katedra-big.jpg

13.03.2022 Загальне

Вже 2 роки приємно вражає своїх відвідувачів якісним сучасним обслуговуванням Лікувально-діагностичний центр святого Луки Івано-Франківського Архієпархіального Управління Української Греко-Католицької Церкви, що в м. Івано-Франківськ.

Ці слова можуть підтвердити кожен з тих, хто вже відвідав Центр і не випадково, адже кожен з працюючих тут лікарів старається виконувати свої обов’язки з християнським запалом та ревністю. Всі лікарі клініки ставляться до кожного пацієнта з особливою уважністю, турботою та милосердям. І саме така увага та чуйність сприяє тому, що головною рекламою ЛДЦСЛ є самі люди, які рекомендують його своїм близьким, приятелям та знайомим.

Всі ми знаємо реалії в яких живемо. Незаперечним фактом є те, що мало-хто з українців звик регулярно відвідувати лікаря, проходячи медичний огляд. Це пов’язано з багатьма факторами, але головний з них, мабуть, той, що ми звикли бігти до лікаря, коли вже, як в народі кажуть, «припече». В той же час, часто це може бути занадто пізно і лікарі вже можуть бути безсилими. Властиво на це і опирається головний принцип роботи Лікувально-діагностичного центру св. Луки, адже будь-яку хворобу легше лікувати, коли її виявити на ранніх стадіях, або й попередити взагалі. Не менш важливим завданням, а радше – покликанням Центру є надати можливість якісного медичного обстеження тим людям, котрі в силу матеріальної скрути не мають змоги звернутися до дорогих приватних клінік по допомогу, а державні, в свою чергу, не завжди мають необхідні технічні можливості для вияву цілого ряду тих чи інших захворювань.

На сьогодні, Лікувально-діагностичний центр святого Луки – єдиний приватний медичний центр, що надає безкоштовне новітнє медичне обстеження потребуючим людям. Тільки за 2 роки в Центрі св. Луки було надано понад 4 250 пільгових та безкоштовних медичних послуг для соціально-незахищених верств населення, дітей-сиріт, біженців, переселенців та військовослужбовців АТО.

Пріоритетним напрямком робити центру є: лікування патології органів зору (лазерне лікування глаукоми, катаракти, діабетичного ураження очей), ультразвукова діагностика всіх внутрішніх органів та безінвазивне визначення злоякісності новоутворень за допомогою еластографії та еластометрії, консультативні прийоми найнеобхідніших спеціалістів, радіохвильова, магнітотерапія, дарсонвалізація, фракційна декомпресійна витяжка хребта та власна лабораторія крові, що дозволяє замкнути круг повноцінного обстеження.

Безумовно, успіх будь якої справи, в якій беруть участь дві особи, залежить від налаштованості обох. Так і тут: завдяки старанням та великому бажанню саме допомогти кожному, хто потребує підтримки, спеціалісти Центру легко та невимушено знаходять спільну мову з пацієнтами, які, в свою чергу, отримують якісні послуги європейського рівня за допомогою найновітнішого обладнання світових виробників.

Зовсім нещодавно пролунав ще один дзвоник надії – поблизу Лікувально-діагностичний центр святого Луки розпочалось будівництво цілої Клініки, яка дасть змогу розширити спектр якісних медичних послуг.

«Ми змінимо Ваше уявлення правильного якісного медичного обслуговування!» – таким є гасло  Лікувально-діагностичного центру святого Луки і, як показує практика, їм це добре вдається!


urolog-vam-ulyibnetsya.jpg

12.03.2022 Загальне

Людина та людське життя є  чи не основними особливостями лікарської діяльності, яка обумовлена надзвичайною складністю і різноманіттям процесів життєдіяльності організму людини. Саме тому від медичних працівників вимагається повсякденне, протягом всієї лікарської діяльності, самонавчання і самовдосконалення.

І говорячи про вплив у цій професії медичної етики та деонтології, варто задуматись над словами, які сказав  Папа Франциск під час зустрічі з представниками Асоціації італійських лікарів-католиків:

«Одне життя не може бути більш священним і якісним, ніж інше, через великі ресурси, права, соціальні і економічні можливості. Медики покликані свідчити словом і прикладом, що входить у їх професійні якості, збагачені духом віри. В той час як клятва Гіппократа зобов’язує лікарів завжди бути служителями життя, Євангеліє надихає іти далі: любити життя, зокрема й тоді, коли воно потребує особливої турботи і уваги»

Деонтологія як важлива складова загальної етики,  розглядає поведінку лікаря та медичного персоналу у повсякденній діяльності.

