1.png

29.03.2024 Загальне

Грижі стравохідного отвору діафрагми. Коли потрібна операція?

Що таке діафрагмальна грижа? Діафрагма розділяє органи грудної клітки та черевної порожнини. В ній є декілька слабких місць в яких можуть утворюватися грижі. Враховуючи, що під час дихання в грудній клітці створюється негативний тиск і виникає присмоктуюча дія, завдяки цьому органи черевної порожнини можуть проходити через діафрагму в грудну клітку. Найбільш поширеним видом діафрагмальних гриж є грижі стравохідного отвору діафрагми (грижі СОД), які утворюються в місці проходження стравоходу через діафрагму.

Розрізняють декілька типів гриж СОД:
Грижі I типу (ковзні або аксіальні) зустрічаються найбільш часто — в 95%. Ковзні грижі характеризуються зміщенням стравохідно-шлункового переходу та кардіальної частини шлунку в грудну клітку. Це призводить до неспроможності стравохідно-шлункового переходу, закиду шлункового вмісту в стравохід та розвитку гастро-езофагальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Близько 85% пацієнтів з ГЕРХ мають ковзні грижі СОД. При ГЕРХ виникає хімічне запалення слизової оболонки стравоходу. Шлунковий сік містить соляну кислоту, яка чинить пошкоджуючу дію на слизову стравоходу. Прояви захворювання можуть бути різні: найбільш частий симптом це печія, також може турбувати відрижка, нудота, болі за грудиною та у верхніх відділах живота, неприємний запах з рота, захриплість голосу, кашель, запалення горла (рефлюксний ларингіт). У тяжких випадках виникають виразки стравоходу, фіброзна стриктура (звуження) та стравохід Баретта.

Грижі II типу (параезофагальні) характеризуються переміщенням частини шлунку в грудну клітку, проте стравохідно-шлунковий перехід залишається в черевній порожнині фіксований на своєму місці. Відповідно ГЕРХ не виникає. Даний тип гриж небезпечний можливим виникненням таких грізних ускладнень, як заворот, защемлення, перфорація тощо.

Грижі III типу — змішані, це поєднання перших двох типів, при них в грудну клітку може переміщуватися більша частина шлунку і виникати так званий “перевернутий шлунок”. При грижах IV типу в грудну клітку окрім шлунку переміщуються інші органи — кишківник, печінка, селезінка.

Для встановлення типу грижі та наявності ГЕРХ проводиться ряд обстежень:
– езофагогастродуоденоскопія
– контрастна рентгенографія стравоходу
– комп’ютерна томографія
– pH-метрія та ін.

Коли потрібна операція?
Ковзна грижа І типу сама по собі не являється показом до операції, головне значення має наявність ГЕРХ. Спочатку проводиться консервативна терапія препаратами, що знижують шлункову секрецію, дієтотерапія. Оперативне лікування з приводу грижі даного типу потрібно проводити у випадках неефективності даного лікування. Також операція показана при відсутності грижі, але наявності ГЕРХ консервативне лікування якої неефективне. Побічна дія тривалого приймання інгібіторів шлункової секреції теж може бути фактором, що схиляє до проведення операції.
Наявність гриж II-III типів є абсолютними показами до проведення оперативного втручання у зв’язку з ризиком защемлення та високим рівнем смертності у випадках екстренної операції.

Які типи операцій існують?
Оперативне втручання проводиться лапароскопічно — через невеликі проколи. Спочатку через грижові ворота в черевну порожнину низводяться частина шлунку чи інші органи, які перемістилися в грудну порожнину, у разі наявності виділяється та видаляється грижовий мішок. Далі шляхом зшивання діафрагмальних ніжок закриваються грижові ворота — крурорафія, при потребі може бути додатково встановлена сітка. Кінцевим етапом операції є фундоплікація — створення захисної манжети, яка запобігає повторному переміщенню шлунку в грудну клітку та закиду шлункового вмісту в стравохід. Є різні види фундоплікації — повна за Ніссеном, часткові за Тупе та Дором. Згідно з останніми дослідженнями, кращі результати дає фундоплікація за Тупе, яка дозволяє зберегти у пацієнта блювотний рефлекс, дає менший відсоток дисфагій та синдрому здуття живота.
Проте, вид необхідного оперативного втручання встановлюється індивідуально у кожного пацієнта.
Наявність в «Клініці святого Луки» професійної команди лікарів, необхідного діагностичного та операційного обладнання провідних світових фірм KARL STORZ, Medtronic, Olympus, дозволяє швидко встановити діагноз та провести лікування, в тому числі оперативне, при діафрагмальних грижах будь-якої складності. Наші спеціалісти докладуть максимальних зусиль для відновлення вашого здоров’я та щоб перебування в стінах нашого стаціонару було комфортним.

З приводу даної патології — гриж стравохідного отвору діафрагми, консультує лікар-хірург професор Гуцуляк А.І. Більш докладну інформацію ви можете дізнатися, зателефонувавши до контакт-центру «Клініки святого Луки».


e1a5f4e9-817a-4d0e-abfa-023771bf658b.png

28.02.2024 Загальне

Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики Helicobacter Pylori асоційованих захворювань шлунку та ДПК

Незабаром весняний період змусить нас приділити більше уваги когорті пацієнтів із патологією шлунково-кишкового тракту, пов’язаною з інфекцією H. pylori (хелікобактер пілорі).

