ole_4071.jpg

05.04.2022 Загальне

Для правильного лікування будь-якої хвороби дуже важливо точно поставити діагноз. Іноді лікарю досить оглянути хворого і вислухати його скарги, щоб виявити певну хворобу. Але одні й ті ж симптоми можуть з’являтися при різних захворюваннях, а зовнішній вигляд хворого і загальні аналізи не завжди в змозі дати підказку для встановлення правильного діагнозу. У таких випадках виникає необхідність у більш точних діагностичних методах.

Ультразвукове дослідження (УЗД) — діагностичний метод, який допомагає поставити правильний діагноз при багатьох захворюваннях. Особливо актуальний він для діагностики хвороб органів черевної порожнини.

УЗД органів черевної порожнини, нирок, наднирників

Звичайна підготовка пацієнта до дослідження органів черевної порожнини обстеження натщесерце з обмеженням харчування напередодні, тобто за 1-2 дні до проведення дослідження виключіть із раціону продукти, які викликають здуття, газовані напої, легко повечеряйте напередодні дослідження не пізніше 19.00 і вранці натщесерце йдіть до лікаря.

Якщо дослідження призначене в 2 половині дня, вранці допускається легкий сніданок не пізніше 6-8 годин до дослідження. Для якісної підготовки до дослідження рекомендують також застосування активованого вугілля, Еспумізан. Дітям 1-го року життя УЗ-дослідження черевної порожнини проводиться натщесерце через 3-3,5 години від останнього годування. При вираженому метеоризмі необхідно застосування Еспумізану відповідно до інструкції.

УЗД органів малого тазу у жінок

Проводиться двома способами: трансабдомінально і трансвагінально. Для трансабдомінального дослідження (через черевну стінку) необхідно наповнити сечовий міхур. Для чого за 2 години до дослідження випити не менше 1 літра негазованої рідини або протягом 3-4 годин не мочитися. Для дослідження трансвагінальним датчиком не забудьте правила підготовки візиту до гінеколога.

УЗД сечового міхура і передміхурової залози (трансабдомінально)

Проводиться при наповненому сечовому міхурі. Для чого за 2 години до дослідження випити не менше 1 літра негазованої рідини або протягом 3-4 годин не мочитися

УЗД молочних залоз

Проводиться в першу фазу менструального циклу — на 7-10 день від початку менструації. До 40 років виконується як базове дослідження, після 40 років – додатково до рентгенівської мамографії при наявності показань.

Доплерівська ультрасонографія судин печінки та портальної системи

Приготування: Натще та в першій половині дня. Бажано провести печінкові проби (аналіз крові) до обстеження.

УЗД жовчевого міхура

Приготування: Обстеження проводять натще в першій половині дня або, принаймні, необхідно утриматися від їжі за 4–5 годин до обстеження.

УЗД наднирників

Натще. Протягом 2–3 діб призначають безшлакову дієту. При метеоризмі показано застосування еспумізану або активованого вугілля та ферментних препаратів за 2–3 дні до обстеження.

УЗД сечового міхура та простати (трансабдомінально)

Приготування: Обстеження проводять із наповненим сечовим міхуром (можна випити до 500 г води за 1 год. до обстеження і обов’язково утриматися від сечовипускання).

УЗД простати (трансректально)

Приготування: Можна проводити без приготування. Оптимально зробити невеличку клізму за 2 години до обстеження. Не бажано проводити на фоні гострого геморою. Рекомендовано утриматися від надмірної вечері напередодні обстеження. Протипокази до обстеження: запальні процеси та травми ампули прямої кишки, геморої, нориця в стадії загострення.

