Сонячне світло необхідне для життя: воно впливає на наш настрій, допомагає організму виробляти вітамін D та підтримує біологічні ритми. Проте надмірне перебування на сонці може завдати шкірі серйозної шкоди. Саме тому важливо розуміти, як діють сонячні промені та як правильно захищати шкіру від ультрафіолетового випромінювання.

Які сонячні промені впливають на шкіру?

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання поділяється на три типи:

UVA-промені

UVA-промені становлять близько 95% ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі. Вони проникають глибоко в шкіру, проходять крізь хмари та навіть скло.

Основні наслідки впливу UVA-променів:

• передчасне старіння шкіри;
• утворення зморшок;
• поява пігментних плям;
• зниження еластичності шкіри;
• підвищення ризику розвитку раку шкіри.

UVB-промені

UVB-промені впливають переважно на поверхневі шари шкіри. Саме вони є основною причиною сонячних опіків.

Вплив UVB-променів може призводити до:

• почервоніння шкіри;
• болісних опіків;
• пошкодження ДНК клітин;
• розвитку передракових станів та злоякісних новоутворень шкіри.

Чим небезпечне надмірне перебування на сонці?

Надлишковий вплив ультрафіолету може спричиняти не лише тимчасовий дискомфорт, а й довготривалі наслідки для здоров’я.

Серед них:

• сонячні опіки;
• фотостаріння шкіри;
• сухість та втрата пружності;
• порушення пігментації;
• актинічний кератоз;
• базальноклітинний рак шкіри;
• плоскоклітинний рак шкіри;
• меланома.

Особливо уважними слід бути людям зі світлою шкірою, великою кількістю родимок та сімейною історією онкологічних захворювань шкіри.

Що таке SPF?

SPF (Sun Protection Factor) – це показник, який визначає рівень захисту від UVB-променів.

Наприклад, якщо без захисту шкіра починає червоніти через 10 хвилин перебування на сонці, то засіб із SPF 30 теоретично дозволяє збільшити цей час приблизно у 30 разів.

Важливо розуміти, що SPF не означає повного блокування сонячного випромінювання.

Орієнтовний рівень захисту:

• SPF 15 – близько 93% UVB-променів;
• SPF 30 – близько 97%;
• SPF 50 – близько 98%;
• SPF 100 – близько 99%.

Різниця між SPF 30 та SPF 50 не є такою великою, як може здатися на перший погляд, проте для людей зі світлою шкірою або високим ризиком сонячних опіків SPF 50 є кращим вибором.

Які бувають сонцезахисні засоби?

Хімічні фільтри

Поглинають ультрафіолетове випромінювання та перетворюють його на тепло.

Переваги:

• легка текстура;
• не залишають білого нальоту;
• добре підходять для щоденного використання.

Мінеральні (фізичні) фільтри

Створюють на поверхні шкіри бар’єр, який відбиває сонячні промені.

Основні компоненти:

• оксид цинку;
• діоксид титану.

Переваги:

• підходять для чутливої шкіри;
• рекомендовані дітям;
• рідше викликають подразнення.

Як правильно використовувати SPF?

Для ефективного захисту недостатньо просто нанести крем один раз на день.

Основні правила:

• наносити засіб за 15-20 хвилин до виходу на вулицю;
• використовувати достатню кількість засобу;
• оновлювати захист кожні 2 години;
• повторно наносити після купання або інтенсивного потовиділення;
• застосовувати SPF навіть у похмурі дні.

Ультрафіолетові промені проходять крізь хмари, тому ризик пошкодження шкіри існує протягом усього року.

Як ще захистити шкіру від сонця?

Окрім використання SPF-засобів, рекомендується:

• уникати перебування під прямими сонячними променями з 10:00 до 16:00;
• носити головні убори з широкими полями;
• використовувати сонцезахисні окуляри;
• обирати легкий одяг із довгими рукавами;
• регулярно оглядати шкіру та родимки.

Коли потрібно звернутися до дерматолога?

Консультація лікаря необхідна, якщо ви помітили:

• появу нових родимок;
• зміну форми, кольору або розміру наявних родимок;
• свербіж, кровоточивість чи лущення утворень на шкірі;
• тривалі пігментні зміни після перебування на сонці.