Найчастіше, це пацієнти із загостренням хронічного гастриту (ХГ) та виразкової хвороби (ВХ) шлунку та дванадцятипалої кишки, типовий варіант перебігу яких передбачає сезонність загострень: весна та осінь.
Типовий гастрит виникає внаслідок запальних або дистрофічних  змін слизової оболонки шлунка, що призводить до поступового заміщення функціонального залозистого епітелію його стінок сполучною тканиною. Запалення також супроводжується дуоденогастральним рефлюксом через закидання жовчі з дванадцятипалої кишки в шлунок. Гастрит розвивається як на тлі підвищеної кислотності, так і на тлі зниженої. Основними причинами розвитку гастриту є:

  • порушення режиму харчування – надмірне вживання гострої, смаженої, копченої, дуже гарячої або холодної їжі;
  • надмірне вживання алкоголю, слабоалкогольних напоїв, міцної кави;
  • неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів – аспірину, антибіотиків та ін.;
  • куріння; постійні стреси;
  • супутні хвороби печінки й жовчовивідних шляхів, ендокринні порушення, алергія.

Основною причиною розвитку гастритичних проявів є наявність у хворого бактерії Helicobacter Pylori. Вважається, що 90% випадків розвитку раку шлунка пов’язані з хелікобактерною інфекцією. Щорічно у світі діагностується майже 1 млн випадків цього захворювання. Успішне лікування H. pylori здатна зменшити ризик розвитку раку шлунка, що доведено у великих міжнародних дослідженнях.

Інфікуватись H. pylori можливо при вживанні їжі у закладах громадського харчування, поїздах за умов недотримання санітарно-гігієнічних вимог обробки столових приборів (забруднені H. pylori від попереднього відвідувача), у побуті (сімейний тип інфікування, у разі, якщо член родини інфікований і користується спільним посудом, при поцілунках тощо).

Сьогодні відомо, що H. pylori, колонізуючи шлунок, викликає гастрит у всіх людей. Залежно від факторів вірулентності, сприйнятливості макроорганізму і способу життя ця інфекція може мати різні наслідки – від безсимптомного перебігу (80% випадків) до розвитку злоякісних новоутворень.

Helicobacter pylori – виявляють у 100% хворих на виразкову хворобу ДПК, і близько 90% хворих на виразкову хворобу шлунка. H. pylori викликає хронічний активний гастрит у всіх інфікованих пацієнтів. Надалі він потенційно може призвести до виразкової хвороби, атрофічного гастриту, раку шлунка і MALT-лімфоми.

Основними симптомами H. Pylori асоційованого гастриту є:

  • відчуття переповнення в шлунку після їжі;
  • неприємний запах з рота та гіркуватий присмак у роті;
  • метеоризм, закрепи та пронос;
  • погіршення апетиту;
  • нудота та блювота;
  • відрижка жовчю;
  • швидка втомлюваність;
  • постійна слабкість;
  • сонливість;
  • біль в животі (пацієнт відчуває різкий біль переймоподібного характеру у верхній частині живота, болі виникають вночі або натщесерце та зникають після прийому їжі).

Іноді симптоми гастриту настільки не виражені, що людина відчуває себе здоровою.

Діагностика  H. Pylori асоційованого гастриту починається з лабораторних аналізів, серед яких:

  • аналіз на Хелікобактер пілорі (Helicobacter Pylori);
  • клінічний та біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • аналіз шлункового соку;
  • біопсія з подальшою гістологією слизової шлунка.
  • УЗД органів черевної порожнини; гастроскопія для візуальної оцінки слизових;
  • внутрішньошлункова pH-метрія, яка допоможе визначити рівень кислотності;
  • рентгеноскопія для уточнення діагнозу та виключення інших захворювань шлунка.

Хронічний гастрит з підвищеною кислотністю не асоційований із хелікобактерною інфекцією лікується обволікаючими та інгібіторами протонної помпи. Якщо аналіз на Helicobacter pylori позитивний, застосовуємо антибіотики з метою знищення інфекції Н. pylory. Також, призначаються знеболювальні, препарати, що обволікають стінки шлунка, та ін.

Успішна ерадикація (повне знищення) H. pylori попереджує прогресування та рецидивування захворювань. Кіотський глобальний консенсус із хелікобактерного гастриту визначає H. pylori-гастрит як самостійне інфекційне захворювання і лікарі зобов’язані встановити цей діагноз не залежно від того турбують дану особу будь-які симптоми чи ні. Найважливішим завданням ерадикації H. pylori є запобігання раку шлунка. Пацієнти з такими захворюваннями повинні виявлятися і лікуватися. Обов’язковою тактикою у пацієнтів з атрофією і кишковою метаплазією є ендоскопічний контроль із морфологічним дослідженням.

Вживання хворими на ревматологічну, неврологічну патологію ліків з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП) із протизапальною, знеболювальною, антитромбоцитарною метою, у т.ч. ацетилсаліцилової кислоти (аспірину), інших антиагрегантів, у яких в організмі є H. рylori – це незалежні фактори ризику розвитку пептичної виразки та її ускладнень. Згідно з рекомендаціями міжнародного консенсусу Маастрихт VI та Кіотського консенсусу (2017), використовуються трьох- або чотирьохкомпонентні варіанти ерадикаційної терапії H. pylori. Важливим елементом ерадикаційної терапії є ефективна кислотосупресія – використання засобів, які пригнічують кислототвірну функцію шлунка.