УЗД щитовидної залози, суглобів, м’яких тканин, вилочкової залози, периферичних лімфовузлів

Не вимагає підготовки.


endokrinilog.jpeg

04.04.2022 Загальне

Лікар-ендокринолог займається вивченням гормональної функції організму, проводить діагностику і лікування захворювань, які пов’язані з порушенням вироблення тих чи інших гормонів та їх впливом на органи людини. Всі процеси в організмі людини відбуваються під впливом ендокринної системи. Під дією гормонів відбувається закладка органів репродуктивної системи, ріст і розвиток організму. Ендокринна система впливає на психоемоційне та фізичне здоров’я, на обмінні процеси, а також на здатність до зачаття, виношування і народження дитини.

Цукровий діабет за поширеністю посідає третє місце у світі після серцево-судинних та онкологічних хвороб. На жаль, кожні шість секунд діагностують два нових випадки цукрового діабету й одну смерть від його ускладнень.  Сліпота, інфаркт міокарда, інсульт, гангрена нижніх кінцівок, ураження нирок — ускладнення, до яких може призвести захворювання. Тому на сьогодні широко привертається увага до цієї недуги. На думку експертів, діабет – не вирок, а спосіб життя і чим швидше виявити захворювання, тим легшим буде лікування. Одним з важливих компонентів надання допомоги є постійна співпраця лікаря і пацієнта із розробкою індивідуалізованих схем лікування недуги: постійним контролем харчування, грамотним підходом до фізичного навантаження, адекватно корегованої медикаментозної терапії.

Лікарі-ендокринологи особливу увагу приділяють питанням наслідків йодного дефіциту в умовах Прикарпаття, розглядаючи його як вирішення однієї з глобальних проблем здоров’я людей. Спектр йододефіцитних захво­рювань у кожному віці має свої особливості: для плоду – це спонтанні викиди, мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку, перинатальна смертність; для немовляти – вроджений гіпотиреоз, дитяча смертність, при вира­женому дефіциті йоду – ендемічний неврологічний крети­нізм; у дітей та підлітків – це затримка фізичного і психіч­ного розвитку, юнацький гіпотиреоз, зростання патологічних змін щитоподібної залози, час­тоти виникнення вузлових форм зобу, аутоімунного тиреоїдиту тощо, висока захворюваність та схильність до хронічних захворювань, погіршення інтелектуальних здібностей, у дівчаток-підлітків – порушення у становленні репродуктивної сис­теми; у вагітних – не виношування вагітності, передчасні пологи, у решти дорослих – гіпотиреоз, зоб, зниження ро­зумової функції, підвищена сприйнятливість до радіа­ційного опромінення, безпліддя. Найфатальнішим нас­лідком дефіциту йоду є народження розумово неповноцінних дітей. Окремою групою ризику є вагітні жінки. Кількість ва­гітних із цією патологією щорічно зростає, що можна по­в’язати з відсутністю своєчасної профілактики існуючого на території нашої держави йодного дефіциту.

Після аварії на ЧАЕС в 1986 р., патологія щитоподібної залози посіла перше місце серед усіх ендокринопатій в Україні та на Прикарпатті. Чорнобильська катастрофа додала нових аспектів проблемі, зокрема щодо впливу малих доз опромінення та підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози.

Ендокринолог підходить комплексно до вирішення поставленого перед ним завдання. Відділення надає спеціалізовану допомогу з ендокринними захворюваннями, такими як:

  • цукровий діабет 1 типу, 2 типу;
  • дифузний токсичний зоб;
  • гіпотиреоз;
  • вузлові захворювання щитоподібної залози;
  • захворювання паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз,гіпопаратиреоз);
  • підгострий тиреоідит; аутоімунний тиреоідит;
  • хронічна наднирникова недостатність;
  • гормонально-активні пухлини наднирникових залоз (феохромацитома, альдостерома, синдром Іценко-Кушинга);
  • гормонально-активні пухлини гіпофіза (акромегалія, пролактинома, Хвороба Іценко-Кушинга);
  • нецукровий діабет;
  • ендокринний остеопороз;
  • ожиріння;
  • порушення статевого розвитку (ранній статевий розвиток. Затримка статевого розвитку);
  • безплідність;
  • гіперандрогенія;
  • клімактеричний синдром.

