоді гормон окситоцин, який допомагає молоку виходити назовні, працює чітко. Без окситоцину видобути молоко з грудей дуже складно. А тепер уявімо ситуацію: мама в поліклініці, лікар каже, що у неї мало молока, і для перевірки пропонують зробити контрольне зважування.
   Що відчуває мати? Вона схвильована, засмучена, боїться, що їм зараз призначать суміш… Що з окситоцином? Його дедалі менше, малюк смокче старанно, намагаючись добути більше молока, але в нього не виходить — окситоцин не допомагає. Дитину зважують, і виявляється, що вона висмоктала за 15 хвилин тільки 30 г. Та вона й не могла висмоктати більше в цій ситуації. Проте на основі цього результату роблять висновок про недостатню лактацію і призначають догодовування сумішшю.

Зціджування для визначення, скільки молока у грудях, також не показове. Адже:

• Вмінню зціджувати треба навчитися. Хтось легко справляється з цим, швидко навчається, а хтось не навчається.
• У різні періоди лактації молоко може зціджуватись у різних об’ємах. У перші тижні після пологів зціджуватися особливо непросто, бо вироблення окситоцину може бути ще не налагоджене. Або ж через те, що в грудях є лімфа і міжтканинна рідина, які ускладнюють зціджування.
• Жіночий організм реагує на зціджування. Є мами, які легко націджують 100 мл з однієї груді за 15 хвилин. А є такі, що зціджують 70 мл з двох грудей за 1,5 години. При цьому діти обох мам можуть набирати по кілограму на місяць.

Ефективні засоби визначення достатності молока: їх два, і вони доповнюють один одного. По-перше, звіртеся з нормою збільшення у вазі: за даними ВООЗ це від 125 г на тиждень. По-друге, рахуйте частоту сечовипускань за добу («тест на мокрі пелюшки»). Якщо немовля мочиться 12–15 разів на добу — значить, молока дитині вистачає.

 

6. «Треба зціджувати залишки молока після годування, щоб молоко не застоялося»

Якщо постійно зціджувати «надлишки» молока, то материнський організм починає його виробляти чимраз більше. Пам’ятаємо: груди працюють за принципом попиту і пропозиції. Організовуючи підвищений попит, ви ризикуєте тим, що немовляті в якийсь момент не потрібно буде так багато молока. У такому разі з’являється небезпека заробити гіперлактацію, тобто надлишок молока. Це не дуже приємно: у грудях може постійно відчуватися важкість, треба регулярно зціджуватися. І є висока ймовірність зіткнутися з частими лактостазами (болючі ущільнення у грудях).

Для організму жінки важливо налаштуватися на той об’єм молока, який треба немовляті, щоб запустити принцип попиту і пропозиції. При грамотній організації грудного вигодовування (ефективному прикладанні та потрібній частоті годувань) бентежитися про майбутнє лактації не варто: дорослішаючи, маля буде висмоктувати більше молока, а груди підлаштовуватимуться під його потреби.

7. «Підгодую трошки сумішшю, так надійніше буде»
   Це досить поширене явище, тому що мами турбуються… Примітно те, що в більшості випадків дитина і без догодовування спочатку нормально набирає вагу та добре розвивається, і молока в мами достатньо. Навіщо ж мама «підгодовує»? Бо вона не впевнена, сумнівається, що молока у неї вистачає, що воно має потрібну якість. У мами може бути багато різної інформації про грудне вигодовування, часто — суперечливої.
   Введення суміші «про всяк випадок» може мати неприємне продовження: зниження лактації, неспокійна поведінка дитини біля грудей, негативний вплив суміші на здоров’я малюка, можлива алергія на суміш. Тому перш ніж вводити суміш, проконсультуйтеся з лікарем або з фахівцем із грудного вигодовування, чи вона дійсно потрібна.

   8. «Якщо дитина добре і довго спить — не будити. Голодна дитина спати не буде!»
   Для немовляти першого місяця життя дуже важливо регулярно отримувати мамине молоко, адже його шлунок дуже маленький. У перші два тижні дитя може з’їдати за раз грам 45–60 або трохи більше. Вони швидко перетравлюються (за 1–1,5 години), і малюк готовий до свіжої порції молока. Саме тому ритм денних годувань не повинен передбачати перерв на понад 2 години.
   До того ж на малюка покладено важливу місію — налаштувати мамин організм на виробництво потрібної йому кількості молока. Великі перерви у годуванні негативно відображаються на лактації, тому якщо немовля спить більш як 2 години, його слід розбудити та прикласти до грудей. Під час пробудження стежте, щоб дитина була в поверхневій фазі сну (видно тремтіння повік, потягування).

8. «Якщо у квартирі чи надворі спекотно — дитину треба напувати водою»
   Це хибна думка. За рекомендаціями ВООЗ до 6 місяців немовлята не потребують допоювання водою. Ця практика веде до багатьох небезпек як для малюка, так і для всього процесу грудного вигодовування. По-перше, вода займає у шлунку місце грудного молока, і немовля може недоотримувати калорій при харчуванні. По-друге, допоювання водою асоціюється з ризиком кишкових захворювань, особливо у спекотну пору року (тут має значення якість питної води та стерилізації посуду для пиття). По-третє, зазвичай водою допоюють із пляшки з соскою, що загрожує подальшій ефективності прикладання малюка до грудей.
   Грудне молоко й так містить багато води (88 %), тому якщо вам здається, що малюк відчуває спрагу, його треба прикласти до грудей. Вода, яка є у складі материнського молока, — найчистіша та найбезпечніша, адже її фільтрує материнський організм.

   Інформація підготовлена на основі матеріалів з сайту громадської організації «Молочні ріки України», https://breastfeeding.org.ua/