Консенсус рекомендує тестувати на H. рylori пацієнтів, які приймають НПЗП і аспірин, з наявністю в анамнезі пептичної виразки, а також рекомендує призначення антисекреторних препаратів для захисту слизової оболонки, а при виявленні бактерії – антихелікобактерну терапію.

Оскільки терапія, що містить 2 або 3 антибіотики, залежно від клінічного випадку триває 10 або 14 днів, у хворого може розвинутись дисбіоз порожнинного вмісту товстої кишки. Дана терапія повинна проводитись лише під ретельним наглядом лікаря. Наслідком, який найчастіше виникає внаслідок безконтрольного вживання антибіотиків, є антибіотикасоційована діарея та інші прояви дисбіозу, які потребують додаткового, досить тривалого лікування. Для профілактики дисбіозу товстої кишки при ерадикації H. pylori та інших випадках застосування антибіотиків рекомендують вживання пробіотиків – препаратів, що містять лакто- та біфідобактерії або сахароміцети Буларді з першого дня антибіотикотерапії упродовж усього курсу.

Невід’ємною складовою лікування гастритичних проявів є повне виключення із раціону жирних й грубоволокнистих продуктів. Приготування їжі на пару. Щоденний прийом лужних мінеральних вод. Заборонені кава, алкогольні та газовані напої.

Хворі на хронічну форму гастриту знаходяться на диспансерному обліку й повинні відвідувати лікаря кожні пів року. Контроль вилікування проводять за допомогою езофагогастродуоденоскопії.

Обов’язковим компонентом лікування та профілактики H.pylory асоційованих захворювань шлунку та ДПК є:

  • навчитися технікам контролю стресу;
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • не використовувати НПЗЗ без контролю лікаря;
  • проведення превентивних курсів терапії восени та навесні (типові періоди загострення хвороби);

І найголовніше – звернутися до клініки, щоб отримати висококваліфіковану консультацію гастроентеролога одразу із появою будь-яких підозрілих явищ із боку травної системи. Це допоможе виявити патологію на ранній стадії й вчасно вжити заходів щодо профілактики та правильного лікування.

Інформацію для вас підготувала лікар-гастроентеролог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент Кулаєць Віра Михайлівна.


02.jpg

28.02.2024 Загальне

Ефективний процес реабілітації після операції на шийці стегна допомагає зменшити тривалість перебування пацієнта в лікарні, поліпшує фізичні можливості та сприяє поверненню до звичного життя. Водночас це знижує витрати на лікування та догляд. Регулярні фізичні вправи, зокрема інтенсивна терапія, є важливими для швидкого відновлення рухливості та повернення до попереднього рівня активності. Окрім того, пацієнтам необхідно пройти реабілітацію для покращення рівноваги та пропріоцепції, оскільки ці навички можуть швидко погіршуватись через обмежену рухливість. Рекомендується спеціалізоване заняття для підтримки рівноваги та запобігання падінням. Комплексний підхід, що включає допомогу кваліфікованих фахівців, гарантує найкращі результати та допомагає відновити або компенсувати втрачені функції.

Реабілітація після перелому шийки стегнової кістки в “Клініці святого Луки”

Основні цілі реабілітації пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки — це прискорення загоєння, запобігання ускладненням і відновлення функціональних можливостей. Ключовим завданням є повернення пацієнта до рівня фізичних можливостей, що був до травми. У Клініці святого Луки працює мультидисциплінарна команда фахівців з ортопедії та неврології, яка використовує комплексний підхід до відновлення функцій, покращення рухливості, адаптації до змін у житті пацієнта та подолання психологічних бар’єрів. Клініка оснащена стаціонаром, де пацієнти можуть отримати цілодобовий нагляд, пройти реабілітацію та отримати необхідне консервативне лікування, що базується на індивідуально розробленому плані відновлення.

Алгоритм реабілітації після перелому шийки стегнової кістки

Згідно з передовими міжнародними практиками, для досягнення найкращих результатів у лікуванні необхідно застосовувати мультидисциплінарний підхід, який активно використовує наша клініка. Основна увага в процесі реабілітації приділяється фізичній терапії, зокрема вправам на опір, тренуванням для покращення балансу та навичкам самообслуговування. Комплексний підхід до реабілітації включає фізичну та трудову терапію, лікування супутніх захворювань і ускладнень, а також здійснюється за таким планом:

1. Первинна консультація пацієнта після оперативного лікування перелому шийки стегнової кістки. Розробка індивідуальної програми реабілітації мультидисциплінарною командою клініки.

2. Реалізація реабілітаційної стратегії, враховуючи цілі лікування, супутні захворювання та індивідуальні особливості пацієнта.

3. Регулярний моніторинг прогресу, аналіз результатів та коригування плану відновлення залежно від стану пацієнта.

4. Розробка подальшого плану реабілітації та спостереження, оцінка перспектив відновлення та узгодження наступних кроків з пацієнтом.




mobilnyj-dodatok.png

15.02.2024 Загальне

Піклуючись про ваш комфорт «Клініка святого Луки» стає ще ближчою та пропонує встановити мобільний додаток. 📲👩🏼‍⚕️

Це зручний доступ до цифрового медичного сервісу у вашому смартфоні! Відтепер всі ваші медичні дані: висновки лікарів, призначення, результати аналізів та діагностики зберігаються в одному місці та завжди під рукою. 🤗

📌📝Які можливості пропонує мобільний додаток «Клініки святого Луки»:

🔸 Розділ «Візити»
Завдяки нашому додатку ви можете легко та швидко записатися на прийом до лікаря, обираючи зручний для вас час. Також тут ви зможете переглянути час і дату візитів, на які уже записані.