Пріоритетні напрямки роботи відділення

Діагностика, профілактика та лікування цукрового діабету та його хронічних мікросудинних (синдром діабетичної стопи, ретинопатія, нефропатія) і макросудинних (інфаркт міокарда, інсульт) ускладнень, нейропатій

Діагностика вузлових захворювань щитоподібної залози: диференціація доброякісної або злоякісної природи вузлових утворень, інтерпретація результатів біопсії та оцінка молекулярних маркерів, початкового ризику і проведення скринінгових процедур для виявлення злоякісного новоутворення.

Робота з раннього виявлення цукрового діабету в осіб з факторами ризику:

  • Артеріальна гіпертензія
  • Дисліпідемія
  • Ожиріння
  • Цукровий діабет
  • Куріння
  • Обтяжений сімейний анамнез цукрового діабету, раптової смерті, ураження периферичних артерій
  • Не виношування вагітності.

За допомогою клінічних, лабораторних, інструментальних методів досліджується функціональний стан залоз внутрішньої секреції та ускладнення зі сторони інших органів і систем організму при порушеннях діяльності означених залоз.

У відділі здійснюється моніторинг рівня глюкози у крові, добової глюкозурії та протеїнурії, визначається рівень глікозильованого гемоглобіну; досліджуються біохімічні показники (креатинін, сечовина, швидкість клубочкової фільтрації, АсАТ, АлАТ, ліпідограма, білки крові та ін.), що відображають стан вуглеводного, ліпідного обміну, функцію нирок і печінки при ендокринних захворюваннях.

У відділі ендокринології застосовуються сучасні інструментальні, гормональні методи дослідження:

  • ультразвукова діагностика захворювань щитоподібної залози та серця, органів черевної порожнини, нирок, статевих органів;
  • добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ;
  • визначення гормональних показників (рівень ІРІ, С-пептид, рівень ТТГ, Т3в. Т4в, АТТПО, кальцитонін, тиреоглобулін крові, паратгормон, віт. Д, кортизол, АКТГ, ФСГ, ЛГ, тестостерон, пролактин крові та ін.  );
  • визначення імунологічних показників;
  • спільно з відділенням функціональної діагностики розроблений та впроваджений у практику новий метод діагностики захворювань щитоподібної залози – еластометрія та еластографія.

Сучасне устаткування центру, апаратурне забезпечення, висококваліфіковані спеціалісти дають змогу проводити багатопрофільні обстеження і лікування в галузі ендокринології, надавати фахову консультативну допомогу пацієнтам із складними діагностичними випадками.


uzdsrc.jpg

01.04.2022 Загальне

Ехокардіоскопія (синонім УЗД  серця) — метод дослідження і діагностики порушень будови і механічної (скоротливої) діяльності серця.  Він дозволяє оцінити скорочувальну здатність серця та його структуру, а також артеріальний тиск в порожнинах серця.

Ехокардиоскопія застосовується для вивчення будови самого серця (розміру порожнин, функціонального стану клапанів, товщини стінок серця), а також тканин, щойого оточують.

Ехокардіоскопія показана при ішемічній хворобі серця, вегето-судинній дистонії, болях невідомої природи в ділянці серця, вроджених або набутих вадах серця.  Підозрі на перикардит чи захворювання аорти. Приводом для його проведення може бути і зміна електрокардіограми, шуми в серці, порушення його ритму, гіпертонічна хвороба, наявність ознак серцевої недостатності.

Протипоказів до його проведенн нема.

Рекомендовано перед ЕхоКс не вживати каву чи інщі продукти, що сприяють прискореному серцебиттю.


holter-1.jpg

31.03.2022 Загальне

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) — це один з найбільш інформативних методів оцінки  коливань артеріального тиску у звичних для людини умовах протягом доби. У порівнянні з одноразовим вимірюванням, добовий моніторинг тиску дозволяє максимально ефективно діагностувати артеріальну гіпертензію.