Регулярні профілактичні огляди допомагають вчасно виявити небезпечні зміни та зберегти здоров’я шкіри.

 

Сонце дарує тепло та гарний настрій, але безпечна засмага існує лише за умови правильного захисту. Використання якісного SPF-засобу, помірне перебування на сонці та регулярний контроль стану шкіри допоможуть мінімізувати ризики та зберегти її здоровою на довгі роки.

 

Важливо: інформація в цьому матеріалі має виключно інформаційний характер і не є медичною консультацією, діагнозом чи рекомендацією щодо лікування. За появи симптомів або питань щодо стану здоров’я зверніться до лікаря. 

 

Щороку 19 червня у світі відзначають Всесвітній день обізнаності про серповидноклітинну анемію. Цей день покликаний привернути увагу до рідкісного спадкового захворювання крові, яке впливає на мільйони людей у світі та потребує ранньої діагностики, постійного медичного спостереження і комплексного лікування.

Що таке серповидноклітинна анемія?

Серповидноклітинна анемія – це спадкове захворювання крові, при якому змінюється структура гемоглобіну –  білка, що переносить кисень до органів і тканин.

У здорової людини еритроцити мають круглу, еластичну форму і легко проходять через дрібні судини. При серповидноклітинній анемії частина еритроцитів набуває форми серпа або півмісяця. Такі клітини менш гнучкі, швидше руйнуються та можуть закупорювати дрібні кровоносні судини, порушуючи кровопостачання органів.

Як успадковується захворювання?

Серповидноклітинна анемія передається від батьків до дітей генетично.

Для розвитку хвороби дитина повинна успадкувати змінений ген від обох батьків. Якщо людина отримала лише один змінений ген, вона є носієм. Носії зазвичай не мають симптомів захворювання, але можуть передати ген своїм дітям.

Якщо обоє батьків є носіями:

• 25% ймовірності, що дитина матиме серповидноклітинну анемію;

• 50% ймовірності, що дитина буде носієм;

• 25% ймовірності, що дитина успадкує два нормальні гени.

Основні симптоми

Перші прояви часто виникають у дитячому віці, хоча тяжкість симптомів може значно відрізнятися.

До найпоширеніших симптомів належать:

• хронічна анемія;
• постійна втома та слабкість;
• блідість шкіри;
• жовтяниця;
• набряк кистей і стоп;
• часті інфекційні захворювання;
• затримка росту та розвитку у дітей;
• епізоди сильного болю через закупорку судин (больові кризи);
• задишка та зниження фізичної витривалості.

У дорослому віці можуть розвиватися ураження легень, серця, нирок, очей та інших органів.

Чому важлива рання діагностика?

Чим раніше встановлено діагноз, тим більше можливостей запобігти серйозним ускладненням.

Своєчасна діагностика дозволяє:

• розпочати профілактику інфекцій;
• контролювати рівень гемоглобіну;
• вчасно виявляти ураження органів;
• зменшити ризик інсультів та інших небезпечних станів;
• покращити якість і тривалість життя пацієнта.

Для діагностики використовують:

• загальний аналіз крові;
• електрофорез гемоглобіну або високоточні методи визначення його типу;
• генетичне тестування;
• пренатальну діагностику під час вагітності у сім’ях із підвищеним ризиком.

Чи можна жити із серповидноклітинною анемією?

Так. Завдяки сучасним методам лікування багато пацієнтів навчаються, працюють, створюють сім’ї та ведуть активне життя.

Основою успішного контролю захворювання є:

• регулярне медичне спостереження;
• профілактика інфекцій;
• вакцинація відповідно до рекомендацій лікаря;
• достатнє споживання рідини;
• уникнення переохолодження та перегрівання;
• своєчасне лікування ускладнень.

У деяких випадках застосовують медикаментозну терапію, переливання крові або трансплантацію кісткового мозку.

Які обстеження необхідно проходити протягом життя?

Пацієнтам із серповидноклітинною анемією рекомендовані регулярні чек-апи для контролю стану організму.

