Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики Helicobacter Pylori асоційованих захворювань шлунку та ДПК

Незабаром весняний період змусить нас приділити більше уваги когорті пацієнтів із патологією шлунково-кишкового тракту, пов’язаною з інфекцією H. pylori (хелікобактер пілорі).

Найчастіше, це пацієнти із загостренням хронічного гастриту (ХГ) та виразкової хвороби (ВХ) шлунку та дванадцятипалої кишки, типовий варіант перебігу яких передбачає сезонність загострень: весна та осінь.
Типовий гастрит виникає внаслідок запальних або дистрофічних  змін слизової оболонки шлунка, що призводить до поступового заміщення функціонального залозистого епітелію його стінок сполучною тканиною. Запалення також супроводжується дуоденогастральним рефлюксом через закидання жовчі з дванадцятипалої кишки в шлунок. Гастрит розвивається як на тлі підвищеної кислотності, так і на тлі зниженої. Основними причинами розвитку гастриту є:

• порушення режиму харчування – надмірне вживання гострої, смаженої, копченої, дуже гарячої або холодної їжі;
• надмірне вживання алкоголю, слабоалкогольних напоїв, міцної кави;
• неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів – аспірину, антибіотиків та ін.;
• куріння; постійні стреси;
• супутні хвороби печінки й жовчовивідних шляхів, ендокринні порушення, алергія.

Основною причиною розвитку гастритичних проявів є наявність у хворого бактерії Helicobacter Pylori. Вважається, що 90% випадків розвитку раку шлунка пов’язані з хелікобактерною інфекцією. Щорічно у світі діагностується майже 1 млн випадків цього захворювання. Успішне лікування H. pylori здатна зменшити ризик розвитку раку шлунка, що доведено у великих міжнародних дослідженнях.

Інфікуватись H. pylori можливо при вживанні їжі у закладах громадського харчування, поїздах за умов недотримання санітарно-гігієнічних вимог обробки столових приборів (забруднені H. pylori від попереднього відвідувача), у побуті (сімейний тип інфікування, у разі, якщо член родини інфікований і користується спільним посудом, при поцілунках тощо).

Сьогодні відомо, що H. pylori, колонізуючи шлунок, викликає гастрит у всіх людей. Залежно від факторів вірулентності, сприйнятливості макроорганізму і способу життя ця інфекція може мати різні наслідки – від безсимптомного перебігу (80% випадків) до розвитку злоякісних новоутворень.

Helicobacter pylori – виявляють у 100% хворих на виразкову хворобу ДПК, і близько 90% хворих на виразкову хворобу шлунка. H. pylori викликає хронічний активний гастрит у всіх інфікованих пацієнтів. Надалі він потенційно може призвести до виразкової хвороби, атрофічного гастриту, раку шлунка і MALT-лімфоми.

Основними симптомами H. Pylori асоційованого гастриту є:

• відчуття переповнення в шлунку після їжі;
• неприємний запах з рота та гіркуватий присмак у роті;
• метеоризм, закрепи та пронос;
• погіршення апетиту;
• нудота та блювота;
• відрижка жовчю;
• швидка втомлюваність;
• постійна слабкість;
• сонливість;
• біль в животі (пацієнт відчуває різкий біль переймоподібного характеру у верхній частині живота, болі виникають вночі або натщесерце та зникають після прийому їжі).

Іноді симптоми гастриту настільки не виражені, що людина відчуває себе здоровою.

Діагностика  H. Pylori асоційованого гастриту починається з лабораторних аналізів, серед яких:

• аналіз на Хелікобактер пілорі (Helicobacter Pylori);
• клінічний та біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• аналіз шлункового соку;
• біопсія з подальшою гістологією слизової шлунка.
• УЗД органів черевної порожнини; гастроскопія для візуальної оцінки слизових;
• внутрішньошлункова pH-метрія, яка допоможе визначити рівень кислотності;
• рентгеноскопія для уточнення діагнозу та виключення інших захворювань шлунка.