Основні показання до проведення ДМАТ

Діагностичні, коли первинно ( без медикаментозного лікування) діагностується наявність чи відсутність гіпертензіі. З метою контролю підібраної терапії — перевіряється рівень артеріального тиску на фоні підібраної терапії, та, при потребі, коригується схема лікування.

Протипоказаннями до ДМАТ

  • Шкірні захворювання (інфекційні)
  • Ураження судин і важкі  травми рук .
  • Хвороби крові в період загострення.
  • Істотні порушення серцевого ритм.
  • Показники артеріального тиску понад 200 мм рт. ст.

Як підготуватися до добового моніторингу тиску?

Для досягнення інформативних результатів і мінімізації похибок особливе значення має правильна поведінка хворого під час ДМАТ.

На час проведення ДМАТ скасовується прийом деяких препаратів, які можуть вплинути на зміну артеріального тиску ( по узгодженні з лікарем). Під час вимірювання тиску рука, на якій знаходиться манжет, повинна бути випрямлена та розслаблена. Якщо манжета трохи сповзе, її потрібно акуратно поправити. Ні в якому разі не можна допустити перегин трубки насоса.

Якщо вимірювання артеріального тиску застало пацієнта під час ходьби, то необхідно (бажано) зупинитися, розслабити руку і дочекатися закінчення вимірювання. У день ДМАТ виключаються будь-які важкі фізичні навантаження. Пацієнт не повинен приймати водні процедури.


ole_1925.jpg

27.03.2022 Загальне

Медичних методів дослідження мозку досить багато, але найчастіше такі діагностичні методики, як МРТ та УЗД, не в змозі визначити вогнище ураження і встановити причини його виникнення. Впоратися з поставленими діагностичними завданнями медикам допомагає енцефалограма головного мозку.

Більшість з нас досить спокійно ставляться до таких досліджень, як УЗД і флюрографія, але ось електроенцефалографія у багатьох викликає страх і певну недовіру. Насправді енцефалограма головного мозку — це просто метод фіксації електричних імпульсів нервових клітин цього органу та його відділів. Щоб провести процедуру, на різні ділянки голови досліджуваного накладають спеціальні електроди, що передають по проводах інформацію в комп’ютер, що відображає біоелектричну активність нейронів, з яких складається мозок, на екрані або вибудовує криві на папері. Навіть мінімальні відхилення в активності мозку відслідковуються і реєструються, завдяки чому досягається можливість більш точного встановлення діагнозу та причин захворювань цього органу.

Показання до проведення ЕЕГ

Енцефалограма головного мозку призначається далеко не всім хворим, але існує ряд захворювань і станів, при яких таку діагностику лікарі вважають необхідною:

  1. черепно-мозкові травми;
  2. перенесені хірургічні втручання на хребті та головному мозку;
  3. перевірка гіпотез про наявність новоутворень в головному мозку;
  4. симптоми порушення мозкового кровообігу;
  5. епілепсія;
  6. судоми;
  7. часті непритомність;
  8. напади невластивого для поведінки людини;
  9. невротичні захворювання та розлади;
  10. гіпертонічна хвороба;
  11. остеохондроз шийного відділу хребта;
  12. головні болі;
  13. порушення сну;
  14. затримка мовного або розумового розвитку.

Підготовка до ЕЕГ

ЕЕГ не має протипоказань. Перед її проведенням не слід вживати продукти, що містять кофеїн. В іншому випадку рекомендується дотримуватися колишнього режиму харчування. Волосся необхідно ретельно вимити і висушити. Також необхідно поінформувати лікаря про всі прийняті лікарські препаратм, так як деякі з них можуть спотворювати результати дослідження, тому їх прийом слід припинити за 1-2 дні до дослідження. Пацієнтам з підвищеною нервовою збудливістю і дітям іноді призначають заспокійливі препарати.