🔸 Розділ «Документи»
Тут ви зможете переглядати результати лабораторних досліджень, консультативні заключення, висновки УЗД та інші медичні документи.

🔸 Розділ «Контакти»
Тут можна уточнити графік роботи, адресу та контактні номери телефонів, посилання на соцмережі та чати клініки.

Окрім того, наш додаток нагадає про планові візити до лікаря, відправляючи напередодні повідомлення на ваш смартфон. ❤️



Важливо! Перший раз при встановленні додатка потрібно ввести логін і пароль, які ви маєте отримати на рецепції клініки. Потім додаток запам’ятає дані та буде відкриватися автоматично.

Зробіть ще один крок назустріч своєму комфорту — завантажте мобільний додаток «Клініки святого Луки» зараз!

Радо вдосконалюємося для вас!


900d450e-b6dd-4d86-9780-2768e8d5237f.png

22.01.2024 Загальне

Анальна тріщина (тріщина заднього проходу) – спонтанний лінійний або еліпсоподібний поздовжній розрив (дефект або рана) слизової оболонки анального каналу, що характеризується різкою болючістю під час і після акту дефекації та епізодичними незначними домішками крові в калі. Це захворювання є однією із найпоширеніших проктологічних проблем та за частотою виникнення поступається лише геморою.

Найчастіше тріщина розташовується по середній лінії, по задньому півколу заднього проходу (при положенні хворого на спині). Анальна тріщина може з’явитися у будь-якому віці, проте найчастіше виникає у молодих людей. Тріщина здебільшого розвивається у жінок молодого та середнього віку. Часто вони виникають без видимих причин, але можуть з’являтися внаслідок почащеного стільця, діареї або закрепів, при проходженні через задній прохід твердого калу або травмуванні прямої кишки.

Класифікація тріщин

За характером клінічного перебігу розрізняють:

  • Гострі тріщини – зазвичай з’являються після епізоду закрепу або діареї і самостійно гояться при нормалізації випорожнень.
  • Хронічні тріщини – присутні більше чотирьох місяців та супроводжуються ознаками хронічного процесу (підняті, кальозні краї, оголений м’яз сфінктера, сторожовий горбок, гіпертрофована анальна бахромка).

По локалізації:

  • Задня тріщина — тріщина на задній стінці анального каналу.
  • Передня тріщина — тріщина на передній стінці анального каналу.
  • «Дзеркальна» тріщина — тріщина, розташована на задній і передній стінках анального каналу.

Основними причинами виникнення анальних тріщин є:

  • Травма слизової оболонки анального каналу, що виникає при проходженні твердих сухих калових мас під час запорів. Тривале розтягування анального каналу призводить до травматичного пошкодження задньої стінки, особливо у чоловіків. У жінок слабким місцем анального каналу є його передня частина тому тріщини в передній частині анального каналу найчастіше зустрічаються у жінок. На бічних стінках анального каналу тріщини з’являються рідко.
  • Діарея та запальні процеси аноректальної ділянки.
  • Натирання туалетним папером при сильному терті.
  • Пологи (надриви слизової оболонки анального каналу під час потуг та пологів безпосередньо).
  • Підняття тяжкості (анальний канал може травмуватися через різко збільшений у прямій кишці тиску), надмірну напругу або спазм анального сфінктера, рубцеві або інші процеси.
  • Пошкодження слизової оболонки заднього проходу предметами ззовні (це можуть бути клізми, різні медичні інструменти, іграшки для дорослих).
  • Анальний секс.
  • Порушення роботи серцево-судинної системи та пов’язані з нею захворювання.
  • Хронічні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (гастрити, холецистити, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки).
  • Зловживання алкогольними напоями та інші.

 

Симптоми які мають вас насторожити

  • Гострий ріжучий біль у задньому проході, зазвичай, під час або після дефекації. Біль припиняється після спорожнення прямої кишки, але іноді спазм сфінктера заднього проходу може тривати кілька годин після цього або бути постійним. При хронічній анальній тріщині біль має тривалий характер, посилюється як після випорожнення, а й за тривалого перебування у вимушеному положенні. У пацієнтів з’являється страх відвідування туалету. Пацієнти все частіше починають вдаватися до різних послаблюючих засобів, клізм, стають дратівливими, у них з’являється безсоння.
  • Кровотеча із заднього проходу, зазвичай не дуже виражена, у вигляді слідів крові на нижній білизні та туалетного паперу, а також на поверхні калу. Однак, при гострій анальній тріщині кровотеча може бути досить сильною і литися струменем, що є небезпечним для життя і може призвести до анемії.
  • Свербіж в ділянці заднього проходу.

 

Лікування

Лікування тріщини заднього проходу має на меті досягнення нормального регулярного випорожнення та зниження тонусу сфінктера.

Воно буває консервативним (не хірургічним) та оперативним (хірургічним)

  • Консервативне (нехірургічне) лікування показане при гострій анальній тріщині та буде включати в себе нормалізацію режиму дефекації шляхом включення до раціону хворого їжі, багатої неперетравлюваними харчовими волокнами (клітковиною), застосування засобів, що пом’якшують кал, рясного пиття для того, щоб запобігти запори та стимулювати просування калу по кишечнику, теплі сидячі ванни. При зкрепах рекомендовані проносні препарати на основі лактулози, а також широко застосоують ректальні супозиторії та мазі.