Головні принципи цієї науки закріплені в ряді міжнародних декларацій і конвенцій (Декларації прав людини, Генеральною Асамблеєю ООН).

Особливість лікарської діяльності обумовлює необхідність високих морально-етичних та духовних якостей для будь-якого медичного працівника, насамперед, лікаря.

Основоположними принципами медичної етики та деонтології є:

  • гуманне ставлення до хворого
  • не брати участі в діях проти здоров’я хворого
  • надання допомоги всім, хто її потребує, незалежно від расової, політичної і релігійної приналежності
  • солідарність усіх лікарів у повазі гідності людей, їх боротьбі за мир
  • збереження лікарської таємниці
  • участь в охороні життя людей від тих чи інших ексцесів, що загрожують їм (наприклад, від забруднення зовнішнього середовища)
  • недопущення експериментів над людьми
  • утримання від вчинків, які можуть принизити гідність професії лікаря.

Дані принципи об’єднує одна спільна мета – повага до людини до її гідності та життя.

Хартія працівників охорони здоров’я навчає, що діяльність працівників медичної служби має високу вартість, оскільки служить життю, а також є втіленням глибоко людського та християнського покликання, що полягає не лише в суто технічній діяльності, але сповнена посвяти і любові до ближнього. Ця діяльність є «формою християнського свідчення». Медик, це той хто береже життя людини від моменту зачаття до природної смерті та служить йому.

Відповідальність за хворого і його здоров’я – головне моральне завдання лікаря. В основі всієї діяльності лікаря має лежати знаменитий гіппократівській принцип: «Не нашкодь!». Тільки спираючись на цей принцип лікар може вибудовувати свої відносини з пацієнтом, які повинні бути доброзичливими, довірчими, поважними, оскільки душевний стан хворого – це також надзвичайно важливий фактор успішності та ефективності лікувального процесу.

Разом з тим необережне слово лікаря, його байдуже або безвідповідальне ставлення до хворого можуть виявитися етіологічним фактором  ятрогенного захворювання, посилитися протягом захворювання і вплинути на результат лікування.

Також важливими є взаємини між лікарями та іншими медичними працівниками. Від того, наскільки правильно і тактовно будуються ці взаємовідносини, який психологічний клімат в лікувальній установі, залежить і якість його роботи. Основою для правильних взаємин у медичному колективі є взаємоповага, взаємодовіра, готовність допомогти один одному, а в підсумку – хворому.

Враховуючи важливість покликання медика, деонтологія є необхідною і невід’ємною складовою діяльності. Медицина лікує людину, гідність якої стереже етика. Усвідомлення цінності дару життя й здоров’я веде до більш шанобливого ставлення до інших і до самого себе.


crop.jpg

11.03.2022 Загальне

З настанням мінливої погоди зростає ризик зіткнутися з найпоширенішим захворюванням – нежиттю. Нежить або риніт – це запалення слизової оболонки носа. Симптоми і лікування будуть відрізнятися в залежності від інфекції. Також виникнення нежиті може бути наслідком переохолодження і атаки алергенів.

Основним фактором у боротьбі із запаленням слизової оболонки носа є точне визначення причини захворювання. Нежить, як клінічний синдром, включає в себе класичний симптомокомплекс. До нього належать: набряк слизової оболонки носа і гіперсекреція. В результаті зменшується просвіт носових ходів, що викликає відчуття “закладеності”, відповідно утруднене носове дихання, нерідко відчуття сухості, печіння в носоглотці з переходом до ротоглотки, зуд в порожнині носа. Добре, коли набряк носових раковин незначний і нетривалий (до 7 днів).

У випадку навпаки, у додаткових пазухах носа через порушення дренажної функції відбувається накопичення слизистого секрету, який в результаті нагноюється. Таким чином, створюються умови переходу нежитю в бактеріальний процес. Симптоми значно відрізнятимуться від простого риніту. До закладеності носа додаються головні болі при нахилі голови, виділення слизисто-гнійні, підвищення температури тіла, загальне нездужання.

