6a0b2c0f6eac80977f166b06634ddc63_35095.webp

21.01.2022 Загальне

Мікроімпульсна лазерна циклокоагуляція – новий лазерний метод лікування глаукоми, унікальний для Західної України. Дозволяє успішно понижувати внутрішньоочний тиск і боротись з прогресуванням глаукоми.

Важливим є те, що дана лазерна маніпуляція є ефективна на третій стадії, коли інші лазерні втручання і очні краплі вже не допомагають, а хірургічне лікування часто не дає результату.

Мікроімпульсна лазерна циклокоагуляція є короткочасною (2 хв) і практично не болючою процедурою, що проходить без дискомфорту для пацієнта і успішна при запущеній стадії глаукоми.

Дане лікування проводять досвідченні лікарі-офтальмологи нашого центру Савич Андрій Іванович, Ціхоцька Христина Петрівна та Гром’як Тетяна Василівна


204.jpg

19.01.2022 Загальне

Отоларингологія — медична область, яка займається діагностикою, терапією хвороб ротоглотки, носових пазух і вух. З огляду на анатомічне розташування органів і їх взаємозв’язок, нескладно здогадатися, що патологічний процес швидко поширюється на навколишні структури.

Дитячий ЛОР дуже затребуваний серед фахівців, так як більша частина захворювань у дитини пов’язана саме з верхніми дихальними шляхами і вухами. Спеціаліст займається вивченням анатомічних особливою даної зони, аналізом фізіологічного функціонування ЛОР-органів, а також лікуванням патологій різного походження та тяжкості. Поділ отоларингологів на «дитячих», «дорослих» обумовлено значними особливостями будови, функціонування органів, що вимагає індивідуального підходу в діагностиці та лікуванні з урахуванням віку пацієнта.

Діти значно частіше страждають захворюваннями ЛОР-органів у порівнянні зі старшими людьми. Це обумовлено не сформованим імунітетом, підвищеною секрецією залоз, вузькими носовими ходами та іншими анатомо-фізіологічними особливостями. Причиною захворювання можуть стати:

  • інфекційні збудники (кір, дифтерія, грип);
  • фактори навколишнього середовища (холодний вітер, злива, сухе повітря);
  • травми, сторонні тіла;
  • грибкове ураження вушної порожнини;
  • зниження імунітету на тлі загострення хронічної патології, авітамінозу;
  • зміни мікрофлори носоглотки (активація стрептококів);
  • пухлинний процес;
  • часті алергії;
  • неправильний прийом деяких лікарських засобів.

Щоб уникнути прогресування хвороби, виникнення ускладнень, слід звернутися до отоларинголога при появі перших ознак патології. Серед клінічних симптомів хвороб ЛОР-органів варто відзначити:

  • рясні виділення водянистого характеру з носових порожнин;
  • гнійні виділення з носових ходів;
  • гугнявість голосу;
  • хропіння;
  • відсутність носового дихання;
  • зниження нюху;
  • гіпертермія;
  • біль в зоні навколоносових пазух;
  • збільшення регіонарних лімфовузлів (підщелепних, завушних);
  • збільшення мигдаликів, поява нальоту;
  • осиплість голосу;
  • наліт на язиці, гнійники задньої глоткової стінки;
  • зниження слуху;
  • біль в горлі, вухах;
  • гіперемія слизової горла.

Важливо пам’ятати, що захворювання ЛОР-органів у дитячому віці прогресують дуже швидко, що може призвести до тяжких ускладнень, наприклад, задухи при стенозуючому ларингіті. У зв’язку з цим не рекомендується намагатися самостійно вилікувати дитину.

У Лікувально-діагностичний центр Святого Луки веде прийом досвідчений дитячий отоларинголог П’ятко Роман Романович

До компетенції лікаря входить ендоскопічний  огляд, лікування тонзиліту (гострого, хронічного перебігу), назофарингіту, гнійного отиту, грибкового ураження вух, горла, аденоїдів, синуситів, алергічного риніту, а також видалення сторонніх тіл, сірчаної пробки, промивання мигдаликів та інше.

Не займайтесь самолікуванням своїх дітей, проконсультуйтесь з лікарем!


vag-title-1200x853.jpg

18.01.2022 Загальне

Вагітність – особливий період кожної жінки. Це новий етап у житті, коли все змінюється.  Від здоров’я майбутньої мами залежить перебіг вагітності та здоров’я дитини.