 

  • Хірургічне лікування показано при хронічній анальній тріщині. Зазвичай при цьому захворюванні виконують висічення ділянки слизової оболонки анального каналу і сфінктеротомію, суть якої полягає в тому, що проводиться розтин невеликої частини внутрішнього анального сфінктера. Це втручання призводить до розслаблення сфінктера, знімає больовий синдром протягом кількох днів та створює умови для загоєння. Повне загоєння настає за кілька тижнів. Перетин цього м’яза зазвичай не призводить до порушення тримання калу і не збільшує перебування хворого на стаціонарі. На сьогодні в нашій клініці широко застосовується лазерне висічення хронічної анальної тріщини як сучасний, малотравматичний та ефективний метод лікування даного захворювання. Ця методика дозволяє скоротити час перебування хворого в стаціонарі та забезпечує надійний та високий результат одужання.

 

Профілактика

Для попередження захворювання слід виконати такі поради:

  • гігієна заднього проходу, після дефекації підмивання прохолодною водою;
  • повна відмова від жирної, борошняної та гострої їжі, алкоголю;
  • включення в раціон продуктів, що послаблюють стілець;
  • використання м’якого туалетного паперу;
  • після випорожнень застосування гігієнічних ванн.

    Інформацію для вас підготував кандидат медичних наук, лікар-хірург вищої категорії, лікар-проктолог ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Кримець Сергій Андрійович


794e2d6b-f768-47d4-9a49-74f001985ffb.png

29.12.2023 Загальне

Пацієнтка В. 1964 року народження перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені ЛДЦ “Клініка Святого Луки” з 13.12.2023р. по 14.12.2023р. з діагнозом: дирофіляріоз, паразитарна киста периорбітальної ділянки справа. З анамнезу відомо, що 29.09.2023 року під час роботи на присадибній ділянці була укушена в ділянку обличчя невідомою комахою, можливо, комаром. Після цього протягом періоду до поступлення відмічала набряк, почервоніння, наявність стороннього тіла під шкірою правої половини обличчя. Займалась самолікуванням, приймала протиалергічні, протинабрякові препарати. Стан поступово погіршився і пацієнтка звернулась на УЗД м’яких тканин обличчя за місцем проживання, звідки була скерована на консультацію до хірурга. Хвора оглянута лікарем-хірургом ЛДЦ “Клініка Святого Луки” Старчевським А.А. Проведено додаткові обстеження (загальноклінічні, біохімічні, імунологічні, контроль УЗД, рентгенографія ОГК, МРТ орбіт, консультації окуліста, терапевта, кардіолога, інфекціоніста, гінеколога, паразитолога). Запідозрено рідкісну патологію — дирофіляріоз, запропоновано оперативне лікування.

13.12.2023 року під ендотрахеальним наркозом проведено видалення паразитарної кисти периорбітальної ділянки справа. Інтраопераційно з порожнини кисти видалено живого, рухомого гельмінта довжиною до 18 см — відправлено в паразитологічну лабораторію. Висновок: гельмінт Dirofilaria repens – самець довжиною 720 мм. Післяопераційний період без особливостей.

Операційна бригада: оперуючий хірург Старчевський А. А, асистент Шатинський Б. І., операційна медсестра Петришин Л. С., анестезіолог Іванишин В. М., анестезистка Монташевич І.

Завдяки наявності замкнутого циклу обстеження та лікування в ЛДЦ “Клініка Святого Луки” та злагодженій роботі колективу, зокрема, медичного директора Іваночко Р. І., в. о. зав. стаціонарного відділення Іванишин В. М., лікаря-хірурга Старчевського А. А., інфекціоніста Андрусишин Л. І., окуліста Оленчук О. Я., лікаря УЗД Лаврук Х.З., лікаря МРТ Черняков П.О., епідеміолога Іванишин Н.О. пацієнтка радикально оздоровлена та у задовільному стані виписана зі стаціонару на амбулаторне лікування.

Останній клінічно підтверджений випадок дирофіляріозу на Прикарпатті зафіксований у 2014 році. Історична довідка: Дирофіляріоз — зоонозний гельмінтоз, який спричинюють гельмінти роду Dirofilaria. Дирофіляріоз, який спричиняє Dirofilaria repens, найчастіше зустрічається в районі Середземномор’я, на південь від Сахари, і в Східній Європі. У Південній Європі Італія несе найважчий тягар випадків дирофіляріозу у людей, частим він є у Франції, зустрічається у Греції та Іспанії. За останні роки в Україні почастішали випадки дирофіляріозу. Людина заражається тільки після укусу кровосисних комах, в основному комарів роду Aedes, Anopheles, Culex. В Україні це єдиний трансмісивний гельмінтоз, який передається людині — дирофіляріоз, який спричинює Dirofilaria repens, хоча можливі зараження за межами нашої країни й Dirofilaria immitis.

 

Через загальносвітове потепління клімату на сьогодні є можливість того, що на півдні України комарі здатні відтворити у своєму організмі весь життєвий цикл Dirofilaria immitis, тому, що це дозволяє зробити відповідна температура >27 °C, при умові, що вона протримається протягом двох тижнів. Безпосередньо від псових та котячих людина не заражається.