Людям, які страждають епілепсією, ЕЕГ часто проводять у стані сну. В такому випадку пацієнту рекомендується напередодні дослідження провести безсонну ніч. Безпосередньо перед проведенням процедури йому дають седативний препарат.

Що очікувати після проходження процедури ЕЕГ

Після проходження процедури ЕЕГ електроди з голови знімаються та людина може йти додому. При цьому вона не має відчувати жодного дискомфорту та може повернутись до рутинних справ. За цей час спеціаліст медичного центру інтерпретує записи, зняті з ЕЕГ, з’ясує причини розладів та зробить відповідні висновки. На основі цих даних буде будуватись можливий план лікування.

Розшифровка результатів електроенцефалографії

Лікар аналізує ЕЕГ, звертає увагу на симетричність електричних сигналів мозку, базальний ритм, зміна активності мозку внаслідок функціональних проб. При епілепсії, тонічних судомах реєструється підвищена електрична активність мозку, при запальних захворюваннях мозку і деяких порушеннях обміну речовин — знижена. Відсутність активності мозку, що відбивається на електроенцефалограмі у вигляді прямої лінії, що свідчить про смерть пацієнта.


nevrolog.jpg

26.03.2022 Загальне

Не зволікайте, якщо ви хоча б інколи спостерігаєте у себе такі явища: порушення координації; запаморочення; головні болі і болі в лицьовій частині черепа; болі в хребті (у шийному, поперековому і грудному відділах); м’язову слабкість; судоми і тремтіння кінцівок; зміни чутливості шкірного покриву; розлади апетиту і сну; порушення мови; зниження пам’яті, порушення читання, рахунки і т.д.

Ці симптоми можуть свідчити про те, що у вас вражена периферична або центральна нервова система. У медичному центрі святого Луки пропонують ефективні рішення цих проблем. Наші лікарі продіагностують захворювання, призначать розумне лікування.

Лікар-невролог за результатами бесіди та огляду може порекомендувати додаткові дослідження:

  • УЗД судин голови та шиї;
  • аналізи (біохімічний, коагулограма, розгорнутий аналіз крові, рівень цукру, аналіз сечі)
  • електроенцефалографія та інше.

На першій консультації при наявності болю невропатолог дасть відповідні рекомендації, зробить блокаду з метою усунення болю.


urologiya_0-1200x800.jpg

18.03.2022 Загальне

Мазок з уретри береться у чоловіків для перевірки наявності мікробів в сечівнику та їх кількості. Результати аналізу на флору у чоловіків дозволяють визначити, чи провокують наявні мікроорганізми розвиток інфекцій та запалень.

Спеціаліст проводить взяття мазка, аналізує мікрофлору і визначає, що саме стало причиною появи перерахованих захворювань. Запалення в простаті, сечівнику або міхурі може бути спровоковано травматичними ушкодженнями і шкідливими мікроорганізмами. У разі якщо захворювання викликані травмами, це, як правило, визначається без спеціальних аналізів, і паркан мазка на флору у чоловіків не проводиться. Якщо ж причиною інфекційно-запального процесу в чоловічій сечостатевій системі стали мікроорганізми, то мазок з уретри здають обов’язково, тому з його допомогою вдається визначити, який саме мікроорганізм є збудником, провести додаткові дослідження і призначити відповідне лікування.

Аналіз мазок на флору дозволяє визначити і типи мікроорганізмів, що провокують розвиток основних інфекцій чоловічих сечостатевих органів. У мазку у чоловіків можуть бути виявлені такі інфекції, як:

  • мікоплазмоз;
  • молочниця (кандидоз);
  • уреаплазмоз;
  • мобілункусоз;
  • хламідіоз;
  • лептотріксоз;
  • трихомоніаз.