Супровід вагітності досвідченим лікарем – це упевненість та спокій жінки упродовж усіх 9 місяців.

Коли ставати на облік

Часто можна почути, що облік вагітних ведеться з 12-го тижня. Насправді ж на консультацію до гінеколога слід звернутися одразу, щойно тест на вагітність дав позитивний результат.

У першому триместрі закладаються усі життєво важливі органи малюка, тому необхідно пройти комплексне обстеження організму. Так лікар зможе оцінити стан здоров’я майбутньої матері й, у разі потреби, призначити медичну підтримку.

Як проводиться спостереження вагітності

Під час першого триместру вагітній видають обмінну карту, в яку будуть вносити всі дані про захворювання, спадковість, а також розписаний графік індивідуальних обстежень. Під час кожного візиту лікар вимірює артеріальний тиск, вагу, окружність живота, прослуховує серцебиття плоду.

Також за графіком призначають необхідні аналізи, які вагітна повинна здати до наступного візиту.

Коли вагітній варто негайно звернутися до лікаря

Є випадки, коли відтягувати візит до лікаря не потрібно, а саме:

  • кровотеча з піхви,
  • зміна характеру рухів плоду,
  • сильний головний біль,
  • затьмарений зір,
  • лихоманка та озноб,
  • біль при сечовиділенні,
  • постійні скорочення матки,
  • раптові набряки, особливо обличчя та рук,
  • нудота, блювання, пронос,
  • підтікання або відходження навколоплідних вод.

Вищеперелічені випадки є дуже небезпечними як для життя малюка, так і для жінки, тому не гайте часу й відразу звертайтеся до лікаря.

Ведення вагітності в приватній клініці:

  • спостереження вагітності проходить під постійним контролем кваліфікованого акушера-гінеколога,
  • уважне ставлення медичного персоналу,
  • контроль за станом здоров’я малюка й майбутньої матері,
  • відсутність черг,
  • видається уся необхідна медична документація (обмінна карта, довідки, лікарняний лист тощо),
  • психологічна й практична підготовка до пологів (школа батьківства).

Досвідчені акушери-гінекологи нашого центру займаються не тільки лікуванням, але й плануванням і веденням вагітності. Це дає гарантію, що вагітній буде надана своєчасна допомога на будь-якому терміні та у зручний для пацієнта час. Ваше здоров’я та здоров’я дитини буде під надійним контролем лікарів, а це означає, що можна буде не турбуватися, а насолоджуватися особливим положенням.


hpt.png

17.01.2022 Загальне

Артеріальна гіпертензія (АГ) — хронічне захворювання, при якому головною діагностичною ознакою (симптомом) є стійке підвищення  тиску у артеріальних судинах великого кола кровообігу.

Підвищення артеріального тиску примушує серце працювати з більшим навантаженням через підвищений загальний периферичний судинний опір для забезпечення нормальної циркуляції крові у кровоносних судинах великого кола кровообігу. АГ є одним із основних факторів ризику інсульту, інфаркту міокарда (серцевих нападів), серцевої недостатності, аневризми артерій (наприклад, аневризми аорти), захворювання периферичних артерій і є частою причиною хронічного захворювання нирок. Навіть помірне підвищення артеріального тиску пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. Число людей, які є гіпертоніками, але не усвідомлюють цього, є досить великим, але не менш великою є кількість людей, які знаючи про свою проблему, не правильно її оцінюють, або допускаються помилок при  лікуванні гіпертонії. Тому на них ми хочемо акцентувати особливу увагу!

Отож, помилкою є:

1. Вірити, що гіпертонію можна вилікувати!

Якщо Вам  виставили  діагноз – «гіпертонія», то це до кінця життя. Ліки, котрі призначив лікар, сприяють постійній підтримці артеріального тиску на належному рівні, тому їх потрібно приймати постійно! Єдине, якщо гіпертонія діагностована на ранній стадії, вона піддається корекції, при якій, на деякий час хворий може обходитися без спеціальних препаратів.

2. Бути переконаним, що артеріальний тиск у нормі зростає з віком.