Залежно від віку та клінічної ситуації лікар може рекомендувати:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• оцінку функції нирок і печінки;
• контроль рівня кисню в крові;
• ультразвукові дослідження внутрішніх органів;
• огляд офтальмолога для раннього виявлення ураження сітківки;
• кардіологічне обстеження;
• оцінку функції легень;
• транскраніальну доплерографію судин головного мозку у дітей для профілактики інсульту.

Частоту обстежень визначає лікар індивідуально.

Який лікар займається лікуванням серповидноклітинної анемії?

Основним спеціалістом, який веде пацієнтів із серповидноклітинною анемією, є лікар-гематолог.

Саме гематолог займається діагностикою, лікуванням та моніторингом захворювань крові. За потреби до спостереження також можуть долучатися:

• сімейний лікар або педіатр;
• кардіолог;
• нефролог;
• пульмонолог;
• офтальмолог;
• генетик;
• лікар з фізичної та реабілітаційної медицини.

Пам’ятаймо про важливість обізнаності

Серповидноклітинна анемія є серйозним, але керованим захворюванням. Рання діагностика, регулярний медичний нагляд та сучасні методи лікування допомагають значно знизити ризик ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.

Всесвітній день обізнаності про серповидноклітинну анемію нагадує про важливість знань, профілактики та своєчасної медичної допомоги для людей, які живуть із цим захворюванням.

 

Важливо: інформація в цьому матеріалі має виключно інформаційний характер і не є медичною консультацією, діагнозом чи рекомендацією щодо лікування. За появи симптомів або питань щодо стану здоров’я зверніться до лікаря. 

Всесвітній день обізнаності про пухлини головного мозку відзначається щороку 8 червня. Його мета — привернути увагу суспільства до складної теми пухлин центральної нервової системи, підвищити рівень ранньої діагностики та підтримати пацієнтів і їхні родини.

Що таке пухлини головного мозку?

Пухлини головного мозку — це аномальні новоутворення, які можуть виникати з різних клітин мозку або поширюватися з інших органів. Вони поділяються на:

• доброякісні — ростуть повільніше, але можуть тиснути на життєво важливі структури;
• злоякісні — агресивні, швидко ростуть і можуть поширюватися.

Особливість цих пухлин полягає в тому, що навіть невелике утворення може суттєво впливати на роботу організму через обмежений простір у черепі.

Симптоми, на які варто звернути увагу

Ранні прояви часто неспецифічні, але є ознаки, які не можна ігнорувати:

• тривалі або незвичні головні болі;
• нудота та блювання без очевидної причини;
• порушення зору чи слуху;
• проблеми з пам’яттю або концентрацією;
• судоми;
• зміни поведінки або настрою.

Своєчасне звернення до лікаря значно підвищує шанси на ефективне лікування.

Чому важлива обізнаність?

Незважаючи на розвиток медицини, пухлини мозку залишаються серйозним викликом. Обізнаність допомагає:

• раніше виявляти захворювання;
• зменшити страх і стигматизацію;
• підтримати наукові дослідження;
• покращити доступ до лікування та реабілітації.

Методи лікування

Лікування залежить від типу, розміру та локалізації пухлини:

• хірургічне видалення;
• променева терапія;
• хіміотерапія;
• таргетна та імунотерапія.

У більшості випадків застосовується комплексний підхід.

Як кожен може долучитися

У цей день люди по всьому світу:

• поширюють інформацію в соціальних мережах;
• підтримують благодійні ініціативи;
• беруть участь у просвітницьких заходах;
• висловлюють солідарність із пацієнтами, використовуючи сірий колір — символ цієї теми.

Висновок

Всесвітній день обізнаності про пухлини головного мозку — це нагадування про важливість уважного ставлення до свого здоров’я. Рання діагностика, сучасні методи лікування та підтримка суспільства можуть врятувати життя. Навіть просте поширення інформації сьогодні може стати кроком до змін завтра.

Розвіюємо міфи та відповідаємо на найпоширеніші запитання пацієнтів. Тема МРТ-діагностики за наявності брекетів дійсно має багато підводних каменів, про які рідко розписують у коротких пам’ятках. Якщо заглибитись у деталі, то ситуація виглядає набагато цікавіше як з точки зору фізики, так і з боку медичної практики. Ось детальний розбір усіх нюансів та прихованих моментів, які варто знати.