Методика проведення

Лікар проводить введення інструменту в зовнішній отвір в статевому члені. Інструмент вводиться в уретру на 2-4 см і 2-3 рази повертається навколо своєї осі. Потім він виймається. Лікар, при цьому, здійснює обертальні рухи. Після цього інструмент з узятим матеріалом поміщається в стерильну пробірку або ж виконується мазок на предметному склі. Без урахування гігієнічних процедур взяття мазка займає не більше 1-1,5 хвилин.


gastroenterolog.jpg

15.03.2022 Загальне

Ураження органів травної системи проявляється багаточисленними скаргами, серед яких переважають біль та диспепсичні розлади. Біль має різний характер (гострий, тупий, ниючий, ріжучий,  постійний, нападами), різну локалізацію (надчеревна ділянка, підребір’я,  навколопупкова зона, здухвинні ділянки), може бути розлитим або локалізованим. Особливістю болю часто є його зв’язок із прийомом їжі та її характером а також має значення час винекнення болю після прийому їжі.

Серед диспепсичних синдромів слід звертати увагу на:

  • печію,
  • нудоту,
  • гіркоту в роті,
  • відрижки,
  • зміну аппетиту та смаку,
  • появу присмаку в роті,
  • здуття живота,
  • розлади стільця,
  • наявність у калі неперетравлених рештків їжі, слизу, крові.

До так званих «тривожних симптомів» слід віднести:

  • Прогресуюче схуднення при збереженому режимі та характері харчування.
  • Ураження органів травлення може проявлятись  зміною кольору шкіри і видимих слизових: виражена блідість, жовтяниця, землистий колір шкіри. В окремих випадках це можуть бути свербіж шкіри, часто рецидивуючі кропивянки.

Перечисленні симптоми можуть бути різного ступеня вираженості, нехтувати жодним з них не можна і, незволікаючи, слід звертатись до спеціаліста, який після опитування та огляду призначить необхідні лабораторні, інструментальні обстеження та лікування.


h-autumn.jpg

14.03.2022 Загальне

Як зберегти здоров’я та настрій, чому восени не варто сідати на дієту, але треба записатися до спортзалу,  чим допоможе какао та морська риба, чому застуду слід лікувати у перші три дні,  розповіла Марія Куців, лікар-терапевт Лікувально-діагностичного центру святого Луки.

1. Забезпечте себе «гормоном радості»

За словами лікаря, найперше, що впливає на людей з початком осені – зменшення тривалості світлового дня. Сонячне світло стимулює в організмі утворення так званого «гормону радості» – серотоніну. Він впливає на настрій.  А також – на гладку мускулатуру , тобто на мязи дихальної системи, серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту. Чим менший світловий день, тим менший в організмі рівень серотоніну.

«Якщо серотоніну мало, то всі ці органи працюють в’яло. Знижується активність імунної системи, а, відповідно, і опірність організму до захворювань. Влітку та навесні його в організмі достатньо, а в холодну пору від нестачі серотоніну виникають  депресивні стани. Також люди, що страждають розладами психіки, восени мають загострення», – зауважила Марія Куців. 

Щоб забезпечити себе серотоніном, слід вживати продукти, які його містять у великій кількості:  банани, фініки, інжир, диня, темний гіркий шоколад,  пити какао. Це допоможе уникнути перепадів настрою та депресій.

«Два-три шматочки гіркого чорного шоколаду в день є достатнім джерелом серотоніну», – сказала лікар.

2. Займайтеся спортом

Ще одним «гормоном настрою» є дофамін. Він викликає відчуття піднесення, ейфорії.  Утворюється в тілі під час фізичних навантажень, від відчуття закоханості.

«Початок осені – ідеальний період, щоб записатися у фітнес-клуб чи почати щоденні пробіжки. Дозовані фізичні навантаження викликають задоволення, спричинене утворенням дофаміну. Проте, проста зарядка чи недовга прогулянка для цього не буде достатньо дієвою, треба займатися активно, якщо це дозволяє стан здоровя».

3. Більше бувайте на свіжому повітрі

Потрібно поступово звикати до холодів. Ходити на роботу пішки, ввечері гуляти у парку. Міським  жителям варто ввести за правило  на вихідних виїжджати за місто. Вибирати для прогулянок вулиці, де менший трафік і менше виділення вихлопних газів автомобілями.