Артеріальний тиск  140 на 90 – це максимальна допустима норма.  Якщо тиск вищий – це привід відвідати лікаря, не залежно від того, скільки Вам років!

3. Думати,що хворим на гіпертонію дозволено розширювати судини за допомогою спиртного.

Алкоголь порушує серцевий ритм, а при регулярному вживанні навіть невеликої кількості спиртного, порушується робота серцево-судинної системи, отже, виникають стрибки тиску. Гіпертонікам протипоказано спиртне в будь-якій кількості.

4. Вважати, що гіпертонія  – не привід для хвилювання.

Багато людей недооцінюють гіпертонічну хворобу, вважаючи її просто незначною проблемою зі здоров’ям, в той час, коли саме ця хвороба може уксладнюватися такими серйозними захворюваннями як інфаркт та інсульт а також багатьма іншими.

5. Не  вживати ліки, якщо підвищений тиск не викликає дискомфорту!

Навіть якщо людина не відчуває ніяких тривожних симптомів підвищеного тиску, він всеодно згубно впливає на серце-судинну систему і рано чи пізно дасть про себе знати наслідками, яких можна було уникнути!

6 Чекати підвищення артеріального тиску, щоб випити препарат.

Ліки, котрі призначив ліки повинні діяти постійно  не допускаючи високих скачків тиску, адже кожне різке і вагоме  його підвищення загрожує виникненням ускладнень!

7. Вимірювати артеріальний тиск не правильно.

При самоконтролі артеріальний тиск  зазвичай вимірюють вранці та ввечері, а також — за потребою, у разі зміни самопочуття. Якщо ви давно лікуєтесь та при щоденних вимірюваннях АТ нормальний, можна вимірювати АТ один раз на три дні.

Починати вимірювати АТ слід по черзі на обох руках. За справжній АТ приймають вище значення. Надалі вимірювання АТ проводять на тій руці, на якій він був вищим.

Вимірюйте АТ два рази поспіль з інтервалом 3–5 хв. Якщо різниця в значеннях істотна (більше 10 мм рт. ст.), вимірюйте АТ втретє.

Накачуйте манжету на 30 – 40 мм рт. ст. вище очікуваного тиску. Вибирайте  для себе манжетку відповідного розміру (якщо окружність вашої руки велика, то і манжатка має бути більшою, ніж стандартна).

Завжди ведіть щоденник АТ: записуйте результати вимірювань із зазначенням дати та часу вимірювання. Якщо різниця між двома вимірюваннями поспіль велика, запишіть результат усіх вимірювань. Якщо в момент вимірювання АТ ваше самопочуття відрізнялось від звичайного (головний біль, нудота, тощо), зробіть в щоденнику про це позначку. Щоденник АТ значно полегшить лікарю призначення та контроль лікування.

Бути обізнаним пацієнтом – це більш, ніж половина успіху в боротьбі з хворобою! Не забувайте про це!


14522008629224.jpg

16.01.2022 Загальне

Респіраторно-синцитіальний вірус (RSV) – інфекція, яка викликає різноманітні симптоми у дітей віком до двох років. Однак, більшість дітей, які інфіковані вірусом, відчувають тільки симптоми застуди і одужують самостійно без ускладнень.

Проте, у певної групи пацієнтів RSV-інфекція може перебігати із ускладненнями. До них відносять:

  • діти молодше 6 місяців
  • передчасно народжені діти
  • діти, які мають захворювання легень або імунної системи.

RSV – вірус, який знаходиться у мікрокраплинах слюни чи слизу із носу. Ці мікроби поширюються безпосередньо від людини до людини при кашлі і чханні або при контакті із забрудненими предметами (дверна ручка, іграшки). Інфекція найбільш поширена в зимово-весняний період. Нижче наведено ознаки RSV- інфекції у немовлят, коли необхідно звернутися до лікаря і як запобігти поширенню вірусу.Симптоми RSV-інфекції:

  • нежить
  • лихоманка
  • поганий апетит або сон
  • погіршення самопочуття
  • кашель
  • хрипи
  • утруднене дихання
  • втягнення податливих місць грудної клітки (міжреберних проміжків)
  • пришвидшене дихання
  • зупинка дихання.