Що таке МРТ?

МРТ — це безпечний метод “сканування” організму. Він не використовує рентгенівські промені, а працює за допомогою магнітного поля. Саме через магніт у пацієнтів виникає логічне питання: як зреагує метал брекетів у роті?

З чого зроблені ваші брекети?

Тип матеріалу має значення:

— Металеві (нержавіюча сталь, титан) — міцні та класичні.

— Керамічні або пластикові — майже непомітні.

Більшість сучасних систем виготовляють із титану або сплавів, які не притягуються магнітом.

Головне питання: чи можна робити МРТ?

Так, можна. У більшості випадків це абсолютно безпечно.

Брекети:

— не розплавляться;

— не “вилетять” під дією магніту;

— не травмують ясна та зуби.

Коли брекети «заважають» обстеженню?

Єдиний нюанс — артефакти (спотворення на знімку). Артефакт у контексті МРТ — це викривлення зображення на готовому знімку. Метал порушує однорідність магнітного поля томографа, через що комп’ютер неправильно зчитує сигнали від навколишніх тканин.

— Зона «затемнення». Навколо брекетів утворюється чорна пляма (вакуум сигналу), навколо якої йде яскраве біле кільце спотворення.

— Де це заважає? Якщо вам роблять МРТ коліна, органів черевної порожнини чи попереку, брекети у роті взагалі не впливають на якість обстеження — вони знаходяться занадто далеко від скануючої зони. Але якщо потрібно дослідити головний мозок, судини голови та шиї, орбіти очей, придаткові пазухи носа або скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) — артефакти від брекетів можуть вплинути на якість зображення, зробивши діагностику марною.

Що робити, якщо треба МРТ голови?

Не хвилюйтесь! Наші фахівці знають, як діяти:

— Попередьте лікаря про брекети заздалегідь.

— Він налаштує апарат так, щоб мінімізувати перешкоди від металу.

— Якщо спотворення занадто сильні, лікар запропонує альтернативу (наприклад, КТ).

Як підготуватись?

Щоб не витратити гроші на обстеження, яке потім не зможе прочитати ваш лікар, дійте за наступною схемою:

1. Дізнайтеся точний склад. Зверніться до свого ортодонта і попросіть виписку або «паспорт» брекет-системи. Там чітко вказано, з якого сплаву зроблені замочки та дуга.

2. Узгодьте зону дослідження. Чітко з’ясуйте у лікаря, який направляє на МРТ, яка саме ділянка його цікавить.

“`

Що це таке? Бічна кіста шиї — це вроджене утворення, яке може дуже довго взагалі не турбувати.

ДЕ ВОНА РОЗТАШОВУЄТЬСЯ?

Найчастіше таке утворення розміщується на бічній поверхні шиї — під щелепою або вздовж переднього краю кивального м’яза.

В ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ?

Навіть якщо бічна кіста є доброякісною, без лікування вона не зникне. З часом вона може:

— Поступово збільшуватись у розмірах.

— Спричиняти тиск на навколишні тканини та великі судини.

— Викликати постійний дискомфорт і біль.

— Запалюватись та нагноюватись (що суттєво підвищує ризик формування нориці).

— У рідкісних випадках — перероджуватися у злоякісну форму.

ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯМ КІСТИ МОЖУТЬ З’ЯВИТИСЯ ТАКІ СИМПТОМИ

— дискомфорт у ділянці шиї

— біль під час ковтання або рухів головою

— відчуття тиску в шиї

— запаморочення

— короткочасні втрати свідомості

РЕАЛЬНИЙ КЕЙС. ЯК ПРОХОДИЛО ЛІКУВАННЯ?

Оперативне втручання у Клініці святого Луки виконала мультидисциплінарна команда лікарів:

— судинний хірург Володимир Гінчицький

— пластичний хірург Антон Старчевський

— анестезіолог Ірина Клейнота

Команда провела повне хірургічне видалення утворення. Саме операція є єдиним та основним методом лікування бічної кісти шиї, адже медикаментозно або консервативно усунути її неможливо.