«Це дозволить краще адаптуватися та жити в унісон з природою», – зазначила терапевт.

4. Вживайте більше клітковини та жирних кислот

Осінь – пора, коли є багато овочів та фруктів, і цим слід користуватися. В плодах багато клітковини, яка допомагає  виводить з організму шкідливі шлаки.

«Їсти багато  сирих і тушкованих овочів дуже корисно», – сказала Марія Куців.

Корисно вживати у їжу продукти з поліненасиченими жирними кислотами, які покращують імунітет,  мають протизапальну дію та позитивно впливають на кровоносну систему, попереджують серцево-судинні захворювання. Варто споживати  жирні сорти морської риби, риб’ячий жир.

5. Забудьте про дієту восени

Восени та взимку слід харчуватися збалансовано і не старатися худнути за рахунок будь-яких обмежень.

«Восени і на початку зими заборонено сідати на дієти. Тому що організм має отримати повноцінну кількість жирів, білків та вуглеводів.  Краще це робити десь у лютому. А зараз потрібно харчуватися раціонально», – наголосила Куців.

6. Відмовтеся від кави й чаю на користь вітамінних напоїв

Чай і каву, які містять кофеїн,  лікар радить замінити травяними та ягідними напоями, в яких є вітамін С.

«Кофеїн  – речовина, яка нас змушує почуватися піднесеними, але коли його дія завершується, ми почуваємося виснаженими, знову потребуємо кави чи чаю, стаємо залежними. Тому краще зараз пити чаї, збагачені вітамінами».

Хорошою альтернативою кофеїну в осінній період є чай з шипшини, морс із журавлини, смородинове варення, чай з м’яти та звіробою.

7. Потіште себе приємними ароматами

Корисною для лікування та профілактики застуд є ароматерапія.В аптеці варто запастися ефірними оліями чайного дерева, евкаліпту, лимону, шалфею.

«Вони мають імуномоделюючу дію. А коли є концентрація вірусів чи бактерій, можуть їх інактивувати», – зауважила Марія Куців.

Котрусь із цих олій можна тричі на день випаровувати в аромалампі. Це захистить від мікробів і покращить настрій. Запахи варто змінювати кожні два тижні чи робити перерву. Якщо аромат не подобається, викликає  відразу – це сигнал, що ця ефірна олія вам не підходить.Також протипоказаннями до ароматерапії є вагітність і захворювання на астму. Не можна таким чином лікувати маленьких дітей.

«Можна зробити собі спрей: змішати 100 мілілітрів етилового спирту, по 25 крапель  олії чайного дерева й евкаліпту. Розприскувати це в приміщенні, де є хвора людина. Чи в гуртожитку, де люди живуть по четверо-п’ятеро і хтось чхає, кашляє. Це хороший спосіб дезінфекції повітря у домашніх умовах».

8. Лікуйте застуду відразу

При перших ознаках грипу – різкому підвищенні температури тіла, ломоті, нежиті, першінні в горлі – треба звертатися до лікаря. Він оцінить стадію хвороби та підбере відповідне лікування.

«Вірус у перші три дні перебуває у крові, на четвертий день потрапляє у клітини. Тому противірусні препарати дієві тільки у перші три дні. Якщо три дні ви пили малину, а на четвертий вирішили прийняти противірусні  препарати, то вони будуть неефективними,  виникатимуть різні ускладнення».

Не слід вибирати ті ліки, які активно рекламують. Кожного року діють нові штами грипу. На зібраннях лікарів про це повідомляють і рекомендують певні препарати проти них, які лікарі  рекомендуватимуть пацієнтам.

9. Не сподівайтеся, що вакцина від грипу захистить від усього

Вакцини показують себе з хорошої сторони, але процент вакцинації серед населення є досить низьким, тому вона не дає 100% ефективності. Також вакцина – це не привід втрачати обережність та думати, що вона захистить від усіх недуг.