RSV-інфекція є найпоширенішою причиною бронхіоліту і пневмонії у дітей молодше одного року. Проникнення вірусу в дихальні шляхи викликає набряк слизової оболонки бронхів, який призводить до накопичення слизу в дихальних шляхах. Кожен пацієнт переносить RSV-інфекцію індивідуально. Деякі з них мають незначні симптоми, а інші можуть мати небезпечні для життя ускладнення.ЛікуванняRSV є вірусом, тому існує наступна практика, щоб допомогти подолати його. Антибіотики не діють на віруси, і немає вакцини щоб запобігти захворюванню. Тому, лікування RSV спрямоване на лікування симптомів і запобігання ускладнень.У більшості випадків RSV-інфекції немовлята одужують без лікування через 1 – 2 тижні. Іноді при адекватних соціально-побутових умовах діти можуть лікуватись вдома.

Симптоматичне лікування

Збільшити об’єм рідини, яку споживає дитина. Регулярне споживання рідини запобігає зневодненню у дітей, хворих на  RSV-інфекцію. Заохочуйте дитину до споживання рідини. Якщо дитині більше 6 місяців, спробуйте дати їй більше води. Діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, груди матері давати на вимогу, а не по часу.

Різні препарати можуть призначатись у вікових дозах з метою корекції дискомфорту і зниження температури тіла. Якщо немовля ніколи не отримувало їх раніше або має вік до 3 місяців – важливо повідомити про це лікаря перед тим, як дати дитині ліки.

Очищення слизу з дихальних шляхів. Видалення надлишкового слизу з рота або носа дитини можливе за допомогою груші або відсмоктувача. Дана процедура полегшує дитині дихання та споживання їжі.

Завжди зверніться до лікаря, перш ніж давати дітям та немовлятам ліки від застуди чи кашлю. Деякі ліки містять речовини, які не підходять для дітей віком до 6 років. Батьки повинні уникати прийому більшості комбінованих ліків від застуди та кашлю у дітей віком до 2 років.

Інгаляційна терапія через небулайзер дітям віком до шести місяців в Україні та світі не рекомендується. Немає даних, що інгаляційні гормони полегшують перебіг та тривалість захворювання.

При зниженні насичення кисню в крові (сатурація) дитині показана киснева терапія через маску або носові канюлі. Здійснити це можна тільки у стаціонарі.

Коли звертатися до лікаря?

Негайно зверніться до лікаря або за екстреною медичною допомогою, якщо дитина виявляє будь-які ознаки утрудненого дихання, наприклад:

  • в’ялість
  • пришвидшене дихання
  • втягнення податливих місць грудної клітки при диханні
  • синюшність навколо губ або нігтів
  • зниження споживання води та їжі
  • зниження активності дитини
  • надсадний непродуктивний сухий кашель.

Профілактика

Регулярне миття рук може допомогти запобігти передачі RSV. Вірус дуже заразний, тобто дуже легко поширюється між людьми. Деякі прості заходи можуть допомогти людям уникнути зараження. Деякі з цих заходів включають:

  • Уникати тісного контакту з хворими (поцілунки, обійми і рукостискання).
  • Уникати дотику до обличчя, очей, рота або носа.

950103.jpg

15.01.2022 Загальне

Ось і закінчився цикл новорічно-різдвяних свят! Нажаль, окрім приємних спогадів  в багатьох з нас опісля святкувань залишилися і деякі неприємні наслідки: здуття живота, відрижка, втрата апетиту, порушення стільця. І це не дивно, адже в результаті переїдання система органів травлення отримує надмірну кількість роботи і не зовсім справляється з її виконанням. Як допомогти організму подолати ці труднощі і відновити роботу органів шлунково-кишкового тракту після святкових застіль?