ОСОБЛИВІСТЬ ЦІЄЇ ОПЕРАЦІЇ

Утворення швидко збільшувалось і вже тиснуло на судини. Через близькість до життєво важливих магістральних судин шиї це втручання вимагало максимальної ювелірної точності й злагодженої роботи всієї команди, щоб уникнути будь-яких пошкоджень.

ЩО ПОКАЗАЛО ДОСЛІДЖЕННЯ?

Після видалення матеріал одразу направили на гістологічне дослідження. Результати офіційно підтвердили діагноз — бічна кіста шиї.

ВАЖЛИВЕ НАГАДУВАННЯ

Якщо ви помітили будь-яке нове утворення на шиї чи обличчі — не відкладайте консультацію з фахівцем. Пам’ятайте: самолікування або спроби «перечекати» можуть бути небезпечними для вашого здоров’я.

Геморой є однією з найпоширеніших проктологічних патологій. За статистикою, на цю хворобу страждають близько 20–30% населення, переважно працездатного віку. Через специфіку симптомів пацієнти часто зволікають із візитом до спеціаліста, що призводить до прогресування захворювання.

Симптоматика та коли варто звернутися до лікаря

Основними клінічними проявами геморою є:

— Кровотечі з прямої кишки (від незначних мазків до масивних виділень);

— Випадіння гемороїдальних вузлів (на початкових стадіях вони вправляються самостійно, на пізніх — потребують ручного вправлення або постійно перебувають ззовні);

— Дискомфорт: свербіж, печіння або відчуття стороннього тіла в ділянці анального каналу.

За наявності будь-якого з цих симптомів необхідно негайно звернутися за консультацією до лікаря-проктолога.

Методи лікування: від консервативних до хірургічних

Сучасна медицина пропонує широкий спектр методик, вибір яких залежить від стадії хвороби та індивідуальних особливостей пацієнта:

— Консервативна терапія: застосування системних препаратів (таблеток), супозиторіїв та мазей. Ефективна на початкових етапах.

— Малоінвазивні методи: лікування латексними кільцями (лігування).

— Хірургічне лікування: класична гемороїдектомія за Мілліганом–Морганом або операція Лонго (застосовуються зазвичай при запущених стадіях).

— Лазерна абляція (гемороїдектомія): новітній та один із найефективніших методів.

Переваги лазерної гемороїдектомії

Суть методики полягає у випалюванні (абляції та коагуляції) гемороїдальних вузлів за допомогою діодного лазера. Під дією лазерного променя патологічні тканини руйнуються і зникають.

Головні переваги методу:

— Мінімальна травматизація: відсутність великих ран та швів.

— Слабко виражений больовий синдром у післяопераційному періоді.

— Вкрай низький ризик кровотеч.

— Швидка реабілітація: пацієнти можуть повернутися до активного життя та роботи в найкоротші терміни, що критично важливо для людей працездатного віку.

Важливо: Лазерна гемороїдектомія не є універсальним рішенням. Вона має чіткі показання — переважно друга та третя стадії гемороїдальної хвороби.

Універсального методу лікування для всіх не існує — у проктології ключовим є індивідуальний підхід. Своєчасна діагностика дозволяє підібрати оптимальну схему лікування: від малоінвазивного лазера до консервативної терапії.

За наявності перших симптомів дискомфорту запрошуємо на професійне обстеження та лікування до Клініки святого Луки (м. Івано-Франківськ).

“`

Анестезія це не просто «сон» під час операції. Це складний комплекс заходів, спрямованих на захист вашого організму від операційного стресу, повне усунення болю та забезпечення стабільної роботи всіх органів. Ми використовуємо сучасні світові протоколи, щоб кожне втручання пройшло для вас непомітно та безпечно.

ЩО ТАКЕ АНЕСТЕЗІЯ?

Це стан контрольованої втрати чутливості, який супроводжується (або не супроводжується) виключенням свідомості. Головна мета нашої команди — зробити хірургічне лікування максимально гуманним, блокуючи больові імпульси на різних рівнях нервової системи.