Хронічний гастрит з підвищеною кислотністю не асоційований із хелікобактерною інфекцією лікується обволікаючими та інгібіторами протонної помпи. Якщо аналіз на Helicobacter pylori позитивний, застосовуємо антибіотики з метою знищення інфекції Н. pylory. Також, призначаються знеболювальні, препарати, що обволікають стінки шлунка, та ін.

Успішна ерадикація (повне знищення) H. pylori попереджує прогресування та рецидивування захворювань. Кіотський глобальний консенсус із хелікобактерного гастриту визначає H. pylori-гастрит як самостійне інфекційне захворювання і лікарі зобов’язані встановити цей діагноз не залежно від того турбують дану особу будь-які симптоми чи ні. Найважливішим завданням ерадикації H. pylori є запобігання раку шлунка. Пацієнти з такими захворюваннями повинні виявлятися і лікуватися. Обов’язковою тактикою у пацієнтів з атрофією і кишковою метаплазією є ендоскопічний контроль із морфологічним дослідженням.

Вживання хворими на ревматологічну, неврологічну патологію ліків з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП) із протизапальною, знеболювальною, антитромбоцитарною метою, у т.ч. ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), інших антиагрегантів, у яких в організмі є H. рylori – це незалежні фактори ризику розвитку пептичної виразки та її ускладнень. Згідно з рекомендаціями міжнародного консенсусу Маастрихт VI та Кіотського консенсусу (2017), використовуються трьох- або чотирьохкомпонентні варіанти ерадикаційної терапії H. pylori. Важливим елементом ерадикаційної терапії є ефективна кислотосупресія – використання засобів, які пригнічують кислототвірну функцію шлунка.

Консенсус рекомендує тестувати на H. рylori пацієнтів, які приймають НПЗП і аспірин, з наявністю в анамнезі пептичної виразки, а також рекомендує призначення антисекреторних препаратів для захисту слизової оболонки, а при виявленні бактерії – антихелікобактерну терапію.

Оскільки терапія, що містить 2 або 3 антибіотики, залежно від клінічного випадку триває 10 або 14 днів, у хворого може розвинутись дисбіоз порожнинного вмісту товстої кишки. Дана терапія повинна проводитись лише під ретельним наглядом лікаря. Наслідком, який найчастіше виникає внаслідок безконтрольного вживання антибіотиків, є антибіотикасоційована діарея та інші прояви дисбіозу, які потребують додаткового, досить тривалого лікування. Для профілактики дисбіозу товстої кишки при ерадикації H. pylori та інших випадках застосування антибіотиків рекомендують вживання пробіотиків – препаратів, що містять лакто- та біфідобактерії або сахароміцети Буларді з першого дня антибіотикотерапії упродовж усього курсу.

Невід’ємною складовою лікування гастритичних проявів є повне виключення із раціону жирних й грубоволокнистих продуктів. Приготування їжі на пару. Щоденний прийом лужних мінеральних вод. Заборонені кава, алкогольні та газовані напої.

Хворі на хронічну форму гастриту знаходяться на диспансерному обліку й повинні відвідувати лікаря кожні пів року. Контроль вилікування проводять за допомогою езофагогастродуоденоскопії.

Обов’язковим компонентом лікування та профілактики H.pylory асоційованих захворювань шлунку та ДПК є:

• навчитися технікам контролю стресу;
• відмовитися від шкідливих звичок;
• не використовувати НПЗЗ без контролю лікаря;
• проведення превентивних курсів терапії восени та навесні (типові періоди загострення хвороби);

І найголовніше – звернутися до клініки, щоб отримати висококваліфіковану консультацію гастроентеролога одразу із появою будь-яких підозрілих явищ із боку травної системи. Це допоможе виявити патологію на ранній стадії й вчасно вжити заходів щодо профілактики та правильного лікування.

Інформацію для вас підготувала лікар-гастроентеролог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент Кулаєць Віра Михайлівна.