Мета терапії – зменшити набряк носових раковин, розблокувати природні співустя з додатковими пазухами носа, покращити евакуацію секрету, цим самим очистити слизову порожнину носа і відповідно подіяти на збудник.

Важливо пам’ятати, що правильно “видути” носа – це також запорука не поширення інфекції до інших лор-органів (йде мова про слухові труби, через які інфекція може потрапити в порожнину середнього вуха).

Багатьом здається, що нежить(з якого і починаються всі численні різновиди синуситів) зовсім не хвороба  – і  “нелікований нежить проходить за тиждень, лікований за 7 днів”.  До речі, цей жарт вже має міжнародний масштаб.

Однак, слід пам’ятати, що небезпека риносинуситів для здоров’я полягає в тому, що в навколоносових пазухах накопичується гній, викликає запалення і біль в прилеглих тканинах і органах.

Ще один із найпоширеніших різновидів нежиті є алергічний риніт – запальна реакція слизової оболонки носа на дію алергену.

Проявляється закладеністю носа, відчуттям лоскотання в носі, рясним виділенням слизу прозорого кольору, чханням, сльозотечею, зниженням нюху. Є дві основні форми алергічного риніту: сезонний і цілорічний.

Окрім загального дискомфорту, тривалий перебіг  алергічного риніту  може призводити до розвитку: алергічного риносинуситу, поліпів у носі, отиту, носових кровотеч, стійкого порушення нюху, бронхіальна астма. Основне в лікуванні: усунути дію алергену на організм людини, медикаментозне лікування.

У випадку наявності у Вас симптомів, які на Ваш погляд можуть нести за собою небезпеку для здоров’я,  звертайтеся в Лікукально-діагностичний центр св. Луки до лор-спеціалістів.


ingaljacij.jpg

10.03.2022 Загальне

Інгаляція — це метод введення лікарських засобів шляхом їх вдихання.

Основною метою інгаляційної терапії є досягнення максимального місцевого терапевтичного ефекту в дихальних шляхах при мінімальному ризику побічних ефектів. Диспергування препарату, яке відбувається при утворенні аерозолю, збільшує загальний об’єм лікувальної суміші, поверхню її контакту з ураженими ділянками тканин, а це суттєво збільшує ефективність.

Принцип інгаляційної терапії — введення високих доз препаратів у дрібнодисперсній аерозольній формі безпосередньо у бронхи, з метою отримання фармакодинамічного ефекту через короткий період часу.

Показаннями для застосування інгаляцій є:

  • гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, трахеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого харкотиння, що важко відкашлюється
  • бронхіальна астма
  • хронічна пневмонія, пневмосклероз.

Протипоказаннями до проведення інгаляційної терапії є:

  • кровохаркання
  • активні форми туберкульозу дихальних шляхів
  • новоутворення в бронхах і легенях
  • хвороби серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу ІІБ-ІІІ стадії
  • підвищена чутливість до препарату.

Як підготуватися до процедури?

  1. Процедуру необхідно проводити через 1,5 години після прийому їжі або фізичного навантаження.
  2. Перед процедурою не можна полоскати рот антисептиками або приймати відхаркувальні препарати.
  3. Не куріть хоча б за годину до інгаляції.
  4. Одягніть одяг, який не обмежує дихання.

Частота інгаляцій та їх кількість на курс визначається лікарем.


water-1545520_960_720-e1476174868691.jpg

09.03.2022 Загальне

Людини після сну має більш густу кров через брак води, тому потрібно обов`язково пити воду вранці натщесерце. Якщо людина це не робить і починає їсти бутерброди з кавою, то кров стає ще густішою, адже необхідна вода для перетравлення.

Кава, чай є сечогінними. Це означає, що організм буде виводити більше води через нирки, ніж ви випили.В результаті маємо хронічну нестачу води, постійно густу кров, проблеми з товстим кишечником. І далі за списком.  Тому перед їжею п`ємо воду для забезпечення нормального перетравлення. Після їжі потрібно витримати час до наступного прийому води або їжі. Це близько 2-3-4 години в залежності від того, що зїли  і як багато.

Вода йде з порожнього шлунка через 5-10 хвилин. Вода швидко потрапляє в товстий кишечник і засвоюється. А значить організм може спокійно виділяти соки в шлунок без згущення крові.