25547059-b825-465d-af5a-616657b5890e-1200x795.png

18.12.2023 Загальне

Абдомінопластика — це хірургічна операція, яка передбачає видалення надлишків шкіри та жирової клітковини в ділянці живота. В багатьох випадках абдомінопластика має  реконструктивний характер, у випадках наявності гриж на передній черевній стінці або розходження прямих м’язів живота. Також абдомінопластику здійснюють після значного скидання ваги, коли спочатку пацієнт набрав дуже багато кілограмів і шкіра розтягнулася, а потім позбувся жирових відкладень. При цьому не має значення, як саме схуднення відбувалось. Шкіра, яка розтягнулася, після ожиріння сама по собі нікуди не дінеться. Доступ до черевної порожнини при цій операції не виконується. Хірургічне втручання здійснюється на шкірі, жировій клітковині та м’язах живота.

Переваги хірургічного методу

У разі різкого схуднення (15 кілограмів і більше) тканини шкіри утворюють складки. Вони виглядають зовсім не естетично, але позбутися їх консервативними методами, за допомогою спорту чи масажу, косметичних засобів неможливо. Єдиний варіант — хірургічне видалення. Часто абдомінопластика потрібна після вагітності. Шкіра на передній черевній стінці  відвисає, втрачає тонус. В’ялість шкіри призводить до появи попрілості, але головне — створює підвищене навантаження на хребет, що зумовлює серйозні проблеми зі здоров’ям.

Основними показаннями щодо абдомінопластики стануть:

  • Виражені стрії — сильні розтягнення. У разі різкого розтягування шкіри виникають мікротріщини у ділянках, де дерма максимально сильно натягується. Нерідко це пов’язано з різким набором ваги, в разі вагітності, зустрічається генетична схильність до появи розтягнень;
  • Рубці, які залишилися від попередніх операцій;
  • М’язовий діастаз передньої стінки очеревини, у випадку якого м’язи втрачають тонус і розходяться. У такому разі часто також спостерігається зміна форми талії — вона розпливається, втрачається витончений силует;
  • Пупкова чи пахова грижі.
  • Наявність шкірно-жирових складок на животі. Після різкого схуднення шкіра, що втратила тонус, обвисає і створює так званий “шкірний фартух”, відновити форму живота без операції неможливо;

При цьому є низка протипоказань, у разі яких виконання операції буде неможливим:

  • Цукровий діабет
  • Ожиріння. Абдомінопластика проводиться після схуднення
  • Захворювання крові, що порушують швидкість згортання
  • Серцева недостатність
  • Рубці в зоні над пупком
  • Інфекційні захворювання
  • Операція не проводиться вагітним і жінкам під час критичних днів та робиться лише повнолітнім пацієнтам.

Першим кроком на шляху до покращення здоров’я реконструктивним методом є консультація лікаря-хірурга. Консультація включає:

– Визначення показань та обговорення з пацієнтом побажань;

– Відповіді на всі питання, що цікавлять, нюанси планування операції та реабілітації після неї.

У «Клініці святого Луки» функціонує хірургічний стаціонар оснащений новітнім обладнанням експертного класу для виконання даного виду оперативного втручання.
Інформацію для вас підготував лікар-хірург ЛДЦ “Клініки Святого Луки”, Старчевський Антон Антонович


01.jpg

12.12.2023 Загальне

Реабілітація при больових синдромах: Програми відновлення

Больові синдроми можуть бути результатом різних захворювань та травм, включаючи хронічні болі, болі у спині, головні болі, а також біль, що виникає через порушення функцій суглобів або м’язів. Вони можуть сильно впливати на якість життя, обмежуючи рухливість, працездатність та емоційний стан пацієнтів. Реабілітація при больових синдромах спрямована на зменшення болю, відновлення функцій та повернення до нормальної активності.

Чому реабілітація при больових синдромах в Клініці святого Луки — це оптимальний вибір?

У Клініці святого Луки ми пропонуємо комплексний підхід до лікування больових синдромів, який включає як фізичну, так і психологічну реабілітацію. Наша мультидисциплінарна команда фахівців працює над зниженням болю, відновленням фізичних функцій і допомагає пацієнту повернутися до нормального життя.

Наші програми включають:

• Фізичну терапію для відновлення рухливості та сили.

• Лікування болю за допомогою сучасних методів, таких як електростимуляція, мануальна терапія, кінезотерапія.

• Психологічну підтримку для боротьби з хронічним болем і покращення емоційного стану.

• Корекцію способу життя та рекомендації щодо фізичних навантажень для зменшення болю та профілактики рецидивів.

Алгоритм реабілітації при больових синдромах

Реабілітація при больових синдромах складається з кількох етапів, спрямованих на зменшення болю, відновлення функціональності і покращення загального стану пацієнта.

1. Початкова консультація та оцінка стану пацієнта: Перш за все, фахівці проводять детальне обстеження для виявлення причини болю. Це включає консультації з неврологом, ортопедом, фізіотерапевтом та іншими спеціалістами, які оцінюють характер болю, історію захворювання, результати обстежень.

2. Розробка індивідуальної програми лікування: Залежно від результатів обстеження, створюється індивідуальний план реабілітації, який може включати:

o Фізіотерапевтичні вправи для зменшення болю та покращення рухливості.

o Мануальну терапію, кінезотерапію, електростимуляцію для лікування больових синдромів.

o Можливе застосування медикаментозного лікування, якщо необхідно, для зняття гострого болю.