Основні види анестезії

Залежно від складності операції та стану пацієнта, ми обираємо оптимальний метод:

— Загальна анестезія (наркоз): повне виключення свідомості та чутливості.

— Регіонарна анестезія: знеболення конкретної ділянки тіла (руки, ноги, нижньої частини тулуба) при повному збереженні свідомості.

— Седація: «медичний сон», що дозволяє пацієнту розслабитися під час невеликих маніпуляцій чи діагностики (наприклад, гастроскопії).

Анестезія для найменших

— Щоб дитина просто поринула у солодкий сон.

— Анестезія без уколів: використання маскового наркозу з приємним ароматом для засинання.

— Присутність батьків: можливість бути поруч до моменту засинання, що мінімізує психологічну травму (рідні поруч — це найкращі ліки проти страху).

— Безпечні препарати: ми використовуємо лише ті засоби, що мають найвищий профіль безпеки у педіатрії.

Регіонарна анестезія

Цей метод дозволяє «вимкнути» відчуття лише у зоні операції.

Дана анестезія особлива відсутністю системного впливу на організм, пацієнт залишається у контакті з лікарем, а знеболювальний ефект триває ще кілька годин після операції.

Спінальна та епідуральна анестезія

Це різновиди регіонарних методів, які ми найчастіше застосовуємо в урології, проктології, акушерстві, гінекології та травматології.

— Спінальна: швидка дія, ідеальна для коротких, але інтенсивних втручань.

— Епідуральна: дозволяє встановити тонкий катетер для тривалого введення ліків, що забезпечує комфорт навіть у післяопераційному періоді.

Анестезіологічний супровід: більше, ніж просто знеболення

— Ваш анестезіолог — це ваш «ангел-охоронець» у залі. Він поруч із вами від першої хвилини консультації до повного відновлення у палаті.

Протягом усього втручання він та кваліфікована сестра-анестезистка здійснюють безперервний моніторинг:

— глибини та стабільності медикаментозного сну;

— роботи серця та показників артеріального тиску;

— насичення крові киснем та якості дихання.

Ваша безпека – наш пріоритет

Клініка святого Луки обладнана сучасною моніторинговою та наркозно-дихальною апаратурою експертного класу. Ми суворо дотримуємося індивідуального підходу, враховуючи кожну особливість вашого організму. Ми працюємо для того, щоб ваш шлях до одужання був спокійним та безболісним.

“`

Сьогодні лікар-офтальмолог Павлюк Мар’яна Михайлівна розкаже про здоров’я очей, про те, як зберегти зір, уникнути проблем і правильно піклуватися про очі щодня. Очі – це не лише орган зору, це наш комфорт і якість життя. Навіть невеликі щоденні звички допомагають уникнути багатьох проблем. Вона розкаже, на що варто звертати увагу та дасть практичні поради.

Чи шкодять смартфони та комп’ютери зору?

Сучасні технології дійсно дуже полегшили наше життя, але тривале користування смартфонами, планшетами чи комп’ютерами може давати значне навантаження на очі. Смартфони й комп’ютери — це вже не «вороги», а частина нашого життя. Але питання не в самих гаджетах, а в тому, як саме ми ними користуємось. Як офтальмолог скажу так: екрани не “садять” зір напряму, тобто вони не викликають, наприклад, короткозорість за один день. Але вони створюють умови, які поступово перевантажують очі. Коли ми дивимось у телефон чи комп’ютер, ми починаємо рідше моргати — у 2–3 рази. Через це з’являється сухість, печіння, відчуття піску в очах. Додаємо сюди тривале фокусування на близькій відстані — і отримуємо так званий комп’ютерний зоровий синдром: затуманення зору, головний біль, швидка втома. Особливо важливо: якщо є навіть невеликий «мінус», «плюс» або астигматизм — без правильно підібраної корекції навантаження зростає в рази. Людина може навіть не знати, що їй потрібні окуляри, але очі вже працюють “на межі”.

Тому моя рекомендація проста, але дуже дієва:

— робити перерви (правило 20-20-20: кожні 20 хвилин дивитись на 20 секунд вдалину);

— слідкувати за відстанню до екрану і освітленням;

— і найголовніше — регулярно проходити огляд у офтальмолога, навіть якщо нічого не турбує.