Переваги води з лимоном

Зміцнюється імунна система організму.  Лимон багатий вітаміном С і калієм. Він стимулює мозок і нервову систему, контролює кров`яний тиск.

Напій вирівняє лужний баланс, адже лимонна кислота не підвищує кислотність.

Поліпшується обмін речовин. Сік лимона містить пектин, який допомагає організму боротись з відчуттям голододу. Крім того, було доведено, що люди, які підтримують лужну дієту, худнуть набагато швидше.

Сік лимона стимулює травлення . Тепла вода служить для стимуляції шлунково-кишкового тракту. Цей напій має м`яку сечогінну дію. Лимонна вода збільшує швидкість сечовипускання, що допомагає швидко очистити організм, при цьому зберігши здоров`я сечових шляхів.

Очищається шкіра. Крім того,вітамін С сприяє зменшення зморшок і зникнення плям на шкірі, оскільки видаляє токсини з крові.

Склянка води — це боротьба зі зневодненням організму, з самого ранку  всі системи працювати правильно і впершу чергу-наднирники, які виділяють гормони. Організм буде готовий до стресу, і цілий день зможе функціонувати нормально.

Пийте воду і залишайтесь здоровими!


salt.jpg

09.03.2022 Загальне

Мабуть, найбільш суперечливим продуктом у раціоні харчування є звичайна сіль, яку прозвали «білою смертю». Суперечки про те, чи потрібен цей продукт для організму людини, чи шкідлива сіль, ведуться постійно.

Численні медичні дослідження показують, що сіль є необхідним продуктом для нормального функціонування всіх органів і систем людини. Відзначається, що навіть незначні коливання вмісту солі в плазмі крові призводять до досить серйозних порушень процесу обміну речовин. Це може призвести до серйозних негативних наслідків.

У хімічному складі солі присутній натрій. Це найважливіший мінерал, який спільно з калієм розподіляє рідину в організмі людини, регулює її баланс, підтримує рівень рН. Також калій і натрій регулярно беруть участь у розслабленні і скороченні м’язів, нервових закінчень. Натрій зберігає в крові в розчинному стані інші необхідні мінерали, тим самим запобігаючи тромбоутворенню.

Іншою найважливішою функцією натрію є виведення з організму вуглекислого газу. Крім цього натрій постійно потрібний для відтворення соляної кислоти, необхідної для нормального травлення.

Скільки можна солі?

Для ефективного впливу натрію в організмі необхідно враховувати кількість споживаної солі. Для нормального функціонування всіх органів і систем людина повинна щодня вживати приблизно 2 грами солі. Проте більшість людей щодня споживають 6 – 10 грамів, а іноді навіть більшу кількість солі. Розглядаючи питання, чи шкідлива сіль, слід зазначити, що істотне перевищення її споживання призводить до активного виведення з організму калію. Обов’язково слід обмежити споживання солі людям, що прагнуть знизити масу тіла. Існують навіть безсольові дієти.

Найкраще солити їжу морською сіллю, в якій міститься велика кількість корисних мінералів. Але в будь-якому випадку необхідно звести споживання солі до мінімуму. Для оздоровлення організму слід прибрати зі столу сільничку, або не досолювати страви, навіть якщо вони здаються несолоними.

Потрібно обов’язково відмовитися від напівфабрикатів, виключити з раціону харчування фаст-фуд, солоні горішки, чіпси. Слід обмежити вживання різноманітних соусів, які містять велику кількість солі.

Важливо пам’ятати про приховану солі, яка міститься в ковбасних виробах, сирах. Для Західного регіону України радять вживати йодовану сіль, для профілактики захворювання щитоподібної залози.

Отже, будь- яка річ яку людина вживає забагато є для неї шкідлива, тому варто у всьому мати міру, навіть у вживанні кухонної солі.


winter-t.jpg

08.03.2022 Загальне

Люди, які страждають від нападів алергічних реакцій, добре знайомі з проблемою алергії. Однак варто знати, що алергія буває не тільки на квіти, листя і пух від кульбаб, пил або шерсть улюбленого кота.

Алергічна реакція може настати від холоду, і її прояви нітрохи не менш важкі, ніж реакція на традиційні подразники.

