Реабілітація при боковому аміотрофічному склерозі
Реабілітація при боковому аміотрофічному склерозі
Боковий аміотрофічний склероз (БАС) — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке спричиняє численні складні симптоми та суттєво впливає на життя пацієнта і його родини. Реабілітація при БАС охоплює ключові напрями, такі як фізична терапія, респіраторна підтримка, трудотерапія, психологічна допомога та забезпечення належного харчування, зокрема за участі дієтолога. У разі необхідності застосовуються ортези для зменшення ризику падінь.
Фізична терапія спрямована на збереження максимальної незалежності пацієнта на будь-якому етапі захворювання. Легкі аеробні вправи з помірним навантаженням допомагають зміцнити неушкоджені м’язи, покращити роботу серцево-судинної системи, боротися з депресією і втомою, а також запобігти розвитку контрактур.
Порушення дихання, характерні для БАС, виникають внаслідок ослаблення дихальних м’язів. Ранні прояви включають задишку, ортопное, порушення сну, проблеми з концентрацією, сплутаність свідомості, денну сонливість, головні болі вранці та хронічну втому. Фізіотерапевти навчають пацієнтів правильним технікам дихання, методам ефективного відкашлювання та виконанню дихальних вправ для зміцнення м’язів і покращення об’єму легенів.
Крім того, вирішення когнітивних, поведінкових і психологічних проблем є важливим компонентом реабілітації. Комплексний підхід спрямований на підтримку навичок та покращення якості життя пацієнтів із БАС.
Алгоритм реабілітації при боковому аміотрофічному склерозі
Оскільки симптоми БАС можуть значно варіюватися через різноманітність фенотипів, лікарі розробляють реабілітаційні програми з урахуванням усіх особливостей, таких як природа хвороби, її перебіг, поточний стан пацієнта та прогноз на майбутнє. Алгоритм реабілітації включає наступні етапи:
1. Первинна оцінка: Аналіз медичної історії та огляд пацієнта командою спеціалістів реабілітаційного центру.
2. Розробка програми: Створення індивідуального плану реабілітації з чітким формулюванням цілей і врахуванням можливостей пацієнта.
3. Реалізація програми: Виконання реабілітаційного плану відповідно до визначених завдань.
4. Моніторинг і корекція: Постійний контроль стану пацієнта, внесення змін до програми залежно від нових потреб і можливостей, а також залучення додаткових фахівців чи ресурсів за потреби.