Бо вчасно підібрані окуляри або лінзи — це не просто комфорт. Це профілактика перевтоми, прогресування проблем і навіть хронічних змін зору.

І якщо підсумувати: не гаджети шкодять зору — шкодить їх неправильне використання і ігнорування профілактики.

Які перші симптоми глаукоми і чи можна її не помітити? Кому обов’язково перевіряти очний тиск?

Глаукома — це захворювання, яке часто довго розвивається без болю і без явних скарг. Людина може добре бачити і навіть не підозрювати проблему. Саме тому важливо не чекати симптомів, а контролювати очний тиск. Обов’язково перевіряти очний тиск потрібно:

— людям після 40 років, навіть без скарг

— якщо є глаукома у близьких родичів

— при високій короткозорості або далекозорості

— при цукровому діабеті

— якщо вже є підвищений очний тиск у минулому

— при тривалому застосуванні стероїдних препаратів (краплі, таблетки, інгалятори)

Сьогодні виміряти очний тиск можна швидко і комфортно за допомогою сучасних тонометрів без болю, без дискомфорту, та буквально за кілька секунд.

Якщо є підозра на глаукому або вже підтверджений діагноз, ми можемо застосовувати сучасне лазерне лікування — СЛТ – селективна лазерна трабекулопластика. Яка покращує відтік внутрішньоочної рідини і допомагає знизити очний тиск, а також дозволяє зменшити кількість необхідних крапель, які пацієнт використовує щодня.

Головне, що варто пам’ятати: глаукома підступна саме тим, що довго “мовчить”. Але якщо її виявити вчасно — ми можемо зберегти зір на багато років. При огляді лікар визначає який метод лікування пацієнтові краще підходить.

Тому головна порада: глаукома часто “тиха”, але саме тому її потрібно шукати активно — регулярними оглядами.

Бо зір, який втрачений при глаукомі, на жаль, вже не повертається, а от вчасно зупинити процес — цілком реально.

 

Що робити, якщо після операції катаракти знижується зір ?

Це є дуже типова ситуація коли після операції на катаракту: людина каже — “Я так добре бачила після операції, а тепер ніби знову з’явилась якась плівка, наче мутне скло…” І перша думка, яка лякає — «невже катаракта повернулась?» Ні. Це важливо почути: катаракта не повертається. Найчастіше виникає так звана “вторинна катаракта”. Причина проста, після операції в оці залишається тоненька “капсула”, на якій стоїть штучна лінза ( штучний кришталик). З часом вона може трохи помутніти — як легкий наліт на склі. Це нормальна захисна реакція тканин, а не ускладнення і не помилка лікаря. Людина просто починає гірше бачити: з’являється відчуття туману, зір вже не такий чіткий, може більше засліплювати світло. Але це не означає, що треба знову якусь складну операцію. Рішення дуже просте. Є процедура — YAG-лазерна капсулотомія. Вона проводиться лазером, без розрізів, без болю і займає буквально кілька хвилин. Ми просто “чистимо” цю помутнілу плівку — і туман зникає. І що важливо для пацієнта — зір повертається досить швидко, часто вже в той же день. Тому якщо після операції катаракти з’явилось відчуття “затуманення ” — не варто лякатися. Це поширена ситуація, яка легко вирішується. Головне — не терпіти і прийти на огляд. Таку процедуру можна спокійно і швидко зробити, зокрема, в Клініка святого Луки. І це якраз той випадок, коли сучасна медицина працює дуже просто: кілька хвилин — і зір знову чіткий.

Чи можна “посадити” зір окулярами? Може краще не носити їх взагалі?