Прояви холодової алергії

Реакцію організму на холод викликають не тільки мінусова температура повітря, але і холодна вода, і пориви холодного вітру, навіть холодна постіль і прохолодні напої.
Найчастіше холодова алергія вражає обличчя і руки. Це найбільш відкриті ділянки шкіри, які піддаються впливу холоду. Проявами алергії на цих ділянках стають почервоніння обличчя, тріщинки на шкірі і поява висипу. Для деяких людей контакт з холодом загрожує появою кропив’янки

Симптоми холодової алергії

Cимптоми холодової алергії ділять на два типи: зовнішні і внутрішні. Адже крім свербіння і лущення шкіри, реакцією на холод може бути закладений ніс і мігрень.

Зовнішні симптоми:

  • поява червоних плям, пухирів та висипи;
  • хворобливість і почервоніння в місці ураження холодом;
  • лущення, набряк і свербіж;
  • іноді набряки всього тіла можуть з’являтися навіть після нетривалого контакту з холодом;
  • сльозоточивість і різь в очах, кон’юнктивіт.

Внутрішні симптоми:

  • закладеність носа і нежить, які припиняються після повернення в тепло;
  • напади сильного головного болю після прогулянки на холоді без головного убору;
  • радикуліт;
  • бронхоспазм, який проявляється навіть при невеликих морозах.

Лікування холодової алергії

Головним ліками від даного типу алергії слід назвати тепло. Якщо оберігати найбільш уразливі ділянки шкіри від холоду, то проблема холодової алергії не буде Вас турбувати. Найскладніше захистити від холоду обличчя і руки. Але якщо руки ще можна заховати в рукавички, то для обличчя залишається тільки сподіватися на захист крему. Тому на холодний період потрібно підібрати жирний класичний крем або ж придбати спеціалізований, який покликаний захистити обличчя від холоду.
Головне – пам’ятайте, що у здорових людей рідко проявляється холодова алергія. Тому варто звернути увагу на загальний стан свого організму. Адже алергія може стати ознакою захворювання нирок, печінки, імунних порушень.


urolog-vam-ulyibnetsya.jpg

07.03.2022 Загальне

Простатит – суто чоловіче захворювання тканин передміхурової залози переважно запального характеру.

Є найпоширенішим захворюванням серед усіх патологій чоловічої статевої сфери, що супроводжуються запаленням. Хоча б раз в житті з симптомами простатиту стикалися 8 чоловіків з 10. Пік захворюваності припадає на віковий проміжок від 20 до 40 років. Хронічний простатит зустрічається у кожного десятого чоловіка.

Причини виникнення

Хронічний простатит – поліетіологічне захворювання. Його найголовнішою причиною є інфекція, яка передається переважно під час незахищеного статевого акту, а так само гематогенним (через кров), лімфогенним (через лімфу) шляхом.

Фактори ризику, що сприяють розвитку простатиту

  • Переохолодження.
  • Гіподинамія або малорухливий спосіб життя.
  • Ненормальні ритми статевої активності. Тут в зоні ризику і ті, хто веде надмірно активне статеве життя, і ті, хто звик утримуватися від сексу.
  • Часті закрепи.
  • Хронічні захворювання або хронічні інфекційні осередки в організмі
  • Наявність урологічних або венеричних хвороб також підвищує ризик запалення передміхурової залози.
  • Нездоровий спосіб життя, в тому числі неправильне харчування, постійні стреси, поганий сон і інші стани, які пригнічують імунну систему організму.

Симптоми хронічного простатиту

Це може бути як ниючий біль, так і сильний  біль, що може іррадіювати в поперекову область, крижі, промежину або мошонку.

Розлад сечовипускання (дизуричний синдром) – результат збільшення об’єму  простати, яка, в підсумку, здавлює сечовід, зменшуючи його просвіт.  До них належать відчуття неповного випорожнення сечового міхура, часті позиви на сечовипускання, часті нічні сечовипускання, тонкий струмінь сечі, переривистий сечопуск.

Диспотенція часто виражається в частих нічних ерекціях, стертому оргазмі або погіршенні ерекції. Хворі можуть зовсім відмовитися від статевого життя, якщо еякуляція супроводжується больовими відчуттями. Якщо захворювання запустити, воно може привести до розвитку імпотенції.

Діагностика хронічного простатиту

Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, під час якого пальпує задню поверхню простати і визначає її розмір, форму, консистенцію, болючість та ін.

