Насамперед, тримати зв’язок зі своїм сімейним лікарем. Щоденно інформувати про свій загальний стан, температуру тіла, артеріальний тиск, пульс, насиченість крові киснем – для цього варто придбати собі пульсоксиметр. Це дасть можливість лікарю своєчасно запідозрити появу ускладнень, скласти план обстежень та лікування, а також, за потреби, скерувати пацієнта на госпіталізацію.

Із лабораторних обстежень на амбулаторному етапі лікування можливими є такі:

• Загальний аналіз крові з формулою, який дасть лікарю змогу оцінити рівень основних показників крові, таких як лейкоцити , еритроцити , тромбоцити, рівень гемоглобіну тощо;
• С-реактивний білок, феритин – це білки гострої фази, чутливі індикатори ушкодження тканин при некрозі, запаленні, травмі. Підвищення цих показника спостерігаємо при бактеріальних та вірусних інфекціях;
• Прокальцитонін – показник, який є достовірним показанням до призначення антибактеріальної терапії;
• Д-димер дає змогу оцінити ризик виникнення тромбозів та доцільність призначення антикоагулянтів.
• Печінкові проби при виражених симптомах інтоксикації для оцінки функції печінки та необхідності проведення дезінтоксикаційної терапії.

Рентгенографія або комп’ютерна томографія органів грудної клітки дає інформацію про наявність пневмонії, як ускладнення COVID-19. Однак важливо пам’ятати, що це обстеження не варто виконувати з першого дня захворювання і тільки за призначенням лікаря.

Нагадуємо, що рутинне призначення антибіотиків не рекомендовано при діагностованій коронавірусній хворобі без ускладнень, а тільки при наявності достовірних ознак приєднання бактеріальної інфекції.

P.S. Додаткові методи обстеження призначаються лікарем у кожному окремому випадку з урахуванням супутньої патології, віку та стану пацієнта, а будь-які зміни в аналізах крові оцінюються комплексно з клінічного огляду пацієнта.