  • Пийте багато води, особливо після зловживання алкоголем, оскільки він зневоднює організм, а разом з тим позбавляє його корисних мікроелементів , зокрема втрачаються іони калію, які так необхідні для роботи гладкої мускулатури ШКТ, серцевого м’язу. Радимо надати перевагу лужним водам («Поляна квасова», «Лужанська», «Боржомі»). Нагадуємо, що добова норма вживання рідини 1.5-2 л.
  •  Не обмежуйте себе різко в їжі — це ще один додатковий стрес для організму.
  •  Окрім води, добавте в раціон м’ятний (зменшує апетит,заспокоює) та зелений(джерело антиоксидантів) чаї, узвар ( природне  джерело калію).
  • Зробіть акцент на кисломолочні продукти: кефір, йогурт, м’який сир. Вони містять вуглеводи, що легко засвоюються, тваринні жири, білок та корисні бактерії — які допомагають кишечнику перетравлювати їжу, сприяють виведенню токсичних речовин. Йогурти радимо вживати «білі» — без наповнювачів;
  • Відмовтеся на деякий час від вживання таких продуктів як свіжий хліб, здобне, листкове тісто, жирні сорти м’яса, грибні страви, мариновані овочі, свіжа цибуля, часник — це дозволить підшлунковій залозі швидше відновити свою повноцінну роботу;
  • Не виконуйте відразу тривалих тренувань, важких фізичних навантажень. Надавайте перевагу ходьбі, їзді на велосипеді.

Сподіваємося, що наші поради допоможуть Вам швидко відновити хороше самопочуття! Звертаємо Вашу увагу, що людям, які страждають хронічними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту (гастрит, холецистит, панкреатит, коліт, гепатит тощо) та мають вище перелічені скарги, варто додатково проконсультуватись з лікарем, тому, що звичайної дієти їм може видатись не достатньо!


pist2019.png

14.01.2022 Загальне

Незабаром християни всього світу святкуватимуть величне свято Воскресіння Христового. Для належної підготовки духу й тіла до цієї події, церква закликає вірян до дотримання Великого посту.

Будь-який піст, а особливо передвеликодній , має вплив на три аспекти життя:

  • Духовність;
  • Психологію;
  • Здоров’я.

Основна мета посту – духовна, але варто знати і те, як піст впливає на здоров’я та як правильно постити, щоб не зашкодити організму. Отож? Піст – це не привід для перевірки власної витривалості. Також піст – це не розвантажувальна дієта, а очищення душі і тіла. Якщо до нього підходити саме з такого ракурсу – буде найбільша користь. Церква і медицина мають спільні погляди на те, кому варто утриматися від посту. Це наступні категорії людей:

  • Хворі, яким потрібне повноцінне харчування, здебільшого це ті люди, котрі страждають гастритом, виразковою хворобою, цукровим діабетом тощо;
  • Також звільняються від посту особи після операції;
  • Жінки під час вагітності, пологів та годуючи матері;
  • Люди, які займаються важкою фізичною працею;
  • Діти до 14 років та люди, старші 60-ти років.

Тим, хто переживатиме з приводу відсутності змоги дотримуватися посту в їжі, хочу привести цитату Святого Іоана Золотоуста: «Той, хто не може постити, повинен щедро давати милостиню, примиритись з ворогами, позбутися злопам’ятності». Яку користь, з медичної точки зору, отримає людина, що постить. У людей, які дотримуються посту, спостерігається зниження рівня глюкози в крові, холестерину та нормалізація артеріального тиску. Піст знімає сприяє зниженню дратівливості , поліпшує сон та загальне  самопочуття. Харчуватися варто часто, невеликими порціями. Щодня включайте до раціону злаки, свіжі овочі, фрукти, сухофрукти, мед, бобові, гриби, горіхи. Людей, які мають намір на довгий час відмовитися від молочного, закликаємо відмовитися також і від кави, оскільки кофеїн – це досить сильний діуретик, випиваючи його, ми втрачаємо набагато більше рідини, з якою вимивається і кальцій. Людям,котрі на тривалий період повністю відмовляються від вживання м’яса, також слід додатково збагачувати організм вітамінами групи В. Вони у значній кількості містяться в хлібі грубого помолу, гречаній, вівсяній крупах, квасолі, горосі. Сподіваємося, що цьогорічний Великий піст піде на користь Вашій душі та тілу!


1477396849_k-2025-godu-erektilnaya-disfunkciya-kosnetsya-322-mln-muzhchin-uchenye.jpg

13.01.2022 Загальне

Прийнято вважати, що сучасні чоловіки не мають права проявляти слабкість і привселюдно заявляти про свої проблеми, особливо, якщо вони пов’язані із здоров’ям. У разі ж, коли справа стосується інтимної сфери і, зокрема, захворювань сечостатевої системи, переконати чоловіка, який страждає недугою, пройти медичне обстеження буває украй складно.