Лабораторна діагностика полягає у дослідженні секрету простати, аналізу сечі на предмет інфікування. Критерій діагностики – виявлення в сечі або соці простати 10-15 лейкоцитів і бактерій. Крім того, для дослідження береться зішкріб слизової оболонки уретри методом ПЛР визначається наявність бактерій, які є причиною захворювання.

З інструментальних методів дослідження використовується:

  • Ультразвуковий метод дослідження, за допомогою якого оцінюється розмір, об’єм передміхурової залози, наявність кист, склеротичних змін, розширення простати та ін.
  • Урофлоуметрія – метод дозволяє визначити простатит за показниками процесу сечовипускання.

Лікування хронічного простатиту

Лікування простатиту у чоловіків повинно починатися зі зміни способу життя пацієнта. Важливо викорінити шкідливі звички: вживання алкоголю, гіподинамію, хронічне переохолодження та ін. Рекомендується нормалізувати статеве життя, стежити за збалансованістю харчування.

Напрямки лікувальних впливів при медикаментозному лікуванні.

  1. Антибактеріальне лікування (фторхінолони, цефалоспорини ІІ-ІІІ пок).
  2. Відновлення порушень кровообігу в малому тазі і мікроциркуляції в передміхуровій залозі.
  3. Відновлення трофіки і тонусу міоневрального апарату.
  4. Якісна санація ацинусів і відновлення дренування по вивідних протоках.
  5. Стабілізація імунної та гормональної систем.
  6. Профілактика і лікування можливих ускладнень.
  7. Симптоматична терапія.

З фізіотерапевтичних методів ефективний масаж простати, мікрохвильова гіпертермія, електрофорез, грязелікування та ін. Масаж простати – дієвий спосіб, що допомагає видавити в протоки запальний секрет в передміхуровій залозі. Після цього він надходить в уретру і повністю видаляється з організму. Процедура надає комплексну дію на уражений орган, покращуючи кровообіг, зводячи до мінімуму застійні явища і забезпечує краще проникнення антибактеріальних препаратів в тканину ураженого органу.

В  Лікувально-діагностичному  центрі cвятого Луки проводиться всебічна діагностика та лікування хронічного простатиту. Прийом веде лікар-уролог Кушик Валерій Михайлович.


masthead_health_fitness.jpg

06.03.2022 Загальне

Серце – центральний орган в людському організмі. Він більше за інших схильний до впливу емоційних та фізичних навантаженнь.

Малорухливий спосіб життя − один із основних факторів ризику захворювань серця. Найкращою профілактикою в цьому разі є регулярні фізичні вправи, які зміцнюють серцево-судинну систему. Однак, не всі вправи корисні для серця. В той час, як одні навантаження покращують його роботу, інші є непомірними для людей із серцевим недугом. Але є універсальні вправи, що поєднують безпеку, ефективність і легкість виконання. Для зміцнення серця і судин дуже корисні динамічні навантаження, особливо на свіжому повітрі,  заняття бігом, їзда на ковзанах, лижах, велосипеді, плавання, аквааеробіка. А ось, статичні силові вправи для пацієнтів з захворюванням серцево-судинної системи є небажаними, оскільки вони не тільки перевантажують хребет і суглоби, але й сприяють підвищенню артеріального тиску.

Не варто в питанні вибору режиму тренувань сподіватися на власне самопочуття, адже це – необ’єктивний показник. При виконанні фізичних навантажень людям з проблемами серцево-судинної системи важливо дотримуватись певних правил:

Загальні поради для людей із проблемами серця:

  • Слідкувати, щоб вправи чергувались з відпочинком.
  • Уникати силових вправ, наприклад, віджимань. До них слід ставитись дуже обережно.
  • Не займайтеся на вулиці, якщо там занадто холодно, спекотно або волого. Екстремальні температури можуть впливати на кровообіг, ускладнити дихання і викликати біль в грудній клітці; висока вологість може призвести до дуже швидкої стомлюваності.
  • Фізичні вправи слід починати тільки через півтори-дві години після прийому їжі.
  • Не допускати зневоднення. Необхідно пити воду, навіть якщо немає відчуття спраги, особливо в спекотні дні. Але не слід пити занадто багато.
  • Занадто гарячий або холодний душ, або сауну не можна приймати після вправ. Такі екстремальні температури збільшують навантаження на серце.
  • До, під час та після виконання вправ потрібно контролювати пульс. Навіть до кінця тренування він не повинен перевищувати 120 ударів в хвилину. А через 5 хвилин відпочинку повинен повернутися до початкового значення.