3. Інтенсивне відновлення та фізична терапія: На цьому етапі пацієнт активно бере участь у лікувальних процедурах та фізичних вправах, спрямованих на відновлення рухливості, сили м’язів і стабільності суглобів. Важливими є вправи на розтяжку, зміцнення м’язів і відновлення координації.

4. Моніторинг та корекція плану реабілітації: Постійне відстеження прогресу пацієнта дозволяє коригувати програму відновлення в залежності від змін у стані. Це дає можливість швидко реагувати на будь-які ускладнення чи потреби пацієнта.

5. Довгострокова підтримка та профілактика рецидивів: Після досягнення стабільного поліпшення, пацієнт отримує план для підтримки та запобігання рецидивам больових синдромів. Це включає рекомендації щодо фізичної активності, розвантаження, правильної постави та інших аспектів для збереження результатів реабілітації.

Переваги реабілітації при больових синдромах у Клініці святого Луки:

• Індивідуальний підхід до кожного пацієнта, що враховує тип болю, його причини та рівень розвитку.

• Мультидисциплінарна команда фахівців, яка працює на досягнення найкращих результатів.

• Використання сучасних методів лікування та реабілітації для зниження болю та відновлення функцій.

• Психологічна підтримка для подолання хронічного болю і покращення загального стану пацієнта.

• Постійний контроль за процесом відновлення і коригування плану реабілітації для максимального ефекту.

Реабілітація при больових синдромах у Клініці святого Луки спрямована на швидке та ефективне відновлення, зменшення болю та поліпшення якості життя пацієнтів. Ми допомагаємо вам повернутися до активного та комфортного способу життя без болю.

 




laparoskopichna-hinekolohiia.jpg

04.12.2023 Загальне

У порівняння з традиційним оперативним втручанням, лапароскопічна операція має величезну кількість переваг, як, наприклад: малоінвазивність, безпека, ефективність, низький ризик розвитку ускладнень та швидкий відновлювальний період.

Затребувана лапароскопія і в гінекологічній практиці. А саме: лапароскопія маткових труб, лапароскопічне видалення кісти яйника, міоми матки, лапароскопічна гістеректомія, лапароскопічне лікування ендометріозу — це далеко не весь список операцій які проводяться за допомогою лапароскопа.

Особливо часто в оперативній гінекології застосовують трансабдомінальну лапароскопічну кістектомію. Згідно зі статистикою, кісти яйників різного генезу зустрічаються приблизно у 30-50 % жінок.

Коли необхідно видалення кісти яєчника за допомогою лапароскопії?

Видалення кісти яєчника проводиться за медичними показаннями в наступних випадках:

–        наявність у жінки дермоїдної, ендометріоїдної, або параоваріальної кісти
–        кіста має значні розміри та чинить тиск на сусідні органи та тканини, деформує яйник
–        існує ймовірність перекруту ніжки кісти, або її розриву
–        кіста відрізняється швидким збільшенням у розмірах
–        існує ризик малігнізації (переродження) новоутворення
–        апоплексії яйника
–        лапароскопічне видалення кісти яйника може бути рекомендовано і в разі безпліддя та запалення яйника (аднекситу).

Підготовка до лапароскопічної кістектомії.

Підготовка до лапароскопічної кістектомії не відрізняється нічим особливим. В першу чергу при підготовці жінка повинна здати необхідні аналізи, окремо загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові (цукор, білок, сечовина та ін.), коагулограму, аналізи на гепатити, сифіліс, ВІЛ-інфекцію та зробити ЕКГ.

Безпосередньо перед операцією:

–        відмовитись від їжі та рідини принаймні за 10 годин до операції
–        виключити за показанням лікуючого лікаря препаратів, що впливають на згортання крові, за 2 дні до операції.
–        очисна клізма напередодні втручання
–        гігієнічні процедури також є частиною підготовки.
–        деякі лікарі також рекомендують на час операції одягати компресійні панчохи для запобігання утворення тромбів.

Як проходить трансабдомінальна лапароскопічна кістектомія?

Операція проводиться під загальним наркозом з використанням сучасного лапароскопа (Karl Storz, Німеччина) в кілька етапів, а саме:

–        антисептична обробка операційного поля
–        формування невеликого проколу в передній черевній стінці. Через нього в черевну порожнину нагнітається вуглекислий газ та вводиться лапароскоп — ендоскопічний інструмент, що має вигляд трубки та оснащений відеокамерою та джерелом світла.
–        формування двох невеликих проколів
–        видалення за допомогою додаткового мікроінструментарію кісти яйника, а при необхідності — видалення й всього яйника.
–        закінчується лапароскопічна кістектомія яйника накладанням швів на отвори.

Тривалість втручання становить близько 20-40 хвилин.

Процес відновлення після лапароскопічної кістектомії проходить в більшості випадків швидко та без ускладнень. На час відновного періоду пацієнтці призначаються антибіотики з метою уникнення інфікування ран, при необхідності знеболювальні препарати, протизапальні засоби. Щодня проводиться антисептична обробка швів.

Відновлення може супроводжуватися незначними больовими відчуттями в області яйника, нездужанням, слабо вираженою ломотою в тілі, здуттям живота, або запором. Однак, ці симптоми зазвичай зберігаються не довше 2-4 днів. Також може змінитися характер менструацій.