Порушення ерекції являється одним з частих симптомів сексуальних розладів у чоловіків. В останні роки цей вид патології виділяється у самостійну клінічну групу – еректильна дисфункція.

Еректи́льна дисфу́нкція або інакше імпотенція (лат. impotens — «статеве безсилля», «слабкість») — порушення статевої функції у чоловіків, що характеризується неспроможністю досягти та утримувати ерекцію статевого члена, достатню для проведення задовільного статевого акта більше одного місяця.

Фактори ризику

Сьогодні медики виділяють дві основні групи ризику для чоловіків, які схильні до розвитку еректильної дисфункції.

До першої з них відносяться люди з різними хронічними захворюваннями, серед яких: хвороби серцево-судинної системи, цукровий діабет, порушення ендокринної системи, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, серйозні черепно-мозкові травми.

Друга група включає чоловіків найбільш схильних до стресів, які постійно відчувають хронічну втому, недосипання, сильні психологічні навантаження. Окрім цього, до другої групи ризику відносяться представники сильної статі, які зловживають алкоголем, нікотином і наркотиками. Також до еректильної дисфункції схильні чоловіки, які тривалий час вживають лікарські препарати, що містять наркотичні речовини і антиандрогени.

Особливу групу складають пацієнті з еректильною дисфункцією після оперативних лікувань (аденомектомія, радикальна простатектомія).

Життя без еректильної дисфункції? Це можливо!

Слід зауважити, що на початкових стадіях еректильна дисфункція не має яскраво виражених симптомів, і визначити розвиток імпотенції можна лише в результаті медичного обстеження.

Тому чоловікам, особливо після 40 років, дуже важливо регулярно консультуватися з фахівцями і хоч би раз на рік проходити огляд у спеціаліста, щоб своєчасно діагностувати хворобу.

Тож чим раніше буде виявлена недуга і призначено лікування, тим більше у пацієнта шансів не лише уникнути подальшого розвитку імпотенції, але і зберегти своє чоловіче здоров’я.


grudnoe-vskarmlivanie-povyshaet.jpg

12.01.2022 Загальне

Одним з найважливіших факторів ризику підвищеної захворюваності  дітей першого року життя є  нераціональне харчування, під яким розуміють відсутність у раціоні дитини грудного молока.

Підвищення інтересу до грудного вигодовування в останні роки пов’язане з одного боку  з поглибленим вивченням складу і властивостей грудного молока, зокрема, імунопротективних та імуностимулюючих, з іншого – зростанням інфекційної і алергічної захворюваності дітей. Незважаючи на переконливі докази того, що виключно грудне вигодовування запобігає таким хворобам, як діарея і пневмонія, глобальні показники грудного вигодовування залишаються відносно низькими і зростають дуже повільно. За результатами наукових досліджень встановлено, що  частота природного вигодовування серед не хворіючих дітей є у 2 рази вищою, ніж серед частохворіючих дітей. Раннє штучне вигодовування нерідко призводить до розвитку аліментарнозалежних захворювань.

Серед таких захворювань найчастіше спостерігаються рахіт, хронічні розлади харчування (дефіцит ваги або надлишкова вага дитини), залізодефіцитна анемія, алергічні захворювання. На сьогоднішній день особливо гостро стоїть проблема алергічних захворювань у дітей. Вчені виявили високий відсоток проявів алергії у дітей, яких пізно прикладали до грудей після народження та котрі в недостатній кількості отримували материнське молоко. У дітей, які знаходяться на природному вигодовуванні перші 6 місяців життя, ризик появи алергічних реакцій приблизно в два рази менше, ніж у малюків на штучному вигодовуванні.

Немає для суспільства вигіднішої інвестиції, ніж вкладати грудне молоко в дитину. Це найприродніше, найбезпечніше харчування для немовляти. Для країн з нормальним соціальним і фінансовим кліматом годувати груддю — це спосіб зробити дітей максимально здоровими. Таким чином, будь-яка спроба позбавити дитину природного грудного вигодовування може розцінюватися як екологічна катастрофа для цієї дитини. Очевидним є взаємозв’язок між тривалістю лактаційного імунітету і  антиінфекційною резистентністю дітей. Тому важливим є всіма силами  підтримувати грудне вигодовування. Ми знаємо, що бути мамою, це не тільки безмежне щастя, а ще й велика відповідальність. Нехай Ваш малюк росте здоровим!


anemia.jpg

11.01.2022 Загальне

Анемія – слово, яке у всіх на слуху, однак чи правильно кожен для себе тлумачить його – запитання, саме тому нижче розкажемо, що таке анемія, і що робити щоб її уникнути.

