У 1903 році нідерландський фізіолог Віллем Ейнтховен сконструював струнний гальванометр, який в подальшому почав використовувати з діагностичною метою. Поступово він вдосконалював власний винахід, досліджував його можливості та описував деякі порушення серцевого ритму. У 1924 році Ейнтховен отримав найвищу нагороду в науковій сфері – Нобелівську премію, адже його винахід було визнано справжнім проривом в медицині! Минуло вже ціле століття, а електрокардіографія й надалі залишається незамінним методом діагностики, не зважаючи на появу нових високотехнічних та дороговартісних обстежень.

Рано чи пізно кожен з нас стикається з необхідністю робити електрокардіограму (ЕКГ). Практично жоден профогляд не обходиться в без ЕКГ-обстеження, так як цей метод є одним з основних для дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. Головними перевагами ЕКГ як методу обстеження є наступні:

• Немає протипоказів;
• Метод цілком безпечний і немає жодних ускладнень;
• Висока інформативність та доступність;
• Не потребує попередньої підготовки та виконується швидко.

На які питання нам дає відповіді ЕКГ:

• Яка частота серцевих скорочень, чи вона в межах норми?
• Чи регулярний серцевий ритм?
• Чи немає інфаркту міокарда та інших порушень кровообігу?
• Чи є надшлуночкові чи шлуночкові порушення серцевого ритму?
• Чи немає блокад, порушення провідності?
• Чи є перебої в роботі серця, екстрасистоли?
• Чи є вторинні зміни при електролітних розладах?
• Чи немає гіпертрофії та дилатації камер серця?

Окрім освітлених вище пунктів, ЕКГ важливо зробити в наступних випадках:

• Підозра на захворювання серця і високий ризик щодо цих захворювань;
• Погіршення стану хворих із захворюваннями серця, поява болю в області серця, розвиток або посилення задишки, виникнення аритмії;
• Перед будь-якими оперативними втручаннями;
• Захворювання внутрішніх органів, ендокринних залоз, нервової системи, хвороб вуха, горла, носа, шкірні захворювання і т.д. при підозрі на залучення серця в патологічний процес;
• Експертна оцінка фахівців професій, пов’язаних з високим рівнем ризику.

При всій своїй інформативності, часом ЕКГ в спокої не дає відповіді на всі запитання. В таких випадках для діагностики використовується запис ЕКГ під час дозованого фізичного навантаження, зокрема тредміл-тест, що дозволяє:

• Діагностувати порушення кровопостачання серця;
• Виявити порушення ритму серця, надмірне підвищення чи зниження артеріального тиску у відповідь на фізичне навантаження;
• Проводити професійний відбір осіб для роботи в екстремальних умовах, що вимагають високої фізичної працездатності;
• Визначати функціональний стан серця у спортсменів.

Покази до проведення тредміл-тесту:

• Підозра на ішемічну хворобу серця (ІХС) та оцінка ефективності лікування;
• Виявлення осіб із високим ризиком розвитку ІХС, особливо при безсимптомному перебігу хвороби у людей спеціальних професій (пілоти, водії, військові, водолази, вогнеборці та інші) у віці понад 40 років;
• Виявлення можливих ознак ішемії міокарда на ЕКГ при нетипових болях у грудній клітці або при безбольовому перебігу ІХС;
• Визначення працездатності і толерантності до фізичного навантаження у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда, після оперативних втручань (аорто-коронарне шунтування, стентування коронарних артерій).

В умовах нашого лікувально-діагностичного центру Ви можете зробити:

• ЕКГ з професійним розшифрування лікаря-кардіолога;
• Тредміл-тест з метою більш детальної діагностики можливих порушення серцево-судинної діяльності.

Пам’ятайте, що правильна діагностика – ключ до ефективного лікування. Будьте здорові!

Статтю підготувала лікар-кардіолог «Лікувально-діагностичного центру святого Луки» Парахоняк Вікторія Вікторівна