Це один із найпоширеніших міфів, який я чую від пацієнтів. Дуже часто люди бояться: “якщо почну носити окуляри — зір ще більше впаде”. Насправді все навпаки. Окуляри не псують зір і не “розслабляють” очі. Вони просто допомагають очам правильно фокусувати зображення. Якщо є короткозорість, далекозорість або астигматизм — око і так напружується, щоб “дотягнути” картинку до чіткості. І от саме це постійне напруження може викликати втому, головний біль, затуманення зору. Коли ми підбираємо правильні окуляри — ми, по суті, знімаємо це перевантаження. Людина починає краще бачити, менше втомлюється, легше працює за комп’ютером. І важливий момент: якщо окуляри потрібні — їх варто носити. Бо “терпіти” і не користуватись окуляри — це як ходити в незручному взутті і чекати, що нога звикне. Тому висновок простий: окуляри не шкодять — вони допомагають. Головне, щоб вони були правильно підібрані після огляду офтальмолога.

Як захистити очі щодня?

Захист очей щодня – це ключ до збереження зору. Найперше – планові огляди у лікаря, особливо якщо є спадковість. Обов’язково носіть сонцезахисні окуляри з UV-фільтром і підбирайте їх правильно за формою та розміром. Правильний підбір окулярів для корекції зору допомагає зменшити втому очей, забезпечити чіткість зору і при необхідності має лікувальний ефект – наприклад, офісні або прогресивні лінзи. Не забувайте про відпочинок і свіже повітря – короткі перерви від екранів і прогулянки на вулиці дуже корисні. Слідкуйте за освітленням під час роботи та навчання, дбайте про сон і збалансоване харчування. Якщо очі червоніють, сльозяться, зір розмитий або відчуваєте дискомфорт – звертайтеся до лікаря офтальмолога на плановий огляд. Дотримуючись цих простих правил, можна зберегти гостроту зору, уникнути перевтоми очей і серйозних проблем зі здоров’ям очей.

Дві команди — одна ціль

ЛДЦ «Клініка святого Луки» та мережа спортивних клубів Animal Gym офіційно зафіксували партнерство, яке об’єднує медицину та спорт в одному напрямку — турботі про здоров’я людини. Підписання Меморандуму про співпрацю стало логічним кроком для двох команд, що поділяють спільні цінності: професійність, активний спосіб життя та профілактичний підхід до здоров’я. Документ скріпили підписами генеральний директор клініки Тарас Вілюра та директор мережі Animal Gym Олег Бабій. Відтепер співпраця двох установ матиме спільну мету — підтримувати людей на шляху до більш здорового та активного життя.

Чому це важливо?

Ми давно переконані: здоров’я — це не лише відсутність хвороб. Це рух, профілактика, активний спосіб життя та турбота про себе щодня. Саме тому нам важливо бути поряд із тими, хто поділяє ці цінності.

Меморандум закріплює намір ЛДЦ «Клініка святого Луки» та Animal Gym діяти разом — об’єднуючи медичну експертизу клініки зі спортивно-оздоровчими можливостями мережі спортивних клубів на благо мешканців Івано-Франківська.

Що це означає для вас?

Співпраця відкриває кілька практичних переваг для пацієнтів клініки та відвідувачів Animal Gym:

Спільні пакетні пропозиції

Клініка святого Луки та Animal Gym планують розробити пакетні програми, які поєднають медичні послуги з тренуваннями та оздоровленням.

Освітні заходи

Разом ми організовуватимемо семінари, лекції та майстер-класи на теми, які справді важливі: здорове харчування, фізична активність, профілактика захворювань.

Більше інформації в одному місці

У приміщеннях клініки та в залах Animal Gym з’являться матеріали з корисними порадами — щоб ви завжди знали про наші спільні пропозиції.

Спільний орієнтир — ваше здоров’я

Генеральний директор Клініки святого Луки Тарас Вілюра підкреслює, що таке партнерство — це логічний розвиток місії клініки: «Ми хочемо супроводжувати людину не лише тоді, коли вона хворіє, а й тоді, коли вона дбає про себе та прагне бути здоровою».

ЛДЦ «Клініка святого Луки» та Animal Gym — це два погляди на здоров’я, які чудово доповнюють один одного: медицина та спорт, діагностика та рух, турбота про тіло зсередини і ззовні. Дві команди — одна ціль.

Стежте за нашим сайтом та сторінками у соціальних мережах — незабаром розкажемо більше про спільні ініціативи та спеціальні пропозиції для вас.