У відновний період слід уникати надмірних фізичних навантажень, занадто активного статевого акту, занять спортом, відвідування саун, басейнів, тривалого перебування під прямими сонячними променями.

У «Клініці святого Луки» функціонує хірургічний стаціонар оснащений новітнім обладнанням експертного класу для виконання даного виду оперативного втручання (Karl Storz, Німеччина). Тут працюють висококваліфіковані лікарі, які мають багаторічний досвід роботи, в тому числі й у проведенні лапароскопічної кистектомії.

Стаціонар клініки забезпечений усім необхідним для легкого та швидкого періоду відновлення.


hepatyt-a.png

17.11.2023 Загальне

Спалах вже призабутої інфекції — гепатиту A.

Довший час захворюваність на гепатит A в Україні утримувалась на мінімальному рівні. Причина цього у високих стандартах гігієни та санітарії, яку практикувало населення. Значне покращення санітарно-гігієнічних умов населення, якості водопостачання у містах і селах України сталося в першій декаді 21 сторіччя. Тому останні 20 років ця хвороба майже не реєструвалася. Однак, цьогорічна осінь принесла неприємний сюрприз у вигляді спалаху гепатиту A. За даними МОЗ, в період з 17 жовтня до 6 вересня у Вінницькій області було зареєстровано 254 випадки недуги. Не оминула вона  й Івано-Франківщину, де в інфекційну лікарню потрапило восьмеро осіб з таким діагнозом.  Причину спалаху захворювання епідеміологи України пов’язують із затопленням Херсонської області після підриву і зруйнування Каховської ГЕС. З каналізаційних систем та вигрібних туалетів населених пунктів у води Дніпра потрапили фекалії разом із різноманітними збудниками кишкових інфекцій, в тому числі й вірусом гепатиту А. Потерпілі від повені мешканці Херсонської області були змушені якийсь час користуватися забрудненою водою для своїх потреб.  Забруднена вода з гирла Дніпра захопила побережжя  Чорного моря в Миколаївській та Одеській області. Проте з тих областей місцеві люди не захворіли масово, що свідчило про досить успішні протиепідемічні заходи, які проводилися в регіоні катастрофи. Тут треба згадати потужну роботу рятувальників і волонтерів, які забезпечили потребуючих якісною питною водою. Проте, мабуть, якась невелика групка мобільних людей все-таки заразилися перебуваючи на тій забрудненій території та занесли захворювання у Вінницьку область. В Івано-Франкцівській області, перші випадки захворювання  ймовірно були пов’язані з перебуванням людей у місцях громадського харчування як в місті, так і на території Карпатської рекреаційної зони. Пізніше з’явилися й сімейні осередки, де згодом захворіли ті члени сім’ї – діти й дорослі, які були в контакті з хворими.

Що нам відомо про гепатит A?
Це захворювання належить до групи кишкових інфекцій, передається, так званим, фекально-оральним механізмом через забруднену воду, харчові продукти та з брудними руками. Інкубаційний (прихований період, що триває від моменту зараження і до появи перших симптомів хвороби) триває від 7 до 42 днів, а здебільшого це становить 14-28 днів.  Вірус вражає печінку, викликає її запалення та жовтяницю. Ще за 3-5 днів до появи жовтяниці в людини підвищується температура, з’являється нудота, втрачається апетит. Часто ці симптоми розцінюють як грип або кишкову інфекцію. Далі темніє сеча і жовтіють очі – виникає жовтяниця, яка поширюється на всю шкіру, турбує свербіж. Сеча стає темно-жовтого кольору, а кал може бути світлим аж до повного знебарвлення. Жовтяниця при гепатиті A як правило триває недовго — в межах 7 днів і поступово зникає. Захворювання, в цілому, перебігає доброякісно і самочинно завершується одужанням. Дещо тяжче хворіють дорослі, а діти дошкільного віку хворіють легко, та здебільшого без симптому жовтяниці. Невиявлені хворі можуть активно розповсюджувати інфекцію. Перенесене захворювання залишає стійкий пожиттєвий імунітет.
Слід пам’ятати, що всі хворі з гепатитом A підлягають ушпиталенню в інфекційну лікарню, де забезпечується відповідне лікування та ізоляція. Абсолютно неприпустиме самолікування, вживання жовчогінних ліків  і трав’яних настоїв, — це погіршує перебіг жовтяниці. Цілком заборонені будь-які алкогольні напої. Не можна вживати жарену, жирну їду, шоколад, мед і горіхи. Найкраща рекомендація для хворого — це є фізичний і психічний спокій, правильне харчування і збільшена кількість напоїв типу мінеральних негазованих вод, неконцентрованого відвару сушених яблук та родзинок.

Профілактика захворювання полягає в особистій гігієні, вживанні тільки кип’яченої води, уникненні місць громадського харчування, куди могла б завітати хвора людина.  Вдома, де виникло захворювання, слід провести ретельну дезінфекцію туалетної кімнати, сантехніки, кухні, посуду. Контактні люди підлягають спостереженню впродовж 35 днів. Можна провести профілактику захворювання ввівши дозу людського нормального імуноглобуліну (краще препарат з перевіреним титром антитіл до вірусу гепатиту A) або терміново вакцинуватися однією дозою вакцини від гепатиту A. Всі питання профілактики допоможе вирішити ваш сімейний лікар.

Інформацію підготував професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології ІФНМУ, інфекціоніст “Клініки святого Луки” Грижак Ігор Гнатович.

 


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024

Translate »