Припинити вправу і відпочити, якщо з’явилися будь-які з таких симптомів:

  • Біль у грудній клітці.
  • Слабкість.
  • Запаморочення або почуття порушення свідомості.
  • Почуття тиску або біль за грудиною, в шиї, руці, нижній щелепі, плечі або інші симптоми, які викликають сумніви.

При появі цих симптомів необхідно негайно звернутися до кардіолога.


haimorit.jpg

05.03.2022 Загальне

Ходять «страшні» легенди, що гайморит лікується лише через проколи. І, якщо вже один раз зробити прокол, то будуть робити з року в рік, а то й двічі на рік. Це не так. При наявності передумов у пацієнта (викривлена носова перегородка з порушенням функції носового дихання,виражений набряк слизової оболонки носових раковин, та багато інших) розвинеться хронічний гайморит, який буде періодично турбувати хворого і виконання чи невиконання пункції тут ні до чого.

Оскільки є різні форми гайморитів, різні варіанти клінічного перебігу, різні анатомічні особливості людини, так само існують різні схеми лікування хвороби. В будь-якому варіанті призначають препарати:

  • які знімають набряк слизової оболонки носової порожнини для відкриття природного спів устя з пазухою;
  • препарати, які покращують евакуацію слизу з носової порожнини і приносових пазух.
  • Антибіотикотерапія вирішується індивідуально в залежності від важкості процесу і тривалості захворювання.

Так само індивідуально вирішують питання стосовно пункції (проколу) пазухи. Є такі варіанти синуситів,коли пункція необхідна.

На щастя, ускладнення при гаймориті зустрічаються не часто, проте вони можуть бути надзвичайно небезпечними для життя пацієнта. Інфекція з гайморової пазухи може розповсюджуватися в структури очниці і викликати різноманітні захворювання, від відносно «доброякісних» реактивних набряків повік до вкрай небезпечних: флегмони очного яблука і ретробульбарного абсцесу, які потребують негайної хірургічної допомоги не тільки отоларинголога, але й офтальмолога,ну і консультація невропатолога відповідно,адже окрім очного яблука інфекція здатна розповсюдитися на оболонки і речовину головного мозку і викликати менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцес лобної долі мозку. Будь-яке риногенне ускладнення є надзвичайно небезпечним і потребує негайного лікування (і пункція не є виключенням). Наявність гнійного запалення в навколоносових пазухах може провокувати виникнення різноманітних захворювань нижніх дихальних шляхів, таких як бронхіт, пневмонія, навіть бронхіальна астма. Нерідкі випадки, коли недостатня ефективність лікування запалень бронхолегеневого дерева пов’язана із нерозпізнаним вчасно синуїтом. Саме тому ЛОР-лікарі стверджують, що «всі захворювання розпочинаються з носа». Ну це звичайно  все відносно,но вчасно звернувшись за допомогою чи то до лора, чи до іншого лікаря-спеціаліста, можна попередити ускладнення, які в нас часто, на жаль, стають хронічними.

Найкраще завжди відвідувати лікарів для профілактики та одразу з початком захворювання. Тоді лікар назначить вірне лікування та забезпечить швидше одужання.

В Лікувально-діагностичному центрі св. Луки функціонує кабінет отоларингології. Наші лікарі: Василюк Наталя Василівна, Іномістова Ольга Михайлівна та Сверида Юлія Богданівна завжди раді допомогти і чекають Вас за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гарбарська, 22, 2 поверх.

Попередній запис за тел.: 0984178831, 0509400781, (0342)724731

Будьмо здорові!


Ми щиро хочемо, щоб кожен, хто завітає до нас, переконався,що, живучи в Україні, вже сьогодні можна отримувати медичну допомогу європейського рівня. Для цього ввесь наш персонал щодня працює над удосконаленням технічної, інструментальної бази, а також власних умінь і знань. Дякуємо і цінуємо можливість Вам допомогти!

Лікувально-діагностичний центр Клініка святого Луки © 2015-2024

Translate »