  • Що таке анемія?

Анемія (з латинської означає anaemia, ae f – недокрів’я) – це стан організму, який супроводжується зниженням рівня гемоглобіну в кожному еритроциті.

  • Що є причиною її виникнення?

Якщо врахувати, що видів анемій є достатньо багато, то й причин, звісно ж, є не менше –  і вони  можуть варіювати, в залежності від виду анемії, від дефіциту мікроелементів та вітамінів і аж до генетично обумовленого чи викликаного шкідливими факторами, руйнування власних червоних кров’яних тілець (еритроцитів). Однак сьогодні ми хочемо  зупинитись на залізодефіцитній анемії, яка є, напевне, чи не найпоширенішим видом анемії (назва якої і містить в собі причину її виникнення – дефіцит заліза).

  • Які причини  дефіциту заліза?

Дефіцит заліза виникає, коли потреба в ньому перевищує кількість  його всмоктування  або у випадку надмірної його втрати. Зазвичай, дефіцит заліза спостерігається у дітей в періоди підвищеної потреби організму в залізі, що пов’язано із прискореними темпами росту, транзиторний дефіцит заліза може спостерігатися при гормональних змінах в період статевого дозрівання. Вагітність та грудне вигодовування також обумовлює додаткову потребу в залізі, глисна інвазія, недостатнє надходження заліза з харчами, або погане його всмоктування внаслідок захворювань кишечника, ну і звісно, найчастішою причиною втрати заліза у дорослих є втрата крові (шлунково-кишкові кровотечі, рясні менструації тощо).

  • Які симптоми супроводжують дане захворювання?

Перебіг хвороби може бути безсимптомним. Симптоми, як правило, з’являються при тяжкому ступені залізодефіцитної анемії: загальна втома, задишка під час фізичного навантаження, дисфагія (порушення ковтання). До менш поширених симптомів належать загальна слабкість, блідість, койлоніхії (ложкоподібний ніготь), ангулярний хейліт («заїда» в народі), пришвидшене серцебиття,, головний біль, дзвін у вухах, порушення смаку, пристрасть до незвичайних продуктів (земля,крейда, глина, лід), перекручення нюху (пристрасть до запаху бензину, ацетону, друкарської фарби), тощо.

  • Що робити, коли визначив в себе один чи декілька симптомів з вищевказаних?

Якщо Ви виявили в себе один або декілька вище перелічених симптомів – якнайшвидше зверніться на консультацію до свого лікаря, адже варто пам’ятати, що тільки лікар зможе правильно інтерпретувати ваші скарги, оглянути Вас та визначити правильний алгоритм обстеження та лікування, адже залізодефіцитна анемія може бути не тільки самостійним захворюванням, а й симптомом більш серйозних проблем (захворювання кишечника, нирок, гіпотиреоз, онкозахворювання в літніх людей, тощо).

  • Що потрібно, щоб  попередити виникнення анемії?

Очевидно, ключовим моментом в попередженні виникнення не тільки анемії, а й будь-якого  іншого захворювання, є своєчасне звернення на профілактичний огляд до свого сімейного лікаря, і виявлення тих чи інших проблем на ранніх стадіях.

Другим моментом є збалансоване харчування з достатньою часткою продуктів, які містять залізо. До них відносяться – фісташки, теляча печінка, шпинат, чечевиця, горох та гречка, м’ясо кролика, телятина, гриби, какао і чорниці, гранат  та ще багато інших продуктів. Варто зазначити, що залізо, що міститься в продуктах тваринного походження, краще засвоюється організмом, аніж залізо рослинних продуктів, саме тому, люди, які не вживають м’ясо та продукти тваринного походження мають враховувати підвищений в них ризик виникнення анемії, і повинні ретельно слідкувати за своїм здоров’ям.

Профілактично здаючи загальний аналіз або окремий показник крові – гемоглобін, – Ви можете самостійно дізнатися рівень заліза.

Будьте здорові! Обстежуйтесь профілактично!


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024

Translate »