«Вакцина від грипу не захищає від інших застудних хвороб. Якщо вакцинована людина переохолоджується, не турбується про себе, то в неї може бути гайморит, пневмонія чи інші захворювання».

10. Попередьте загострення хронічних хвороб

Осінь – загострення хронічних хвороб. Наприклад, серцево-судинних, ревматологічних. Якщо у вас є виразкова хвороба шлунку, проблеми з тиском тощо,  слід заздалегідь звернутися до лікаря за порадою.

«Людям, що страждають хронічними недугами ,варто пройти профілактичне обстеження, адже в деяких випадках потібно отримати курс лікування, змінити спосіб життя, раціон харчування, що попередить розпал  хвороби» – радить лікарка.


crop.jpg

11.03.2022 Загальне

З настанням мінливої погоди зростає ризик зіткнутися з найпоширенішим захворюванням – нежиттю. Нежить або риніт – це запалення слизової оболонки носа. Симптоми і лікування будуть відрізнятися в залежності від інфекції. Також виникнення нежиті може бути наслідком переохолодження і атаки алергенів.

Основним фактором у боротьбі із запаленням слизової оболонки носа є точне визначення причини захворювання. Нежить, як клінічний синдром, включає в себе класичний симптомокомплекс. До нього належать: набряк слизової оболонки носа і гіперсекреція. В результаті зменшується просвіт носових ходів, що викликає відчуття “закладеності”, відповідно утруднене носове дихання, нерідко відчуття сухості, печіння в носоглотці з переходом до ротоглотки, зуд в порожнині носа. Добре, коли набряк носових раковин незначний і нетривалий (до 7 днів).

У випадку навпаки, у додаткових пазухах носа через порушення дренажної функції відбувається накопичення слизистого секрету, який в результаті нагноюється. Таким чином, створюються умови переходу нежитю в бактеріальний процес. Симптоми значно відрізнятимуться від простого риніту. До закладеності носа додаються головні болі при нахилі голови, виділення слизисто-гнійні, підвищення температури тіла, загальне нездужання.

Мета терапії – зменшити набряк носових раковин, розблокувати природні співустя з додатковими пазухами носа, покращити евакуацію секрету, цим самим очистити слизову порожнину носа і відповідно подіяти на збудник.

Важливо пам’ятати, що правильно “видути” носа – це також запорука не поширення інфекції до інших лор-органів (йде мова про слухові труби, через які інфекція може потрапити в порожнину середнього вуха).

Багатьом здається, що нежить(з якого і починаються всі численні різновиди синуситів) зовсім не хвороба  – і  “нелікований нежить проходить за тиждень, лікований за 7 днів”.  До речі, цей жарт вже має міжнародний масштаб.

Однак, слід пам’ятати, що небезпека риносинуситів для здоров’я полягає в тому, що в навколоносових пазухах накопичується гній, викликає запалення і біль в прилеглих тканинах і органах.

Ще один із найпоширеніших різновидів нежиті є алергічний риніт – запальна реакція слизової оболонки носа на дію алергену.

Проявляється закладеністю носа, відчуттям лоскотання в носі, рясним виділенням слизу прозорого кольору, чханням, сльозотечею, зниженням нюху. Є дві основні форми алергічного риніту: сезонний і цілорічний.

Окрім загального дискомфорту, тривалий перебіг  алергічного риніту  може призводити до розвитку: алергічного риносинуситу, поліпів у носі, отиту, носових кровотеч, стійкого порушення нюху, бронхіальна астма. Основне в лікуванні: усунути дію алергену на організм людини, медикаментозне лікування.

У випадку наявності у Вас симптомів, які на Ваш погляд можуть нести за собою небезпеку для здоров’я,  звертайтеся в Лікукально-діагностичний центр св. Луки до лор-спеціалістів.


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024

Translate »